Продати обличчя. І заробити на цьому
2 жовтня 2015, 09:00
Одесити продали американській компанії перспективний ІТ-стартап за $150 млн. Українські програмісти ставлять фінансові рекорди, навіть попри тиск органів контролю
Олег Гавриш
.
.
Одеський підприємець Віктор Шабуров зробив 2013 року сміливий крок: заради участі в маленькому українському стартапі Looksery пішов з норвезького софтверного гіганта Opera Software, який тоді коштував $300 млн і забезпечував понад $60 млн прибутку на рік.
Шабуров віддав перевагу команді 15 призерів одеських міських олімпіад з програмування, які Looksery і спонсорував. В результаті вони створили додаток для смартфонів, здатний накладати фільтри на фотографії або відеозображення людини просто під час зйомки вбудованою камерою. Обличчя можна зробити худим або товстим, збільшити очі та змінити їхній колір. Або замінити на зображення говіркого кота. Насамкінець створити десятисекундний ролик і надіслати друзям. Або використовувати "кіно" як аватару в соцмережах.
.
МРІЙНИК ІЗ ОДЕСИ: Засновник Looksery Віктор Шабуров
вирішив змінити стабільну роботу в Opera Software
заради ризикованого стартапу. І не прорахувався
Розвага? Так. Однак влітку 2015 року відеоредактор став найкращим застосунком року за версією Vogue International. А вже вереснем Looksery, який Шабуров запустив разом із молодим винахідником Юрієм Монастиршиним, за $150 млн придбала американська компанія Snapchat.
Українські учасники угоди коментарів з цього приводу не дають, але у Snapchat підтвердили факт її укладення та суму контракту.
Андрій Колодюк, голова Української асоціації венчурного капіталу, уточнює, що напевно частину оплати здійснено акціями покупця. Але все одно угода стала другою за вартістю в історії українських стартапів.
Улітку транснаціональна корпорація Oracle підписала угоду про покупку української компанії Maxymiser — провайдера хмарного софту. Сума угоди не розголошувалася, але експерти оцінювали її у $170-200 млн.
У будь-якому разі історія Looksery — це прорив. Максим Іщенко, керівник проекту DOU.ua, вважає, що вона матиме величезне значення для ринку: інвестори радше даватимуть гроші стартапам, а тим буде дещо легше винаймати кадри.
Обсяг ринку створених в Україні програм вже наближається до $1 млрд, але 90% ІТ-компаній працюють за аутсорсингом, тобто програмують на сторонні замовлення без прав на продукт. Продаж західним інвесторам компаній, що генерують власне програмне забезпечення (ПЗ), активізує розвиток національних розробників.
Тому приклад Looksery надихає Колодюка: “Цей випадок говорить про те, що в Україні сьогодні можна стати мільйонером за два роки, створивши та продавши яскраву ідею. І необов'язково цупити гроші з бюджету або вдаватися до контрабанди нафтопродуктів".
Шабуров — не новачок на ринку. Кілька років тому він створив компанію з розробки ПЗ для мобільних пристроїв SPB Software. 2011‑го російський Яндекс викупив її за $38,4 млн. Наступне починання бізнесмена — ресурс Handster — за $10 млн придбала Opera. Шабуров обійняв посаду віце-президента у норвезької компанії.
Однак він повернувся на батьківщину, щоби працювати з молодими одеситами. Вклавши в їхню ідею близько $2 млн — так оцінює інвестиції до Looksery Денис Довгополий, керівний директор GrowthUP Group, — Шабуров виграв суму, у 75 разів більшу.
Учасники ринку вважають, що успіх забезпечила не тільки ідея, але й її грамотне просування. Ще влітку 2014 року, створивши бета-версію Looksery, одеська команда запустила на спеціалізованому онлайн-майданчику Kickstarter збір коштів на свій продукт. Але головною метою була популяризація проекту.
Про програму дійсно заговорили в американських ЗМІ: CNN, Forbes, Business Insider, VentureBeat, Wired. Продукт помітила й команда супергіганта Apple. В результаті застосунком українців скористалися такі зірки, як Джастін Бібер, Red Hot Chilly Peppers і Die Antwoord, а також чимало інших.
Унікальний пул шанувальників допоміг наростити продажі — і команда швидко вийшла на прибуток, отримавши $12 млн прибутку на рік. А далі з'явився Snapchat, який зробив пропозицію, і одесити не змогли відмовити.
Ажіотаж, спровокований на українському ринку угодою, легко пояснити: подібні проекти можуть стати локомотивом не тільки галузі, але й економіки країни загалом.
Прикладом слугує історія Ізраїлю. Після того як три тамтешніх студенти продали за $400 млн програму для віртуального спілкування ICQ, в країні стався справжній IT-бум.
"Успішний стартап — це як рок-зірка. Уявіть, що Metallica походить з України. Чи це корисно для країни? Так", — каже Іщенко. Він впевнений: чим більше таких історій успіху, тим більший інтерес до індустрії. І тим вищі шанси отримати наступну зірку.
.
ЗАКОРДОН ЇМ ДОПОМОЖЕ: Голова Української асоціації венчурного
капіталу Андрій Колодюк вважає, що успішні стартапи
можуть продовжити своє життя тільки за кордоном
.
Україна посідає четверте місце у світі за кількістю сертифікованих IT-фахівців і третє в Європі за обсягом створення аутсорсингових програм. 2014‑го ємність ринку на експорт перевищила $700 млн, в галузі задіяні 65 тис. осіб.
При цьому зростає і ринок оригінальних розробок. Сумарні інвестиції у стартапи в Україні за останні п'ять років перевищили $240 млн, що набагато більше, ніж у будь-якій країні Східної чи Центральної Європи. Та й власне IT-індустрія в Україні швидко розвивається: за останні шість років — зі швидкістю 30-35% в рік. Однак до показників світових лідерів — США, Індії та інших — Україні далеко.
Багато в чому через те, що успіх Looksery і Maxymiser має зворотний бік: творці обох проектів після вдалих угод покинули батьківщину. Талановита українська команда, уточнює Ярослав Кологрівов, генеральний директор наукового парку Київська політехніка, перетворюється на талановиту американську команду.
Випадки міграції вдалих українських стартапів — це не виняток, а правило. Експерти пояснюють: зібрати розумних хлопців, створити продукт, скориставшись низьким рівнем зарплат і їхнім талантом, запатентувати його в США, там же продати та поїхати з країни — технологія виробництва вітчизняних стартапів.
А інакше і бути не може, вважає Колодюк. Держава не створює IT-компаніям умов для нормальної роботи, через що Україна абсолютно неконкурентна в цьому сенсі. У країні є венчурні інвестори, готові вкласти в проекти ще на стадії ідей, є підприємницький і технологічний талант. Але все це перекидається на нуль завдяки зарегульованому адмініструванню бізнесу, податковим складнощам і підвищеній активності правоохоронних і фіскальних органів.
.
МАТЕМАТИКА УСПІХУ:
Співзасновник Looksery Юрій Монастиршин
не помилився, коли вирішив
розробляти власний стартап
Тільки за останні тижні кілька IT-компаній зазнали звинувачень і обшуків з боку міліції та податківців. У вересні через це дніпропетровська фірма 908 вивезла всіх співробітників до Польщі. Про це розповів НВ співзасновник компанії Андрій Хорсєв. Співробітники міліції, за його словами, здійснили обшуки в офісі та вдома у засновників, вилучили документи і обладнання. І все це лише з метою "розібратися" в діяльності фірми.
За схожим сценарієм розвивалися події й у дніпропетровському офісі компанії Luxoft, яку суворо перевірили співробітники СБУ після подій у 908. Вражені завзятістю спецслужби, представники фірми заявили про переведення більшої частини персоналу з України до Європи.
Приблизно того самого часу обшуки тривали й у київських офісах компаній Divan.tv, NIX Solutions і Intego.
"Давайте чесно: наші айтішники валять не тому, що їм за кордоном надають кращі умови, а тому, що тут паскудно", — говорить Довгополий з GrowthUP Group.
Учасники IT-сектора все ще сподіваються, що представники закону одумаються. "Не заважайте нам, і ми принесемо в Україну дуже багато грошей", — заклинає Андрій Михайлов, співзасновник стартапу Competera.
Ознак того, що влада його почула, поки немає.