Процес рушив

Курс на зелене й екологічне в Німеччині було задано 20 років тому, коли країна відмовилася від атомної генерації та почала інвестувати в “зелений перехід”. Завдяки цьому сформувався цілий клас просьюмерів — людей, які виробляють та водночас споживають електрику. Тепер вони здатні не тільки заробляти на зеленому тарифі, а й заряджати свої автомобілі своєю ж енергією. Цілковита енергетична автономність, про яку можна не лише мріяти, а й мати у себе у дворі.

Таким чином, володіння електромобілем за вартістю вигідно відрізняється від користування машиною з двигуном внутрішнього згоряння. До того ж федеральний уряд запровадив щедрі субсидії для охочих кермувати e-car — 1 млрд євро. Так, майбутні володарі електромобілів отримають по 4 тис. євро знижки, а гібридів — 3 тис. євро. Частина грошей спрямовується на спорудження зарядних станцій та переведення державного парку на електромобілі.

Крім того, значна кількість німецьких муніципалітетів оголосила, що після 2025 року заборонить в’їзд дизельних автомобілів до своїх міст. У лютому 2018‑го суд Лейпцига вже дозволив німецьким містам Дюссельдорфу та Штутгарту вмикати червоне світло перед подібними машинами. Гамбург, другий за розміром поліс Німеччини, не став чекати на такий дозвіл, а просто із цього літа заборонив проїзд дизельних автомобілів двома своїми великими трасами. У такий та інші способи автовласників стимулюють до переходу на гібриди й електромобілі, від яких не страждатиме екологія, а значить, їх мешканці дихатимуть більш-менш чистим повітрям.

Але навіть у Німеччині консервативні сили чинять шалений опір молодому тренду. Хто саме? Деякі автовиробники. У їхніх руках зосереджено як великий економічний ресурс, так і важелі впливу на політичні рішення уряду, партій. 800 тис. робочих місць залежать від авто­виробників, які поки що здебільшого виробляють дизельні машини, хоча й активно інвестують у нові розробки.

Німецькі автовиробники традиційно мають потужних лобістів у правлячих колах. У 2013 році світова преса, зокрема The Finan­cial Times, запідозрила Ангелу Меркель у нечистій грі. Опозиції впало в око, що 9 жовтня до партійної каси ХДС надійшло 230 тис. євро від родини Квандт, яка контролює концерн BMW. Врешті-решт того разу партії Меркель родина бізнесмена пожертвувала 690 тис. євро. І ось уже за тиждень, 14 жовтня, на зустрічі міністрів екології країн Євросоюзу Німеччина домоглася перегляду вимог щодо граничних викидів автомобільних вихлопних газів.

Узгоджене раніше жорсткішання нормативів із 2020 року завдало б удару виробникам потужних машин елітного сегменту — BMW, Mercedes, Porsche та Audi. Німецька сторона наполяг­ла на тому, щоб нові обмежувальні норми набрали чинності не раніше 2024‑го.