Вони йдуть. І потрібно сказати дякую тим, хто більше року тому дав надію, що зміни в Україні можливі. Те, що вони зробили, ми оцінимо тільки з часом. Але згадувати, що вони пішли, з жалем почнемо вже завтра.
Дякую, Наталія Яресько. Дякую, що стала тією самою Місіс Ні, ким повинен бути міністр фінансів країни, що перебуває в кризі. Дякуємо за дефіцит бюджету, який знизився в рази. Та сама макроекономічна стабілізація, без якої неможливі будь-які реформи, але про яку ніхто не думає. Дякую за зниження ЄСВ. Дякую за початок верифікації. Дякуємо за здоровий розум і чесність, за особисту нульову толерантність до корупції. Дякую за реструктуризацію зовнішнього боргу і довгі години перельотів та спілкування з МВФ, Світовим банком та іншими. Вони теж скажуть дякую і будуть жаліти. І головне - дякую за надію, яка з'явилася, нехай і залишилася нереалізованою. Жити без надії неможливо. І нехай зараз принципи уряду Наталії Яресько виявилися нереалізованими, вони були озвучені, а, отже, стали трохи реальніше. І рано чи пізно стануть основою уряду, який все ж таки буде проводити реформи.
Дякую, Айварас. Дякуємо за Prozorro. І дякую за початок процесу корпоративного управління, що може дати шанс зменшити корупцію на державних підприємствах. Дякую за спроби змінити менеджмент корупціонерів та номінаційні конкурси з вибору нових голів держпідприємств. Дякую за дерегуляцію, яку вдалося розпочати. Дякую за чесні аукціони на Укрнафті. Дякую, за пробивання теми приватизації. І дякую за нульову толерантність до корупції. Дякую за правду, яку всі знали, але ніхто не говорив.
Дякую, Андрій Пивоварський. За рік проклятої роботи, яку майже ніхто не бачив. Дякуємо за корпоратизацію Укрзалізниці. Дякуємо за дерягуляцию в портах. Дякуємо за нових керівників портів і за ту команду, яка тепер залишиться в міністерстві. Дякую за те, що не боявся говорити вголос про необхідність зростання зарплат, нехай ця тема і залишилася невирішеною в полоні популізму. Дякуємо за безліч невеликих рішень, які заважали великим схемами.
Дякую за правду, яку всі знали, але ніхто не казавДякую, Олександр Квіташвілі. Дякую за те, що тепер ліки закуповують через міжнародні організації, що викликає ненависть парламентського комітету, але дає економію більше 60%.
Дякую, Олексій Павленко. Не за врожай, звичайно. Дякую за дерегуляцію в агросекторі. Дякую за те, що експортерам ніхто не заважав робити свою роботу. Дякую, що тепер не заважають ветеринари.
Вони йдуть. І будемо сподіватися, що хтось з них ще повернеться. І що хтось з їхніх команд залишиться. І що зерна, які вони посіяли, зійдуть через 5-7 років в нових партіях, які зможуть завершити розпочате. І які будуть вірити в те, що говорять і роблять те, що обіцяють.