Перш за все, це хороша історія про те, як члени парламенту можуть законно впливати на реалізацію політики своєї держави.
Саме так, адже нікуди правди діти: цей лист – це суто лобістська спроба і тиск на Державний департамент з метою заповнити вакансію Спеціального уповноваженого з питань моніторингу та протидії антисемітизму. При цьому, на думку конгресменів, хоча посада залишається вакантною, фінансування цього напрямку діяльності має бути належним.
Увесь лист з купою різних звинувачень чи спостережень і коментарів на адресу України і Польщі є лише преамбулою до пропозиції конгресменів.
Залишимо це питання для американців. Сподіваємось, що спецпредставника все ж скоро призначать, і це буде людина, спроможна пояснити конгресменам реальну ситуацію з «антисемітизмом в Україні».
Залишати це без реакції було б вершиною необачності
Хоч я і назвав решту листа «преамбулою», та зовсім не схильний применшувати її значення.
Найбільш неприємними частинами листа є:
– звинувачення української влади і особисто міністра внутрішніх справ Авакова у сприянні росту чогось, що автори вважають «тісними зв'язками полку Нацгвардії "Азов" з неонацистами». Цікаво, що конгресменам вклали в текст навіть таке: «замість того, щоб розпустити полк...».
– визначення державної структури України Інституту національної пам'яті як такої, що провадить політику уславлення\глорифікації нацистських злочинців, а відтак – антисемітизму.
– вшанування героїв ОУН-УПА в Україні парламентом та іншими державними інституціями теж називається проявами антисемітизму.
Тобто, в листі міститься спроба зобразити ситуацію так, що антисемітизм є частиною державної політики України.
Про об’єктивність цих звинувачень говорити не буду. Політика зображення українців, як колаборантів Третього рейху і антисемітів після Другої світової війни, була окремим напрямком роботи КГБ СРСР. Вона була спрямована на компрометацію українських організацій діаспори, які, природно, були непримиренними опонентами колишнього Радянського Союзу.
Зерна посіяні та дають сходи аж понині.
Не драматизуючи ситуацію (бо не маю найменшого сумніву, що переважна більшість конгресменів знають про цей лист лише те, що вони засудили антисемітизм і попросили Держдеп «зайнятися цим питанням»), все ж таки мушу сказати, що вона підкреслює і нагадує про те, наскільки серйозні виклики стоять перед Україною на міжнародній арені в плані формування свого іміджу.
Залишати це без реакції було б вершиною необачності. І тут дії Української Держави мають бути дуже комплексними та продуманими.
Тест опублікований з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени