Нещодавно довелося летіти на корпоративну подію в Тбілісі, і приймаюча компанія запропонувала здійснити подорож грузинськими авіалініями, так було краще з точки зору часу. Я не впирався, оскільки вже літав у Грузію декілька разів Міжнародними авіалініями України (МАУ) і хотів порівняти сервіс.
Порівняння, на жаль, не на користь українського національного перевізника, який жадібно пропонує пасажирам економ-класу лише склянку негазованої води замість серйозної трапези (на вибір, м’ясної чи вегетаріанської) плюс салат плюс десерт плюс вино (на вибір, біле чи червоне) у грузинів.
Ситуація на ринку пасажирських авіаперевезень в Україні є красномовним і повчальним фіналом кострубатого втілення стратегії “купуй українське”, оскільки іншого вибору нам майже не дано.
Іноді відкриття ринку для конкуренції не вбиває компанії, а робить їх сильнішими
Тім Гарфорд з Financial Times згадує про дослідників з Організації економічної співпраці і розвитку (ОЕСР), які дійшли висновку, “що в більшості секторів (наприклад, вугільна промисловість та продовольча торгівля) спостерігається значний і зростаючий розрив у продуктивності між типовими підприємствами та 100 провідними компаніями галузі. Провідні підприємства є майже в 15 разів продуктивнішими в розрахунку на одного працівника. І майже в п'ять разів продуктивнішими навіть після коригування їхнього більшого використання капіталу, наприклад, будинків, комп'ютерів та іншого обладнання.
Часто старі підприємства повинні просто померти, щоб відбулось серйозне підвищення продуктивності, хоча це може також означати великі труднощі для звільнених працівників.
Але іноді відкриття ринку для конкуренції не вбиває компанії, а робить їх сильнішими. Наприклад, коли в 1980-х виробники залізорудної сировини у районі Великих озер США опинилися під загрозою дешевої конкуренції з Бразилії, столітня гірнича промисловість зіткнулася з кризою. Відповідь – що відслідковується економістом Джеймсом Шмітц-молодшим – була: різкий приріст продуктивності, спричинений змінами у практиці роботи. Інші економісти знайшли аналогічні відповіді на торгівельні шоки в інших країнах.
Дослідження ОЕСР також показують, що продуктивність, як правило, особливо відстає на ринках, що є надмірно регульованими або іншим чином захищені від конкуренції. Занадто часто ми добровільно не шукаємо хороші, продуктивні ідеї. Ми хапаємо їх у розпачі, тільки коли у нас немає вибору.
Тому відкриття українського ринку пасажирських авіаперевезень для іноземних низькозатратних операторів, як наприклад Ryanair, дає надію. Таку саму, яку дало започаткування системи публічних закупівель ProZorro, яку потрібно зберегти і розвивати.
Якщо комусь в Комітеті з промислової політики Верховної Ради “чешуться руки” розвивати українську промисловість, то економетричні дослідження ОЕСР вказують напрям: “Розриви у продуктивності між національними та глобальними фірмами-лідерами мають тенденцію бути меншими в країнах, де системи освіти мають більш високу якість; регулювання ринку товарів є менш громіздким; підприємства та університети інтенсивно співпрацюють; а ринки ризикового капіталу є більш розвиненими.”
Зрозуміло, що пропозиції розвивати систему освіти і ринок капіталу, сприяти інтенсивній співпраці підприємств та університетів і дерегулювати ринки є значно менш “радикальними”, зате вони є значно більш ефективними.
Слухайте кожного понеділка о 20.00 в ефірі Радіо НВ авторську програму Павла Шеремети Економічний прорив