Володимир Зеленський під час дебатів на стадіоні заявив Петру Порошенку, що він — його вирок. Інтерв‘ю до 100 днів президентства — вирок вже не попереднику, а українській журналістиці та українській, не побоюсь цього слова, демократії в цілому.
27 років незалежності у президентів брали сервільні інтерв‘ю обережні журналісти лояльних ЗМІ. У Зеленського не було потреби загравати з демократією і вдавати пристойність. Він демонструє, що займатися підлабузництвом перед першою особою може в принципі будь-хто. І вийде не гірше, навіть краще.
Журналісти ставили б кон’юнктурні питання, відповіді на які цікавлять не так суспільство, як журналістів та експертне коло.
Запитання актора, судячи з усього, взяли з фокус-груп. Там є все, що цікаво і подобається народу.
Виробники розважального контенту просто хакнули всю цю серйозну індустрію, де журналісти завжди було частиною політичного істеблішменту.
У традиційній демократії зараз у президента запитали б: а хто профінансував це кіно про 100 днів президентства? Що винна держава спонсору особистої реклами першої особи?
У наших реаліях головним питанням залишається — а що, так можна було?
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ