Бездіяльність правоохоронців і лояльність судів призвели до того, що колишні регіонали і проросійські сили підім'яли під себе інформаційний простір і готові отримати друге за чисельністю представництво у Верховній Раді
Крістіна Бердинських,
Іван Верстюк
За тиждень до парламентських виборів, а саме 12 липня, НВ потрапив до офісу в центрі Києва. Точніше, в один із кабінетів, який займає Юрій Загородній, — близький соратник Віктора Медведчука ще в адміністрації президента Леоніда Кучми.
Загородній не просто продовжує працювати з кумом російського президента, але і став №19 у списку партії Опозиційна платформа — За життя, що складається здебільшого з ексрегіоналів. Складне минуле окремих її представників не завадило цій політсилі дістати підтримку приблизно 12% українців і стати другою за популярністю у країні.
Та й самому Загородньому минуле не заважає. Сидячи в кріслі, він спокійно розмірковує про те, чому його шеф повернувся у велику політику. "Він [Медведчук] бачив, що є маса питань, які треба вирішувати", — каже потенційний депутат ВР.
"Вирішують" Медведчук і Ко специфічні питання — вони намагаються помиритися із Росією і сепаратистами так званих республік на сході України.
У країні, яка пережила Майдан, окупацію Росією Криму та війну на Донбасі, ні Загородній, ні Медведчук, ні багато інших з їх оточення не тільки не відчувають дискомфорту, але навіть набирають обертів.
Той-таки Медведчук тепер не просто регулярно літає в Москву, як він почав це робити ще в 2015 році, отримавши від президента Петра Порошенка посаду спецпредставника України в тристоронній контактній групі в Мінську. Кум Путіна, вже не маючи офіційного статусу, регулярно проводить у російській столиці "переговори". І бере на них інших лідерів Опоплатформи, зокрема екрегіонала Юрія Бойка.
Якраз під час бесіди з НВ у Загороднього в кабінеті працював телевізор — новинний 112-й канал. Рухомий рядок на екрані весь час повідомляв про останні заяви Медведчука, зроблені ним під час візиту до РФ.
112-й в офісі Загороднього крутять не випадково, та й у цій історії канал з'явився не просто так: він теж є свідченням того, що в Опоплатформи справи йдуть на лад.
У жовтні-грудні торік новинні канали NewsOne і 112-й купив народний депутат Тарас Козак, близький друг Медведчука й однопартієць Бойка. А в червні 2019-го він же придбав канал ZIK, звівши всі свої медіа в холдинг Новини.
Впевненість Медведчука і Ко дійшла до того, що на початку липня NewsOne ледь не переступив закон: там анонсували проведення 12 липня українсько-російського телемосту з держканалом РФ Росія-1, який перебуває під санкціями.
Ідея померла лише після того, як секретар РНБО Олександр Данилюк доручив СБУ і Нацполіції забезпечити національну інформбезпеку. Слідчі СБУ навіть допитали генпродюсера каналу Василя Голованова.
А 112-й у липні хотів провести свою акцію — показати фільм Олівера Стоуна Нерозказана історія, головними персонажами якого є президент РФ і Медведчук. Через загрозу санкцій канал скасував демонстрацію.
Піднеслася духом не тільки Опоплатформа, а й ще одна політична сила, що складається переважно з колишніх представників Партії регіонів, — Опозиційний блок. Його лідерами є Євгеній Мураєв, Олександр Вілкул, Борис Колесніков і Вадим Новинський.
Відчули впевненість і зовсім неоднозначні персонажі. У команді мажоритарників Опоплатформи з'явився і через суди двічі домігся свого права бути обраним до ВР колишній заступник генпрокурора Ренат Кузьмін, який не тільки словом, а й кримінальними справами зміцнював владу Януковича. А ексголова МВС Анатолій Могильов очолив партію Незалежність і йде в Раду.
Ще один "колишній" — Андрій Портнов, заступник глави АП часів Януковича, нещодавно повернувся в Україну. І розв'язав справжню юридичну війну з Петром Порошенком: він намагається довести, що експрезидент винен у державній зраді та інших тяжких правопорушеннях.
Дійшло до того, що мажоритарником в Україні спробувала зареєструватися права рука Януковича Андрій Клюєв, який втік із країни у 2014-му. Але Центрвиборчком відмовив йому.
Бурхливу діяльність і повернення у політичний простір ексрегіоналів і проросійських політиків експерти пояснюють нестабільністю, що виникла після зміни влади.
Поки президент Володимир Зеленський розбирається із держуправлінням, формує команду, чекає обрання нової Ради і появи нового уряду, реваншисти намагаються відродити і зміцнити свій колишній вплив. "Це наслідок перехідного періоду. Психологічно вони [ексрегіонали] відчувають, що зараз усі обмеження знято", — пояснює політолог Володимир Фесенко.
На парламентських виборах 2012 року Партія регіонів за списками і мажоритарними округами взяла 186 мандатів.
Після Майдану на дострокових виборах до Ради Опоблок — ідеологічний і фактичний спадкоємець ПР — отримав 29 місць під куполом ВР.
Водночас багато топових персонажів команди Януковича, як і сам експрезидент, втекли з країни. Здавалося, що дні політиків старої формації закінчилися.
Але вже восени 2014-го у велику політику повернувся Медведчук, якого Порошенко зробив спецпредставником України в Мінській групі, — на нього поклали місію переговорів зі звільнення й обміну полонених. Кум Путіна став єдиною людиною, чий літак міг безпосередньо літати з Києва до Москви.
У 2017-му процес звільнення українців із полону фактично зупинився, але позиції Медведчука лише покращилися.
Купівля Козаком трьох телеканалів повернула Медведчука в інформаційний простір. А після того, як його рух Український вибір об'єднався із партією Вадима Рабіновича За життя, а пізніше і з групою Бойка і Сергія Льовочкіна, що вийшла з Опоблоку, куму російського президента відкрилася дорога і в ефір телеканалу Інтер. "І це природно", — каже Загородній.
Холдинг Новини нині має невелику частку на телеринку — 6,2%, пояснює медіа-експертка Тетяна Попова. Але якщо подивитися топ-20 новинних програм і топ-20 ток-шоу, то половина з них виходять якраз в ефірах медіагрупи Козака. "А це досить серйозний вплив", — каже Попова.
Саме телебачення посприяло зростанню рейтингу Опоплатформи, пояснює Інна Волосевич, заступниця директора соціологічної компанії InfoSapiens.
"Їхня риторика, дружня до Росії, повертає виборця колишньої Партії регіонів, по суті, додому", — пояснює ефект, який команда Бойка — Медведчука справляє на електорат Олексій Антипович, директор соціологічної групи Рейтинг.
"Люди просто бачать у нас ту політичну силу, яка реально може поліпшити відносини з Росією і сприяти зупиненню війни на Донбасі", — запевнив НВ Бойко.
Розмовляючи з редакцією 9 липня, він міркував спокійно і впевнено: "Як тільки нас не називали — і чобіт Кремля, і рука Путіна. Хочете називати нас реваншистами? Називайте. Але головне — справді зупинити війну".
Наступного дня Бойко разом із Медведчуком, Козаком і Рабіновичем вирушили до Москви. Там вони зустрілися із прем'єром РФ Дмитром Медведєвим і керівництвом партії Єдина Росія. І це був уже не перший їхній московський вояж.
Андрій Тетерук, депутат фракції Народний фронт, який воював на Донбасі, ще в лютому цьогоріч звернувся у Генпрокуратуру з вимогою перевірити Медведчука щодо його можливої державної зради.
5 лютого 2019-го ГПУ відкрила кримінальне провадження проти політика, котрий регулярно літає в Москву, — за підозрою в державній зраді. Матеріали провадження відомство Юрія Луценка передало в СБУ. Але далі жодних дій не відбулося.
Уже в червні СБУ, маючи нове керівництво, повідомила, що розслідує березневу поїздку Бойка і Медведчука в Москву. Але і після цього в долі кума Путіна нічого не змінилося.
Загородній стверджує, що його шеф не боїться проблем із правоохоронними органами, оскільки завжди вчиняє за законом. А тому і виграє всі судові процеси.
ЇХ ДІСТАЛО: 13 квітня активісти провели біля СБУ акцію протесту, вимагаючи притягнути Віктора Медведчука до відповідальності
Виграти справу у вітчизняному суді — для колишніх це ніколи не було проблемою.
Катерина Бутко, координаторка проекту Prosud знає, чому так відбувається. За словами експертки, люди в мантіях, які працювали за часів Януковича і виконували вказівки його команди, досі вершать правосуддя. І реванш почався саме з їхньої подачі: вони знімали арешти з майна і грошей чиновників Януковича, прибирали ексрегіоналів із розшуку. Процес почався три-чотири роки тому і постійно набирав обертів.
Зараз судді допомагають колишнім зайти в парламент. А якщо Конституційний суд скасує закон про люстрацію, чиновники часів Януковича повернуться ще й у виконавчу владу, прогнозує Бутко.
У тому, що реабілітація колишніх почалася давно, впевнений і Тетерук. Він прямо заявив НВ: реванш стартував ще за Порошенка. "Жоден регіонал не сів за скоєні злочини", — каже фронтовик, додаючи, що такі одіозні особистості, як одеський мер Геннадій Труханов і мер Харкова Геннадій Кернес і зовсім набули статусу партнерів-представників Порошенка на президентських виборах. "Звісно, всі вони тепер вважають, що їхній час прийшов", — обурюється Тетерук.
Згадка Труханова в контексті прихильності з боку Феміди й експрезидента не виглядає притягнутою за вуха: цей колишній депутат-регіонал після Майдану справді знайшов друге дихання і його двічі обирали мером.
Кілька років тому Труханов став фігурантом розслідування НАБУ: прокурори вважають, що мер і його команда під час купівлі для муніципальних потреб будівлі колишнього заводу Краян завдали державі збитків на 92,6 млн грн.
Але це не завадило Труханову, який тимчасово покинув країну, повернутися і продовжити керувати містом, а також публічно підтримувати Порошенка.
А на початку липня одеський суд і зовсім визнав, що в діях мера у справі Краяна немає складу злочину.
Тепер Труханов йде на вибори за списком Опоблоку, і компанію йому складають одіозні мери одразу кількох українських міст. Один із них — харківський мер Кернес, якого після Євромайдану звинувачували в сепаратизмі й інших гріхах.
Мер Харкова відбився від нападок і теж публічно підтримав Порошенка в кінці його президентської каденції.
Дар'я Каленюк, виконавча директорка Центру протидії корупції, впевнена: велику відповідальність за те, що соратники Януковича отримують дедалі більший вплив, несуть правоохоронні органи.
"Після революції гідності ГПУ провалила розслідування економічних і корупційних злочинів ексрежиму. І тому колишні зараз мають зелене світло для повернення у владу", — впевнена вона.
ЗЛИТТЯ ДВОХ МІСЯЦІВ: Віктор Медведчук (перший праворуч), не маючи офіційного статусу і повноважень, регулярно літає до РФ у компанії своїх соратників. І запросто веде там переговори з російським прем'єром Дмитром Медведєвим (перший ліворуч). Останнє рандеву відбулося 10 липня
Реванш у країні міг би бути й масштабнішим, але йому завадив несподіваний розкол у таборі ексрегіоналів.
Вибори — це завжди час активізації проросійських сил, пояснює Анатолій Октисюк, експерт Дому демократії. Але вперше в історії країни просхідний табір посварився: суперниками стали Опоплатформа й Опоблок. Перших можна назвати політиками, що орієнтуються на утримуваного в Австрії мільярдера Дмитра Фірташа і Медведчука, а других — командою, наближеною до мільярдера Ріната Ахметова і водночас ще одного найбагатшого українця — Ігоря Коломойського.
Сам Коломойський в інтерв'ю НВ заявив, що Опоблок — це патріоти в широкому сенсі слова, а Опоплатформа — зрадники, які часто літають до Москви.
Загородній парирує: мовляв, лише їхня партія має мирний план щодо врегулювання конфлікту на сході, а Опоблок — тільки гасла. "Може, тому ми їх так бісимо", — пояснює соратник Медведчука.
У будь-якому разі обидві опо-групи, якби вони виступили єдиним фронтом, могли б розраховувати на 15% голосів. А окремо задовольнилися приблизно 12% (у Опоплатформи) і десь 2–4% (Опоблок). Тобто команда Мураєва — Вілкула до парламенту може і не потрапити.
Так що справжній реванш — якщо тільки на нього не піде команда самого Зеленського — відкладається.
Але крові влади опозиція Медведчука може попити вдосталь: вони, на думку експертів, почнуть поводитися ще зухваліше. Що може спровокувати протести проукраїнських активістів, пояснює політолог Фесенко.
Експерт упевнений: держоргани повинні діяти на випередження і зупиняти ексрегіоналів, які скучили за владою. "Адже це як у відомому прислів'ї: їм дай палець, вони по лікоть відкусять", — каже Фесенко.