Питають: Що ж тепер робити?
Відповідаю:
По-перше, викинути в топку всі ці незрозумілі книги про лідерство, бізнес, політику і політтехнології. Це тепер треш. Можна, звісно, проігнорувати мою пораду, але тоді будете отримувати на виборах втричі менше відсотків, ніж конкуренти.
Всім бізнес-школам доведеться терміново перевзутися. Вони вчать не тому, не так, не тими, і не на те. Тому що тепер потрібні не політтехнологи, а навігатори, які ставлять мету, впевнено до неї ведуть зовсім іншим шляхом, як шерпи, і приводять! Тому що однієї тільки «політики» вже недостатньо.
Які висновки можна зробити про те – як стати обраним президентом?
1. Довести народ до злиднів і злості. І показати народу винуватця цього лиха.
2. Заздалегідь зняти і повільно показувати кіноказку про те, як може і як має бути все влаштовано в країні. Причому не десь-якось, а саме в наших обставинах, з нашим менталітетом і навіть з упізнаваними ролями і персонажами. І не якась далека рабиня Ізаура, а своє рідне.
3. Мав знайтися персонаж, відомий і позитивний, який далекий від влади. І вдає, що на неї і не претендує.
4. Потрібна була розумна стратегія – не показувати кандидата до кінця, роблячи його жаданим, а не набридливим. І весь час підтримуючи інтригу: не він говорить, а про нього говорять. Називається вірусний маркетинг. На нього не треба ніяких грошей. Актор спить – вірус біжить.
5. Потрібно було зуміти вхопитися за нові цифрові і мережеві технології впливу на свідомість і підсвідомість виборців, які були застосовані нещодавно під час американських виборів і брекзиту.
6. Потрібно було чимось завести молодь, щоб вона пішла на вибори. Інстаграм виявився дуже до речі, і зайшов краще, ніж Фейсбук. До цього треба було здогадатися.
7. Потрібно було чимось розчулити людей похилого віку. І на подив, багато хто з них свідомо обрали новачка. Навіть якщо до цього вони його в упор не бачили. Щось у них зламалося.
8. Потрібно було вести кампанію хвацько, весело і конспірологічно.
9. А в другому турі – зіграти в шахи, ставлячи перед супротивником нерозв'язні завдання, схожі на цугцванг, коли у суперника залишаються лише одні вимушені, програшні ходи.
10. Треба було точно сегментувати цільову аудиторію. Придумати надію замість приреченості. Більше виявилося тих, хто вважає за краще невизначеність і ризик, ніж повільно присмажуватися на сковорідці.
11. Іскриста креативність (покоління W) повністю виграла у совкової замшілості і штампів архаїчних політиків і політтехнологів.
12. А ще потрібно було мати незвичайне везіння. Опинитися в потрібний час у потрібному місці з потрібними людьми. Всі зірки зійшлися.
13. З іншого боку, колись має відбуватися зміна поколінь.
14. Таке буває раз на тисячу років.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени