Процес пішов

Нинішні темпи реформ в Україні часто схожі на черепашачі перегони. Однак і фарбувати все в чорний колір буде несправедливо

.

.

Сергій Лещенко,
народний депутат (БПП)

Поява екс-депутата від Партії регіонів Олени Бондаренко в ефірі ICTV цього тижня має подіяти витверезливо на тих співгромадян, яких я жартома відношу до парафіян церкви свідків зради. Їхня особливість в тому, що в усіх подіях в Україні вони вбачають лише негатив.

Соратниця Януковича змусила згадати політику такою, якою вона була лише два роки тому. Тотальна корупція, просочена цензурою, брехнею і безкарністю, ледь не розчинила Україну в братській могилі Євразійського союзу під рубіновою зіркою Кремля.

Нинішні темпи реформ в Україні часто схожі на черепашачі перегони. Однак і фарбувати все в чорний колір буде несправедливо. Я можу судити про сферу, в якій був задіяний останні півтора десятиліття,— журналістиці.

Те, що відбувається, мало помітно пасивним громадянам, однак українські журналісти отримали в свої руки нові інструменти контролю над чиновниками: відкриті реєстри власності, землі, кінцевих бенефіціарів компаній. До кінця року має запрацювати реєстр автомобілів. Далеко не в усіх європейських країнах є така прозорість. Раніше, працюючи над матеріалами про корупцію, я міг тільки мріяти про такі можливості.

Журналісти — головний антикорупційний інструмент у цивілізованому світі. Вони від імені товариства зривають усі маски. Так було в Німеччині, коли пішов у відставку президент Крістофер Вульф, так було в США з Вотергейтом і в Японії, коли спалахнув скандал Рекруто. Часто журналісти першими помічають зловживання, на яких ґрунтуються потім кримінальні справи, як у нас в історії з Межигір'ям. Вони ж не дають зам'яти розслідування, як сталося з діамантовими прокурорами.

Крім відкриття реєстрів в Україні почався процес створення громадського телебачення. Олігархи рано чи пізно втратять монополію на правду. Те, що вчора було нечуваною зухвалістю, сьогодні стало практикою на першій кнопці: сюжети про те, як Roshen обростає землею в Борисполі, а магазини duty-free в головному аеропорту країни переходять під контроль оточення прем'єр-міністра.

Декларації депутатів про доходи, списки помічників, тексти запитів — тепер все це відкрита інформація. Будь-який громадянин може прийти на балкон Верховної Ради та спостерігати засідання на власні очі — ще одна європейська новинка втілилася в реальність.

Декларації депутатів про доходи, списки помічників — тепер все це відкрита інформація

Боротьба з корупцією стала частиною політичної конкуренції. За часів Януковича існувала "змова мовчання" про зловживання. Всі знали про схеми Клюєва, Фірташа чи Курченка, але — ні пари з вуст. Сьогодні політики наввипередки звинувачують один одного в незаконних махінаціях. Бо суспільство потребує очищення, і причетний до афер політик буде приречений.

Звісно, просто писати мало. Свій вердикт мають виносити органи. Для боротьби з VIP-корупцією було створено Національне антикорупційне бюро. Процес потребував понад півроку, проте це ціна прозорості. Спершу було сформоване незалежне журі, яке виключає кандидатури, після чого голова бюро набрав персонал. До присяги наведено 70 детективів. Зараз останній етап — вибори антикорупційного прокурора. Євросоюз вимагає прибрати з конкурсної комісії одіозних особистостей, що потрапили туди за квотою Віктора Шокіна.

Усі ці технічні нюанси мало цікавлять публіку, яка живе на швидкості Фейсбуку і вважає, що закони ухвалити не складніше, ніж написати пост у соціальних мережах. Це не так. І приклад поліції показує: краще витратити більше часу, з нуля створити абсолютно нове, ніж намагатися реформувати прогнилу систему.

Я залишаюся оптимістом і вірю, що ми все одно запустимо антикорупційне бюро, що не поступається ефективністю румунському. Ви не повірите, але цей сусід України вважається прикладом для наслідування. Там регулярно відбуваються арешти високопоставлених хабарників. Останній гучний приклад: у вересні на відкаті в €25 тис. був затриманий мер Бухареста, крім того, проводиться розслідування проти чинного прем'єра.

Ще один крок зі зниження корупції — ухвалення закону про фінансування партій. Він передбачає прозорість внесків та витрат партій, покарання за нелегальні платежі, а також гарантує грошову підтримку чесним партіям із бюджету. Ці кошти допоможуть розірвати пуповину вливань у політику грошей олігархів.

Корупція — більша загроза для України, ніж війна на сході. Саме корупція послаблює економіку, знищує армію, призводить до деградації суспільства, роблячи країну легкою здобиччю агресора. І тут не можна обмежуватися гібридною війною. Це має бути битва без огляду на прізвища, до повної перемоги.