Досі я не ставився прихильно до того, щоб Трампа усунули з посади. Я був переконаний, що для країни було б найкраще, якби він пішов тим же шляхом, яким і прийшов – через урну з бюлетенями. Та минулого тижня для мене відбувся переломний момент – думаю, як і для багатьох американців, включаючи деяких республіканців.
Прийшов момент, коли ви мусите запитати – а чи справді ми можемо вижити ще два роки з Трампом як президентом, чи цей чоловік і його божевільна поведінка – яка стане тільки гіршою в зв’язку зі завершенням розслідування Мюллера – збирається дестабілізувати нашу країну, наші ринки, наші ключові інституції, чи у більш ширшому розумінні – світ. Відтак питання усунення його з посади слід обговорювати.
Я вірю, що єдиним відповідальним вибором для Республіканської партії сьогодні є звернутись до президента, щоб він собі уяснив: якщо в його власній поведінці не відбудеться радикальної зміни – і я думаю, що навряд – партійні лідери не матимуть виходу, крім як наполягати на його відставці чи закликати до його імпічменту.
Це має початись з республіканців, враховуючи їх необхідну кількість у Сенаті та політичних реаліях. Усунення президента має стати актом національної єдності настільки, наскільки це можливо – в інакшому випадку це розірве країну на шматки навіть більше. Я знаю, що зважитись на це сьогоднішнім республіканцям дуже важко, але давно вже прийшов час піднятись та протистояти цій кризі американського лідерства.
Трамп змусив ринки хвилюватись
Поведінка Трампа стала настільки непередбачуваною, його брехня – настільки постійною, а готовність виконувати базові президентські функції на кшталт читання звітів, консультування з урядовими експертами напередодні здійснення великих змін чи призначення компетентних кадрів – настільки відсутньою, його готовність задовольняти Росію та відштовхувати союзників настільки тривожна, а його одержимість собою та своїм его на противагу всьому іншому настільки постійна, що ще два його роки на посаді можуть стати реальною загрозою для нашої нації. Віце-президент Майк Пенс просто не може стати гіршим.
Збитки та те, що може зробити непідконтрольний Трамп, виходить далеко за наші кордони. Америка – це наріжний камінь глобальної стабільності. Наш світ в тому вигляді, в якому він є сьогодні – це місце, що попри всі свої проблеми, досі насолоджується миром та процвітанням так, як ніколи раніше в історії. Через те, що Америка така, як вона є (чи принаймні була). Це нація, що робила все найкраще для відстоювання універсальних цінностей свободи та прав людини, завжди платила більше для стабілізації глобальної системи, де ми були найбільшим бенефіціаром, і завжди культивувала та охороняла союзництво з націями, налаштованими так само.
Дональд Трамп знову і знову доводив, що він нічого не знає про історію та важливість цієї Америки. І це стало різко очевидним зі заяви про відставку міністра оборони Джима Меттіса.
Трамп уражений божевільним уявленням про те, що вся система глобальних інституцій та альянсів, сформованих після Другої світової війни – що попри всі свої дефекти забезпечувала ті сполучні зв’язки, що створили безпрецедентну еру миру та процвітання – загрожує американському суверенітету та процвітанню, і що нам буде краще без них.
Тож Трамп зловтішається над проблемами, з якими зіштовхнувся ЄС, спонукає Великобританію звідти виходити та натякає, що він би задумався і над виходом з НАТО. Всі ці інституції потребують того, щоб їх покращити – але не списати. Якщо Америка стане хижаком в усіх домовленостях, багатосторонніх інституціях та альянсах, що тримають цей світ докупи; якщо Америка відійде від ролі світового якоря стабільності та стане двигуном нестабільності; якщо Америка відійде від демократії, збудованій на вежах-близнюках правди та довіри до країни, де для президента є прийнятним атакувати правду та довіру на щоденній основі, тоді остерігайтесь: ваші діти виростуть не просто в іншій Америці. Вони виростуть в іншому світі.
Останній раз, коли Америка відсторонилась від світу в такий спосіб, було в 1930-х, і ви пам’ятаєте, що сталось потім: Друга світова війна.
Ви не маєте уявлення, як швидко організації на кшталт НАТО, ЄС, Світова організація торгівлі чи просто базові глобальні норми – типу не вбивати та не розчленовувати журналіста у власному консульстві – можуть розвалитись, коли Америка піде в самоволку чи вийде з колії при безсоромному ізольованому президентові.
Та це не лише про світ – йдеться про мінімальну пристойність та стабільність, яких ми очікуємо від нашого президента. Якби СЕО будь-якої публічної компанії в Америці вів себе подібно Трампу протягом двох років – постійно брешучи, розкидаючись помічниками наче вони серветки Kleenex, безкінечно настрочуючи твіти як підліток, та ігноруючи поради експертів – він чи вона був би звільнений радою директорів уже давно. Чи слід очікувати меншого для нашого президента?
Це те, про що зараз запитують фінансові ринки. Перші два роки президентства Трампа ринки реагували на його безчесність та божевілля як на сторонній шум для стрімко збільшених корпоративних прибутків та акцій. Та це більше не працює. Трамп змусив ринки хвилюватись.
Нестабільність, яку генерує Трамп – включаючи його атаки на голову Федерального резерву – створює для інвесторів причини задуматись, звідки взятись економічному та геополітичному менеджменту, якщо економіка йде на спад. Що коли ми входимо в економічну кризу та маємо президента, чиїм першим інстинктом завжди є звинувачувати інших, і який вже залишився на своїй стороні без найбільш тверезих дорослих, які були готові сказати йому, що всі його розхвалені «внутрішні інстинкти» не вписуються в економіку, законодавство чи здоровий глузд. Меттіс був останнім.
Зараз ми полишені на команду Б – всіх тих людей, які були готові отримати роботу, від якої перша команда Трампа чи відмовиться, бо не зможе примиритись з його брехнею, хаосом та нехтуванням – чи буде звільнена з тих же причин.
Я серйозно сумніваюсь у тому, що будь-кого з цих гравців Б колись би прийняла на роботу будь-яка інша адміністрація. Вони не лише не додають натхнення в час кризи, а й ходять навколо з розумінням того, що Трамп зможе ввіткнути свій твітер-ніж у бік будь-кого з них, і у будь-який момент, якщо йому це потрібно. І це робить їх навіть менш ефективними.
Ох, та нам же розповідали, що Трамп – це інший вид президента. «Він новатор». Гаразд, я поважаю тих, хто голосував за Трампа з думкою, що система потребує «новатора». В дечому це справді так. Я згоден з Трампом у тому, що ми потребуємо переосмислити наш статус-кво в торговельних відносинах з Китаєм, нашу присутність у місцях на кшталт Сирії чи Афганістану, а також покласти край деяким удушливим правилам у бізнесі.
Та надто часто Трамп впроваджує нове без планів, а що буде далі. Він працював над тим, щоб зруйнувати Obamacare без думки про те, що впровадити на ранок після. Він оголосив про відступ з Сирії та Афганістану без бодай консультації з Об’єднаним комітетом начальників штабів, топ-експертами Держдепартаменту, не кажучи вже про наших союзників.
Люди хотіли змін, та натомість Трамп надто часто відповідає їм крахом, приниженнями, відволікаючими маневрами та цілковитим нехтуванням.
І поки ми і справді потребуємо змін у деяких сферах, ми також відчайдушно потребуємо новацій в іншому. Як ми керуємо цими гігантськими соціальними мережами? Як ми інтегруємо штучний інтелект в кожен аспект буття нашого суспільства, як це робить Китай? Як ми робимо навчання впродовж життя доступним для кожного американця? У час, коли ми потребуємо будівництва мостів у ХХІ століття, все, про що може говорити Трамп, це будівництво стіни на кордоні з Мексикою – політичний фокус з метою активізувати свій електорат, а не розробити всезагальну реформу міграції, якої ми справді потребуємо.
Справжньою найбільшою зміною з боку Трампа стало підривання норм та цінностей, з якими асоціювали президента США та американське лідерство. І зараз, коли Трамп звільнив себе від усіх запобіжників з боку команди Білого дому, свого кабінету чи партії – так, щоб «Трамп міг бути Трампом», нам кажуть – він тепер як ніколи вільний, щоб переформувати Америку відповідно до картинки в своїй голові.
І що це за картинка? Нещодавно The Washington Post підрахували, що Трамп зробив 7,546 брехливих чи оманливих заяв до 20 грудня, тобто за 700 днів його президентського терміну. І все це було, як допускають, до того, як «ми дозволили Трампу бути Трампом».
Якщо Америка почне вести себе подібно егоїстичному, безсоромному та брехливому шахраю на кшталт Трампа, ви просто не можете собі уявити, якими нестабільними – якими зміненими – можуть стати ринки та геополітика.
Ми не можемо собі дозволити це дізнатися.
Переклад НВ
Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Томаса Фрідмана. Републікацію повної версії тексту заборонено
Оригінал опубліковано на The New York Times
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени