А потім почала нагадувати-згадувати.
Були. Вони, звичайно, не били учнів головою об стіл, як у відомому відео дворічної давнини із репетитором-садисткою. І серед тих, нервових і дратівливих, було багато врівноважених, вихованих, спокійних, розуміючих.
Але…
Змушувати мити підлогу в спортзалі тих, хто показав погані результати, наприклад. Змушувати чергувати в класній кімнаті учнів, що проштрафилися – деякі «чергували» місяцями. Змушувати підстригати волосся до 2 сантиметрів і виганяти з уроків, якщо "патли". Змушувати червоніти в підлітковому віці від образливих «жартів» з боку вчителя. Слухати, що ти "тупий і будеш коровам хвости крутити". Роздавати запотиличники хлопцям. Підвищувати голос, кричати, обзивати. Відбирати портфель і вимагати, щоб за ним прийшов батько. Викликати батьків в школу і, знаючи, які будуть наслідки, розповідати/жалітися на дитину, яка «погано вчиться, не слухає». Ставити двійку всьому класу, тому що хтось у когось списав контрольну роботу.
Захищайте своїх дітей
Мене особисто це практично не стосувалось. Ну, були якісь сутички, певне. Але так, щоб психіку псувати, то наче ні.
А потім, в кінці 80-х, я почала працювати в районній газеті і зрозуміла, що навчалась майже в ідеальній школі.
Директорка однієї сільської 8-річної школи, поверталась в сутінках додому. В селі була баня. Жіночий день якраз. Під вікнами вона запримітила учня, який підглядав у вікна. Ну хто в підлітковому віці не цікавився питаннями статі і в такий спосіб теж?! Знаєте, що вона зробила? Звісно, за вухо відтягла 14-річного підлітка. Кричала, погрожувала, соромила, наказала на ранок прийти з мамою. Тата у нього не було. Наступного дня провела показову лінійку, викликала учня, знову соромила. Мамі хлопець нічого не сказав, хоча до школи прийшов.
Після лінійки хлопець повернувся додому, взяв мотузок – і повісився.
Директорку навіть від посади не відсторонили.
Ті ж роки. Десятикласник намалював на стіні школи «фашистський знак». Справа була напередодні 9 травня. Річниця, як ви розумієте. Почалося судилище. Згадали загиблих дідусів, комсомольські принципи, замучених молодогвардійців. Комсомольські збори, загальношкільні батьківські збори, виклики батьків хлопця до директора… Звичайна дурня, без всяких ідеологічних підтекстів.
Дяка всім богам, що у десятикласника виявилися адекватні батьки. Купили довідку про хворобу, відвезли до родичів, тихо отримали атестат – тему закрили.
Тому, коли моя донька йшла до школи, я їй сказала: «Ми з татом завжди на твоєму боці. Завжди. В усіх ситуаціях. Ми про все можемо поговорити. Ми все можемо попередити. Не бійся – ми можемо тебе захистити».
Захищайте своїх дітей.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени