Приватний танок

Власники ПриватБанку увійшли в гостру фазу протистояння з Національним банком. Знаряддя війни — масована піар-кампанія і американські лобісти. Розв'язкою цього конфлікту може стати зміщення з посади голови Нацбанку Валерії Гонтаревої або націоналізація найбільшої фінустанови країни

Іван Верстюк

У кінці жовтня одна зі співробітниць прес-служби Приватбанку, найбільшого представника банківської системи країни, розмістила на своїй сторінці у Фейсбуку знаковий жарт. “Тимчасова адміністрація? — свідчив напис під фізіономією усміхненого Ігоря Коломойського, співвласника банку.— А шо, на постійну грошей не вистачило?"

Так у Приваті відреагували на припущення, що регулярно з'являються в ЗМІ, про введення в цю фінустанову тимчасової адміністрації і навіть про його націоналізацію. До таких висновків журналістів підштовхувала невідповідність Привату вимогам Національного банку.

НБУ методично і наполегливо рекомендував власникам Привату докапіталізувати свій банк. Останні не тільки не бажали задовольняти вимоги НБУ, але і розв'язали публічну кампанію проти голови регулятора.

Результат цього протистояння важливий не тільки для самого банку і банківської системи, але і для всієї економіки: у фінустанові Коломойського і його партнера Геннадія Боголюбова фізособи і бізнес зберігають майже 196 млрд грн — стільки немає у жодного банку в країні. Також Приват утримує перше місце за обсягом активів — 272 млрд грн, що становить понад 20% всієї банківської системи.

Дніпропетровський бізнесмен не звик до поразок. Але цього разу в нього серйозний опонент — Нацбанк підтримує президент Петро Порошенко, Міжнародний валютний фонд і міністерство фінансів США. Та й позиція самого Нацбанку стає все більш безкомпромісною.

"Ми завжди заявляли, що якщо акціонери банку не можуть виконати програму докапіталізації, то для системно важливих банків відкривається шлях націоналізації",— заявив Дмитро Сологуб, заступник голови НБУ.

Керівництво Привату демонструє впевненість у завтрашньому дні, не втрачаючи надії зберегти повний контроль над банком без виконання вимог НБУ. На це керівництво фінустанови і кинуло всі ресурси.

У жовтні, поки прес-служба Привату висміювала тему тимчасової адміністрації, Олександр Дубілет, голова правління банку, таємно відвідав США. НВ про це розповіли відразу кілька людей, знайомих з ситуацією всередині фінустанови,— як у США, так і в Україні.

Редакція звернулася за коментарем до прес-служби Привату. Там обмежилися короткою і малоінформативною відповіддю. Зате трохи пізніше оприлюднили прес-реліз: мовляв, візит був, але його мета — лише зустріч з представниками МВФ і банку JP Morgan Chase, в якому дніпровський фінансовий гігант тримає свої рахунки.

Однак про деякі зустрічі представники банку промовчали. Джерело, яке працює на американському ринку лобістів, повідомило НВ: віднедавна Приват користується послугами Меттью Лауера і Філіпа Ньюланда з відомої лобістської компанії MSL Group Qorvis.

Їх найняли з метою просування позитивного іміджу банку Коломойського в США на тлі зростаня стурбованості МВФ за долю найбільшого українського банку.

Як розповідає джерело в США, лобісти організовували Дубілету зустрічі і робочі ланчі. На них він, за порадою аналітиків, заявляв про готовність Привату стати лідером у роботі з малим та середнім бізнесом в Україні. Істеблішмент США давно радить Києву активізувати роботу з невеликими підприємцями в країні, і американцям припав би до вподоби банкір, який озвучує плани запустити сервіс мікрокредитування — до $20 тис., ставку за якими будуть погашати або гарантувати з обласних бюджетів.

Ньюланд у розмові з НВ не став заперечувати, що працює на Коломойського, але попросив з усіма питаннями звертатися до прес-служби ПриватБанку. Там своєю чергою заперечують співпрацю з лобістами. Також на Приват працює, за даними НВ, і Річард Берт з лобістської фірми McLarty Associates, проте він залишив без відповіді запит редакції.

Одне річне замовлення у лобістів такого рівня коштує в середньому $200-500 тис. Співпраця з двома такими компаніями може коштувати Привату $0,4–1 млн.

В американському реєстрі лобістів замовлення Привату не зареєстровані, хоча за законодавством мають бути внесені: у 1938 році в США ухвалили закон про роботу лобістів на іноземних агентів, який зобов'язує офіційно заявляти про таку співпрацю.

Втім, у ситуації з Приватом найняті експерти не надто ризикують. За словами Джина Бурда, лобіста з вашингтонської юридичної фірми Arnall Golden Gregory, який представляв раніше в США інтереси колишнього віце-прем'єра Олександра Вілкула, якщо працювати на приватні іноземні компанії, а не на держоргани, то простіше уникнути кримінального переслідування за приховування інформації. Тим більше якщо мета цієї роботи — МВФ, який не підзвітний органам влади Штатів.

Акціонера Привату Ігоря Коломойського пов'язують непрості відносини з США — багато років він був в Америці нев'їзним. Однак у 2015‑му, йдучи з посади голови Дніпропетровської облдержадміністраі, власник Привату вказав сприяння в отриманні американської візи однією з умов своєї мирної відставки, повідомляють джерела НВ. Про неї нібито особисто клопотав тодішній прем'єр Арсеній Яценюк. Коломойському видали одноразову візу на шість днів, і неповний тиждень в Америці мільярдер присвятив особистим питанням.

Заокеанських лобістів найбільший український банк наймає не від хорошого життя. В останній версії меморандуму про співпрацю з МВФ офіційний Київ зобов'язався у разі націоналізації якогось великого банку "залучити широко відому міжнародну компанію для його керування", щоб перетворити цю структуру "на привабливий комерційний проект у майбутньому". Хоча цей банк в меморандумі не названий, експерти впевнені: це Приват.

Американські економісти розповідають НВ, що відразу кілька співробітників мінфіну США ведуть тему банку Коломойського, вивчаючи його показники і педалюючи питання націоналізації установи.

Наявні непрямі ознаки того, що підготовка до переходу Привату на держбаланс вже йде. Українська сторона погодила з МВФ стелю випуску облігацій внутрішньої позики для вливання бюджетних коштів у держбанки за підсумками 2016‑го. Ця цифра становить 166 млрд грн. Це величезна сума: минулого року такі гіганти, як державні Ощадбанк і Укрексімбанк, отримали від Мінфіну лише 14,3 млрд грн додаткового капіталу. І єдиним поясненням появи такої високої цифри може служити рішення влади націоналізувати ПриватБанк.

Михайло Демків, банківський аналітик інвесткомпанії ICU, пояснює: згідно з законом, держава може увійти в капітал приватного банку не менше ніж на 75%+1 акцію. Тобто якщо держава буде входити до складу акціонерів банку, вона відразу ж отримає повний контроль над ним. Механізм може бути такий: банк випускає нові акції та змінює їх на держоблігації.

Якщо Коломойський не докапіталізує свій банк мінімум на 2,6 млрд грн, як рекомендує НБУ, то влада почне непублічні консультації з мільярдером, вважає Віталій Шапран, виконавчий член Українського товариства фінансових аналітиків. Її ймовірна мета — продаж пакету акцій банку Мінфіну. Банківські експерти оцінюють необхідну суму докапіталізації в рази вище, додаючи, що 2,6 млрд грн можуть бути лише першим траншем у програмі докапіталізації поряд з поступовим зниженням частки кредитів пов'язаним особам.

Уникнути такого можна, для цього, за словами експерта, основні позичальники банку повинні внести застави під видані їм кредити.

Позичальників, які тягнуть Приват на дно, Коломойський відмінно знає, адже це його ж компанії: банк давно грішить величезним обсягом кредитування пов'язаних осіб, тобто підприємств, якими володіють ті ж люди, що й самим банком. На кінець 2015‑го їхня частка становила 17,7% — це більше, ніж НБУ дозволяє мати такому великому банку. Однак багато хто вважає, що ситуація ще гірша: онлайн-видання Економічна правда оприлюднило інформацію про те, що 4/5 всього кредитного портфеля Привату можуть становити позики структурам Коломойського. Це ж стверджують і високопоставлені джерела в Адміністрації президента. Зараз заборгованість банку з рефінансування перед НБУ становить 21,1 млрд грн. По суті, це означає, що власники банку воліли фінансувати відтік вкладів населення за рахунок держави, а не з допомогою погашення кредитів перед банком своїми ж компаніями.

Неприємності можуть виникнути і з Антимонопольним комітетом (АМКУ). У Привату майже 20 тис. банкоматів, що складає дві третини від їх загальної кількості в країні. А АМКУ називає монополістами тих, хто контролює 35% ринку. І це, за словами Олександра Паращія, головного аналітика інвесткомпанії Concorde Capital, може стати проблемою.

Банк відзвітував про 592 млн грн чистого прибутку за підсумками дев'яти місяців 2016‑го, але аналітики кажуть, що це недостатні показники для розв'язання фінансових проблем банку.

Шапран пояснює, що бізнес-модель Привату прибуткова на тлі зростання економіки. Коли ж підйому немає, банку доводиться складно, навіть незважаючи на його інновації у багатьох питаннях, включно з онлайн-технологіями.

Незважаючи на загострення протистояння, власники ПриватБанку не змінюють тактики: вони продовжують кредитувати свої бізнеси, наймають американських лобістів і атакують голову НБУ Валерію Гонтареву.

У грудні минулого року, перебуваючи в Женеві, Коломойський в інтерв'ю інтернет-сайту Politico звинуватив шефа держрегулятора у всіх проблемах Привату. "Дуже розумна, є...нута Гонтарева приходить в неймовірно успішний банк, якому вже 25 років, і каже, що все, що відбувалося з ним останні 20 років, було кошмаром",— заявив мільярдер. І поскаржився на те, що НБУ постійно називає різні суми докапіталізації банку.

Коломойський не тільки особисто накидається на Гонтареву. Джерело НВ у відомому американському аналітичному центрі називає появу наприкінці жовтня так званої брошури Тарути замовленням з боку головного приватівця. Мова йде про поширену у Верховній раді і фінансових колах США доповідь, яка звинувачує керівника центробанку в обслуговуванні корупційних угод минулої влади і маніпуляціях на ринку цінних паперів. Автор брошури — депутат Сергій Тарута.

За інформацією Інституту масової інформації, Приват часом прямо продукує "джинсу" — проплачені публікації, вигороджуючи Коломойського.

Однак якщо власники банку не знайдуть для своєї структури додаткових коштів, їм буде важко зберегти контроль над фінустановою. Бік Нацбанку зайняв і президент, який "двома руками" підтримує Гонтареву в цьому конфлікті. Сам він шокований розмахом кампанії проти Гонтаревої, а позицію власників ПриватБанку вважає загрозою нацбезпеці країни, додаючи, що тепер Коломойський сам має бути зацікавлений у націоналізації банку.

Анастасія Туюкова, банківський фахівець в інвесткомпанії Dragon Capital, вважає, що шанси націоналізації ПриватБанку останнім часом збільшилися. Однак такі зміни навряд чи істотно вплинуть на рядових вкладників.

"Цей сценарій передбачає перехід банку у власність держави з одночасною докапіталізацією за рахунок бюджету, при цьому вклади населення обслуговуються, як і раніше",— вважає Туюкова.