Прошу до столу

Львівським кухарям є чим надихатися, створюючи свої гастрономічні шедеври. І це — власна кулінарна історія, а саме — початок ХХ століття

Марк Зархін,
львівський ресторатор

Незле львівське сонце гріє плечі, подвійне еспресо зранку відновлює в голові картину Всесвіту, а сирники зі сметаною перетворюють мене на задоволеного життям старого кота. Я кайфую за сніданком на терасі в центрі Львова та із сумом пригадую, як ще декілька років тому площа Ринок і вулиці, що від неї відходять, були суцільною автостоянкою, бруківка викладена так, що жінки ламали підбори, а півтори вуличних тераси пропонували хіба що “банячкову каву”.

Яким чином та чому Львів так швидко і дивовижно змінився? Напевно, накопичений століттями потенціал високої побутової культури львів’ян, грубо запханий у совкову бочку на довгі роки, нарешті випустили на волю. І раптово з’ясувалося, що коли з двох варіантів концепції ресторану — суші-бар або заклад галицької кухні — ми обираємо останній, це є не бізнесовим суїцидом, а навпаки — цікавою та фінансово привабливою справою.

гастрономічної культури у Львові відбувся на початку ХХ ст., коли наше місто для величезної та потужної Австро-Угорщини стало не тільки столицею східної провінції Галичини та Лодомерії, але й таким собі Лас-Вегасом. Величезна кількість театрів і кабаре, шикарні готелі та сотні ресторанів не мали браку клієнтів. Львів гуляв. Горілка Бачевських розливалася річкою і впадала в Полтву. Саме тоді й сформувалися кращі традиції львівської гастрономії. З цукерні Залевських возили тістечка аж до Відня та Парижа, в ресторані готелю Жорж пропонували на сніданок 99 страв із яєць, славну кухню ресторану Бристоль порівнював із французькою німецький письменник, нобелівський лауреат Генріх Бьолль, а заснована з допомогою митрополита Андрія Шептицького фабрика солодощів Фортуна Нова зробила шоколад одним із символів нашого міста.

Мультикультурність та багатонаціональні барви Львова, а також перетин торгових шляхів зі сходу на захід та з півночі на південь сформували у нас західноєвропейські смаки, але з відчутним присмаком сходу та півдня. Галицьку кухню загалом легкою не назвеш. Наваристі зупи — такі як український білий борщ, польські флячки, вірменська пажиброда або єврейська зупа по‑бердичівськи — розпочинали галицьку трапезу важкенькою розмовою з лівером галичан. Утім, почитавши книгу про вегетаріанську кухню Галичини Аполлінарія та Ромуальди Тарнавських, видану 1901 року, з подивом розумієш, що наші стереотипи щодо галицької гастрономії можна викинути на смітник (вибачте, смітники у Львові переповнені, тож просто забудемо). Але то все, як кажуть у нас, “мале пиво”, поки не зачепимо тістечка, львівські тістечка — андрути і птисі, сирник і кремувка. І все це з наливками та кавою, завареною по‑східному! Тільки не кажіть мені знов про калорії, бо ковбаски, голонка, фальшивий заєць, банош та засипана капуста вже трамбуються в моєму шлунку і серці.

Смачний Львів повертається в наші ресторани і кав’ярні. Наша їжа — це частина нашої культури. Завітайте до нас та відкусіть її шматок.

50 опитаних НВ експертів назвали заклади Львова, в яких варто побувати любителям смачно поїсти
 

 
Ресторація Бачевських

Адреса: вул. Шевська, 8
Середній чек: 600 грн
Кухня: локальна

Тут подають оригінальні авторські страви з незвичними назвами і неповторним місцевим колоритом. Заклад може похвалитися чудовим інтер’єром і цікавою історією. Він названий на честь родини Бачевських, які в XVIII столітті заснували у Львові перший в світі завод масового виробництва горілки. З цього приводу відвідувачам пропонують оригінальні спиртні напої, у тому числі понад 45 видів наливок.
 

Чорний кіт

Адреса: вул. Героїв Майдану, 4
Середній чек: 600 грн
Кухня: європейська, українська

Українська версія англійського пабу. Дров’яна піч — справжня гордість закладу, тут випікають піцу, а також домашній
хліб за старовинними рецептами. У меню представлені фірмові страви — шашлик Чорний кіт, ковбаски з дикого кабана, десерт Шоколадна лавина.

 




 
Bar Mushly

Адреса: пл. Ринок, 35
Середній чек: 700 грн
Кухня: європейська морська кухня

Тут подають переважно рибу і морепродукти в найрізноманітніших варіантах. Особливий акцент — на устрицях, вонголе і мідіях. Є навіть окреме устричне меню, в якому до кожної порції передбачений келих ігристого вина власного виробництва.

 
Centaur

Адреса: пл. Ринок, 34
Середній чек: 350 грн
Кухня: українська, європейська

У цьому закладі змішані кухні і традиції абсолютно різних культур. У меню представлені страви від борщу до вишуканих десертів. Крім того, тут варять відмінну, істинно львівську каву.

Mons Pius

Адреса: вул. Лесі Українки, 14
Середній
чек: 450 грн
Кухня: авторська, локальна
та європейська

Ресторан розташований у дворику, який зберігає особливу атмосферу старого Львова. Він розмістився в будівлі першого львівського банку-ломбарду, який працював тут з 1640-го до 1940 року. Mons Pius — м’ясний ресторан, але і вегетаріанцю знайдеться чим пообідати — наприклад, стейком з капусти або овочевою пательнею.

 
Амадеус

 
Адреса: вул. Катедральна, 7
Середній чек: 450 грн
Кухня: італійська, французька і локальна

Ресторан Амадеус розташований у самому центрі старовинного Львова, поруч з католицькою Кафедрою і каплицею Боїмів. У меню гості особливо виділяють телятину, запечену в каррі з яблуками і мигдалем, устриці, мармурове м’ясо і десерти.

 
Кумпель

Адреса: вул. Винниченка, 6, пр. Чорновола, 2б
Середній чек: 400 грн
Кухня: локальна

Це найпопулярніший ресторан-пивоварня у Львові, де варять і подають шість різних видів живого пива. В меню — страви традиційної галицької кухні: флячки, часникова зупа, карманадля, андрути.