ПривітБанк

Що буде з банком №1 і його 18 мільйонами вкладників

 
 
Іван Верстюк
 

Піздно ввечері 18 грудня в Україні стало на один держбанк більше: проти ночі Кабмін дав добро на націоналізацію найбільшої і системоутворюючої приватної фінустанови країни — Привату. Про це уряд нібито попросили самі акціонери цієї структури — мільярдери Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов.

Вже наступного ранку біля одного з київських приватівських банкоматів стояла черга охочих зняти гроші. А продавець вуличної кав'ярні, що розташувалася поруч, від щирого серця заспокоював неспокійний натовп клієнтів Привату: “Вони передають справи державі. Держбанки — це не зовсім добре, але катастрофи не сталося".

Вкладники — а їх у банку Коломойського близько 18 млн — дійсно потребували заспокоєння. "Тиск на нашу ліквідність останнім часом дуже великий", — скаржився на брифінгу після оголошення про націоналізацію Привату Олександр Дубілет, голова правління банку.

Впродовж декількох днів після новини про зміну статусу фінустанови її вкладники забирали по 2 млрд грн за добу — подібного з дітищем Коломойського не траплялося навіть у розпал військових дій на Донбасі: тоді клієнти знімали максимум 1,7 млрд грн на день.

Але влада зробила все, щоб хвилювання минулося. Так що з позитивним прогнозом продавця кави — "катастрофи не сталося" — погодилися і в Нацбанку, який прийняв рішення про неплатоспроможність фінустанови Коломойського, і в Мінфіні, який стане новим власником Привату.

Більше того, про це ж говорять і профільні аналітики. В аналітичній записці для клієнтів від інвесткомпанії Dragon Capital зазначено: націоналізація завершує процес очищення банківської системи, стаючи етапом на шляху до зниження процентних ставок і більш ефективного розподілу заощаджень по всій економіці. А в разі проблем Україна може розраховувати на екстрений транш Міжнародного валютного фонду (МВФ).

Іншими словами, клієнти Приватбанку можуть спати спокійно — їм заплатить держава, тобто кожен платник податків. І не тільки їм.

Дірка в капіталі банку — різниця між його активами і пасивами становить 148 млрд грн. Мінфін планує покрити цю маржу за допомогою держоблігацій. Для початку — на 43 млрд грн з терміном обігу 15 років і максимальною ставкою 10,5%.

У раніше підписаний меморандум про співпрацю з МВФ уряд включив можливість випуску держоблігацій на 166 млрд грн для докапіталізації держбанків. У самому фонді постійно квапили НБУ з вирішенням питання націоналізації найбільшої фінустанови країни. "Загальний випуск облігацій внутрішньої держпозики відповідає близько 4,4–5,6 % ВВП 2017 року і підвищить держборг до ВВП, за нашими оцінками, до 85%",— пояснює Олена Бєлан, головний економіст Dragon Capital.

Ще 32 млрд грн заплатили власники єврооблігацій Приватбанку, просто відмовившись від вимог за ними — не по своїй волі, а виконуючи умови українського законодавства. Єврооблігації — а їх загальна сума досягає $595 млн — конвертовані в акції банку, які в підсумку перейдуть до Мінфіну.

Найближчим часом на банк чекає аудит, який покаже, скільки фінустанові необхідно коштів для продовження роботи.

Близько опівночі 13 грудня з Женеви, де проводить більшу частину часу Коломойський, вилетів літак бізнес-класу Cessna 750 Citation X з бортовим номером M-PRVT. Він попрямував у Київ — керівництво країни, за даними джерела НВ, покликало акціонера Привату обговорити націоналізацію банку, про проблеми якого почали говорити за кілька місяців до цього.

Один з колишніх бізнес-партнерів Коломойського розповів НВ: ще у вересні останній на зустрічі зізнався, що має намір віддати державі Приват, але не повертати видані Регулятором кредити рефінансування — на сьогодні вони становлять 19 млрд грн.

"Беня [Коломойський] повісив борги на вас, платників податків", — говорить джерело. “Всі кредити видавали тільки собі, все через Кіпр [де у Привата є дочірній банк], — продовжує екс-партнер Коломойського. — Виділяв більше $ 100 млн на свої підприємства в Америці. Зараз там подав на банкрутство, а гроші вивів".

Справді Коломойський сам довів свій банк до ручки дверей в будівлі Мінфіну: у Привату виявився непристойно високий рівень кредитів, виданих компаніям його акціонерів, яких на фінансовому сленгу називають "пов'язаними особами". За підрахунками НБУ, їхня частка в корпоративному портфелі банку, розмір якого перевищує 155 млрд грн, склала 97%. У самому Приваті до останнього стверджували, що інсайдерські кредити — це лише 17,7% портфеля.

Більшу частину з цих грошей компанії Коломойського отримали, за даними Мінфіну, без застав. Ними кредитувалися інші бізнеси мільярдера: авіакомпанія МАУ, Укртатнафта, мережі АЗС, медіахолдинг 1+1 і футбольний клуб Дніпро. Серед ліквідних застав виявився хіба що туркомплекс "Буковель" в Карпатах.

Відсотки за такими кредитами позичальники не платили, а діяльність Привату безпосередньо залежала від притоку нових депозитів, пояснює Михайло Демків, банківський аналітик інвесткомпанії ICU. "Подальше функціонування банку з такою бізнес-моделлю лише посилювало ситуацію", — говорить він.

НБУ вимагав від Коломойського і Ко докапіталізувати банк, але дніпропетровська група товаришів не пішла на цей крок. Тоді уряд вирішив націоналізувати Приват.

Сценарій переведення Привату на баланс держави з'явився ще в березні 2015‑го. Тоді Олександр Онищенко, нині депутат-втікач, якого переслідує НАБУ за створення схеми заробітку на добутому газі, подав законопроект про націоналізацію банку. У властивостях завантаженого з сайту Ради файлу з текстом законопроекту зазначено, що його автор — якась Олена Чворун. Співробітниця з таким ім'ям — старший економіст у НБУ.

Сам Онищенко в інтерв'ю інтернет-виданню Апостроф зізнався: “Тоді я ініціював цей процес на прохання того ж Порошенка. На той момент він воював з Коломойським, і йому потрібно було прибрати його".
Зараз Нацбанк дав акціонерам Привату півроку, щоб вони внесли застави під видані позики.

В НБУ зазначили, що новина про націоналізацію не призвела до масового відтоку вкладів, яких Приват за два останні роки втратив на 70 млрд грн.

Правда, регулятор ввечері 19 грудня все ж таки видав банку 15 млрд грн кредитних коштів під 16% річних, щоб припинити будь-які прояви паніки.

Далі стримувати панічні настрої доведеться Олександру Шлапаку, міністру фінансів в першому уряді Арсенія Яценюка — саме він став головою правління Привату.

У 1990‑х Шлапак вже був заступником голови цього банку, звідки пішов на держслужбу. “Це дуже непогана кандидатура, — каже Олександр Деркач, колишній акціонер банку Аваль. — Він самостійна і чесна людина". За його словами, в уряді розглядали і інших кандидатів, включаючи навіть Валерія Хорошковського, співвласника телеканалу Інтер.

Олександр Данилюк, міністр фінансів, поспішив заявити, що, оскільки тепер частка держави в банківському секторі перевищує 50%, Приват продадуть відразу ж після стабілізації.

Експерти вважають, що подібний процес затягнеться. В НБУ, наприклад, кажуть про термін до трьох років. "Я не бачу, щоб в нинішньому стані хтось купив ПриватБанк", — зазначає Марія Репко з Центру економічної стратегії.

Данилюк уточнює: європейські банківські групи самі зараз переживають не найкращі часи і в бік України дивитися найближчим часом не стануть. Тому поки Мінфін пообіцяв прописати стратегію розвитку нового держбанку.

А там є з чим повозитися. Експерти відзначають: бізнес-модель Привату кульгає на обидві ноги. Доходи від процентних продуктів банку, тобто різниця між залученими депозитами та виданими кредитами, останнім часом зменшувалися, каже Віталій Шапран, експерт Українського товариства фінансових аналітиків. Тому Приват намагався максимально заробити на комісіях при проведенні платежів.
Схожий прогноз дає і Володимир Лавренчук, голова правління Райффайзен Банку Аваль. Мовляв, судячи з вартості депозитів — а річний гривневий продукт Привату пропонує під високі для ринку 20 %, — операційна діяльність фінустанови навряд чи продукує прибуток. І швидше за все не почне приносити її в найближчі роки.

Однак Дмитро Гриджук, екс-глава банку Хрещатик, зазначає: дітище Коломойського все‑таки може непогано заробляти на платіжному бізнесі, враховуючи його технологічність і лідерство в сфері онлайн-банкінгу.
Шапран додає: залучення депозитів держкомпаній в Приват як в держбанк, а також розвиток роздрібного кредитування можуть повернути установу до життя за два-три роки. Щоправда, лише за умови економічного зростання в країні.
"Думаю, Приват здатний стати відмінним держбанком — з технологіями, яких ще не бачили консервативні клієнти, які звикли до іншого сервісу", — говорить експерт.
Підтримку Привату може надати і Європейський банк реконструкції та розвитку. У фінустанові заявили, що допоможуть менеджерськими кадрами. Також вони готові навіть розглянути в майбутньому можливість покупки частки в новому держбанку.
А міністр Данилюк не виключає злиття Привату з іншим державним монстром — Ощадбанком.
У цьому самому закладі "злиття" не коментують і дивляться на новоявленого "колегу" зі скепсисом. Мовляв, населення, яке при розміщенні вкладу шукає держгарантії, вже віднесло свої гроші до них, підкреслює Геннадій Хелемський, глава департаменту торгового фінансування Ощадбанку.

Назалишки бізнес-імперії Коломойського, на думку економістів, чекають важкі часи. Компанії, які входять до неї, розраховували у своїй роботі на дешевий кредитний ресурс Привату. Однак зараз вони почнуть відчувати проблеми з обіговими коштами, відзначають в Інституті економічних досліджень і політичних консультацій.

Втрата Привату позбавила Коломойського інструменту, за допомогою якого він довго виторговував в уряду і глави держави різні преференції під загрозою "покласти" банк. Так само скорочується і особистий вплив Коломойського на політичний процес, каже політолог Володимир Фесенко: лише частина депутатів з умовної групи УКРОП збережуть орієнтацію на мільярдера.

Втім, політолог упевнений, що деяку подушку безпеки Коломойський для себе підготував. Так, Фесенко стверджує, що існують неформальні домовленості між Петром Порошенком і екс-губернатором Дніпропетровщини з приводу повернення взятих останнім у Привату кредитів. І в обмін на отриману від НБУ розстрочку за ним Коломойський цілком міг пообіцяти президенту лояльність підконтрольного йому телеканалу 1+1.