Дуже висока посада у сфері зовнішньої політики СРСР. Це вже була категорія напівбогів. Зокрема, вони відповідали за впевнений поступ по світу міжнародного комуністичного руху.
Черняєв залишив дуже детальний і щирий щоденник, який він вів протягом десятиліть. Там багато приколів і один з них – вони у своєму відділі постійно пишуть кудись статті, від «Правди» до «Проблемы мира и социализма».
Статті ґрунтовні, аргументовані, інтелектуально насичені. Про переваги соціалізму і його неминучу перемогу над недолугим капіталізмом, мудру політику СРСР і т.п. Весь щоденник пронизаний підготовкою чергових програмних статей.
Водночас сам Черняєв все прекрасно розуміє і в щоденнику, наприклад, зізнається вже у 1979 р. після поїздки до Західної Німеччини: «Главное ощущение, которое гнетет до сих пор: отстали мы, невероятно отстали мы от капитализма. И уже ничто (в Америке хоть «негров линчуют») уже не оправдывает этого нашего отставания, и ни в чем нельзя увидеть наших экономических и социальных преимуществ».
В іншому місці він взагалі зізнається щоденнику, що комунізм як ідеологія видохся ще до кінця 1940-х років.
Зізнається і продовжує писати ґрунтовні переможні статті. Але усі ці статті не зупиняють неминучого – спочатку колапсу міжнародного комуністичного руху, а потім і СРСР.
Тому Сурков нехай пише. Така у людини робота. При цьому наше завдання, звісно, не в тому, щоб сидіти у позі Мамая на дніпровських кручах і чекати поки колапсне Росія. Завдання в тому, щоб не колапснути самим.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени