Про що домовилася нормандська четвірка

Погляди

20 жовтня 2016, 15:03

Мустафа Найєм

Ексзаступник міністра інфраструктури, колишній заступник генерального директора Укроборонпрому, колишній народний депутат

І чого вимагає від України виконання погодженої в Берліні дорожньої карти

Оскільки на цей момент нема ніякої додаткової інформації щодо переговорів – вся делегація ще там, з депутатським корпусом поки зв'язку не було, – буду керуватися публічно доступною інформацією.

Про дорожню карту

Якщо ми все правильно всі розуміємо, і у нас однакові словники, дорожня карта – це чіткий покроковий план послідовних і взаємозалежних заходів.

З чого я можу зробити висновок, що ніяких паралельних процесів бути не може. Тобто ми не можемо виводити іноземні війська, приступати до контролю кордону з боку місії ОБСЄ і одночасно приймати закон про вибори; ми можемо спочатку вивести війська і почати контролювати кордон, і тільки потім почати рух у бік виборів.

При цьому, якщо мова йде про дорожню карту, то має враховуватися будь-яке порушення попередніх пунктів угод, включно з перемир'ям, виведенням військ, роззброєнням, звільненням полонених і контролем над кордоном з боку ОБСЄ. Якщо хоча б один з цих пунктів не буде дотриманий, українська сторона має повне право не робити ніяких кроків у політичній частині угоди.

Іноді заяви партнерів лякають більше, ніж слова ворога

У цьому контексті я не дуже зрозумів заяву Ангели Меркель і Франсуа Олланда, які намагалися натякнути на якісь паралельні кроки в частині безпеки і виборів. (Той випадок, коли заяви партнерів лякають більше, ніж слова ворога). Так от, це не називається дорожньою картою, це знову шантаж. І якщо я правильно почув відкритий виступ Порошенка (до речі, він єдиний з усіх трьох сторін, хто зробив окремий акцент саме на послідовності кроків), це і буде найбільш спірним моментом в переговорах між міністрами закордонних справ.

Про кордон

Якщо вірити Петру Порошенку, в Берліні домовилися, що виконанню підлягають обидва Мінська. Тобто, зокрема Мінські протоколи від 5.09.2014, в четвертому пункті яких є пряма вказівка на контроль – не доступ, не спостереження, а саме контроль над ділянкою російсько-українського кордону. Це добре.

Про поліцейську місію ОБСЄ

Не дуже розумію, яка буде ефективність такої місії, враховуючи ті питання, які є до її роботи. Боюся, така ініціатива може стати початком грузинського сценарію – заморозки конфлікту на якийсь період, потім вимоги введення місії російських "миротворців" з подальшою провокацією гарячої фази війни і введення російських військ вже на захист свого контингенту. Але, можливо, я дмухаю на холодне. Хочу розуміти мандат місії, склад і функції.

Про зброю і техніку

Я не дуже розумію ідею створення на території ДНР-ЛНР так званих seal storages. Мова йде про те, що в результаті роззброєння на окупованих територіях будуть створені спеціальні сховища зброї і техніки, які будуть контролюватися і охоронятися військовою місією ОБСЄ. Наскільки я знаю, цю ідею давно і активно просував Владислав Сурков. Так от, на ділі це означає, що на всій нині окупованій території ми отримаємо кілька військово-технічних баз з можливістю оперативного розгортання та озброєння всіх бажаючих в будь-який момент. Наприклад, у разі несприятливого результату політичного процесу в Києві.

В цілому

Поки все виглядає стримано. Сторони нічого не підписали, ніякого додаткового тиску на парламент і органи влади в Україні переговори не передбачають, і жодна зі сторін поки не оприлюднила інформації, що підтверджує попередній план змусити Україну почати політичний процес незалежно від компонента безпеки.

Текст публікується з дозволу автора.

Оригінал

Більше точок зору тут

Інші новини

Всі новини