Проти всіх — за одного

Заяви Ксенії Собчак про те, що вона не погоджувала своє висунення в президенти РФ з Кремлем, — неправда. Скандали навколо її кандидатури вирішують для Путіна відразу кілька проблем

Семен Новопрудський,
російський журналіст

18 жовтня в листі до редакції російської газети Ведомости 35-річна телеведуча Ксенія Собчак, дочка Анатолія Собчака, політичного вчителя і старшого друга Володимира Путіна, оголосила про намір балотуватися в президенти. Причому, боронь боже, не для перемоги, а в якості кандидата "проти всіх". Сама графа "проти всіх" на виборах в Росії заборонена.

Вік жінок афішувати не прийнято, але в даному випадку це має політичне значення. У Росії не можна балотуватися в президенти до 35 років. 5 листопада Собчак виповниться 36. За деякими відомостями, сам лист про висунення був написаний заздалегідь, 30 вересня. А перші повідомлення в ЗМІ про те, що Собчак піде в президенти, з'явилися ще раніше.

Всі заяви Ксенії про те, що вона не погоджувала своє висунення з Кремлем і особисто Путіним — неправда. По-перше, незадовго до оголошення про висунення вона зустрічалася з президентом для інтерв'ю до фільму про свого батька. І публічно зізналася, що повідомила Путіну про свої президентські наміри. Якби той сказав їй "ні", ніякого висунення не сталося б.

По-друге — і це набагато більш вагомий доказ того, що Собчак балотується за вказівкою кремлівської адміністрації, — її миттєве повернення в ефір провідних федеральних телеканалів після майже п'яти років заборони.

Не минуло й десяти днів з моменту висунення, як вона вже з'явилася в шоу популярного телеведучого Андрія Малахова, який (в політичній частині своїх ефірів) навіть не чхне без відмашки Кремля. Уявити собі, щоб інтерв'ю тому ж Малахову або Володимиру Познеру на Першому каналі дав Олексій Навальний, що проводить свою президентську кампанію вже кілька місяців і точно не менш популярний для телерейтингів, — неможливо. У державних ЗМІ заборонено навіть називати прізвище "Навальний". Не вживає її в публічних висловлюваннях і сам президент.

Одіозний прокремлівський інтернет-ресурс Лайф вів пряму трансляцію першої виїзної зустрічі Собчак з виборцями в Єкатеринбурзі. Турне Навального по містах Росії провладні ЗМІ не помічають — це жорстке політичне табу.

Україні не варто спокушатися — боязкі і суперечливі заяви Ксенії Собчак про статус Криму не є її твердою політичною позицією. До того ж вона поки не закликає негайно повернути Крим Україні.

Кремлю, що свідомо переніс президентські вибори на 18 березня, день оформлення указом Путіна анексії Криму, потрібна висока (бажано, більше 50%) явка саме в великих містах. Особливо в Москві і Петербурзі. Путіну напевно намалюють відсоток вище, ніж на виборах-2012. Тоді він, за офіційними даними, набрав 63,6%. Але головне — при явці понад 65%.

Якщо Путін виграє вибори навіть з "туркменським відсотком", але при явці нижче половини, і покаже не видатний результат в обох столицях, така перемога означатиме, що захмарні рейтинги президента на грунті "кримської більшості" або дуті, або починають випаровуватися. До того ж вирішувати питання про транзит влади Путіну вигідніше з позицій абсолютного тріумфатора виборів.

Собчак, з одного боку, повинна залучити на дільниці частину антипутінського електорату, який не пішов би через відмову реєструвати кандидатом у президенти Олексія Навального. А з іншого — скандали навколо висунення Собчак можуть підвищити інтерес до виборів в очах частини пасивної більшості, яка не хоче йти голосувати за логікою "все і так заздалегідь ясно". Треба якось пожвавити муляж виборів: адже 65-річному Путіну протистоятимуть ще більш вікові, ніж він, 71-річний Володимир Жириновський і 73-річний Геннадій Зюганов, що давно стали відвертими політичними клоунами.

Проте не можна виключати варіант, що Собчак не зареєструють кандидатом у президенти. Швидше за все, сценарій її участі — справа рук куратора внутрішньої політики в адміністрації президента Сергія Кирієнка, який в нинішніх кремлівських розкладах вважається помірно ліберальним чиновником. Але є й інші центри сили, які можуть продавити власні сценарії виборів. Судячи з публічних заяв Путіна, він може піти на вибори як президент "війни із Заходом" і не має наміру навіть на рівні риторики повертатися до реальних проблем самої Росії. При такому стилі передвиборної кампанії Собчак може і не знадобитися: роль мобілізації електорату зіграє мілітаристський чад.

Але головна проблема в тому, що вибори в Росії в принципі втратили свою найважливішу функцію — мирну зміну влади. При цьому політичний і економічний глухий кут без зміни курсу і першої особи буде тільки наростати. А питання про транзит влади все одно залишиться ключовим для найближчого майбутнього Росії.