Прийняти виклик

Кажуть, що на Мюнхенській конференції з безпеки Петру Порошенку влаштували холодний душ. Але здається, під цим душем разом з нами опинився весь Захід

Світлана Заліщук,
народний депутат (БПП)

Мюнхенська конференція щорічно публікує звіт, що задає координати світової безпеки. У 2017‑му документ вийшов із заголовком Постправда, постзахід, постпорядок?. Ці теми формували порядок денний і попередні два роки. Але, схоже, цього разу проблема отримала новий статус — риторичний.

Якщо прибрати знак запитання в назві звіту, то доведеться визнати нову геополітичну реальність. Світ не просто перестав бути стабільним, він став іншим, і нестабільність у її різних проявах — одна з характеристик.

Путін напав на Україну, Захід не може зібратися з силами, щоб справедливо йому відповісти, у США проголосували "не за того" президента, Європа втомилася від інтеграції. Ми зіткнулися з серйозними викликами, але за інерцією хочемо вірити, що якщо хороші хлопці об'єднаються і піднатиснуть, то вдасться повернутися в стару і звичну систему координат. Однак дискусії в Мюнхені пропонують зовсім іншу перспективу.

У двох реченнях її сформулював міністр оборони Сінгапуру Нг Енг Хен: "Процеси глобалізації отримали емоційну відсіч у чималої частини населення Землі. І перед тим, як стан справ поліпшиться, напевно, він погіршиться".

По суті у Мюнхені говорили, принаймні, про п'ять головних викликів.

Популізм на марші. Вже в десяти європейських країнах популісти стали частиною уряду. Це наслідок того, що у багатьох немає доступу до розподілу дивідендів, які пропонує вільний ринок, а також пояснюється нездатністю адаптуватися до конкурентних технологічних умов сучасного світу.

Нова інформаційна матриця. Незалежній пресі, яка десятиліттями завойовувала довіру читача, дотримуючись високих журналістських стандартів, доводиться конкурувати з фейками, які імпортуються окремими державами з метою підриву роботу традиційних демократичних інститутів. На одній з панелей в Мюнхені колишній держсекретар США Мадлен Олбрайт обурилася виступом представника російської делегації: "У нас можуть бути різні погляди, але не може бути різних фактів". Реальність показує, що може.

Політика США. Сумніваюся, що учасники конференції повернулися додому задоволеними запевненнями американського віце-президента в тому, що США підтримують НАТО, закликають Москву виконувати Мінські угоди і бачать в ЄС надійного партнера. Так, дійсно, Майкл Пенс на цілий градус підвищив тональність американської риторики стосовно РФ, заявивши: "І знайте: Сполучені Штати продовжать вимагати від Росії відповідальності, навіть якщо ми шукаємо нові загальні підходи, які, як вірить президент Трамп, можуть бути знайдені". Але всі розуміють, що останнє слово — за однією людиною. І в Мюнхені її не було.

Слабкість демократії. Світові лідери визнають, що консенсус як головний принцип прийняття рішень в ЄС і НАТО довгі роки забезпечував стабільність роботи цих організмів. Але він також ускладнює і уповільнює процес досягнення згоди. "У цьому сенсі Путін має значну перевагу",— резюмував один з європейських міністрів оборони.

Кібербезпека. Це лейтмотив всього форуму. Канцлер Німеччини Ангела Меркель, стурбована американським досвідом, напередодні виборів у Франції, Нідерландах і самій Німеччини запросила Кремль поговорити по цій темі в рамках структур співпраці між Росією і НАТО. Колишній президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес (країна, яка свого часу стала першою жертвою серйозної атаки російських хакерів на роботу державних систем) наголосив, що "кібербезпека не знає географії і ми не зможемо впоратися з цією проблемою поодинці".

Яке ж Україна посіла місце в обговореннях на Мюнхенській конференції з безпеки? Київ точно не знятий з порядку денного, практично кожен впливовий спікер згадував проблему анексії Криму і конфлікту на сході, але через призму зростаючої російської агресії. Тому нам залишається ще більше демонструвати, що Україна — важливий контрибутор в системі безпеки і здатна ділитися своїм передовим досвідом боротьби з пропагандою і гібридною війною. Світу є чому в нас повчитись.

Один із шановних журналістів написав, що президенту Порошенку в Мюнхені влаштували холодний душ. Мені ж здалося, що разом з нами під цим душем, увімкненим ще в лютому 2014 року Володимиром Путіним, стоїть весь демократичний Захід.