Коли на вулицю вийшло десять тисяч – крапля в морі, тільки-тільки початок – ейфорія настільки захлеснула мізки «лідерам протесту», що вони не займалися вже нічим іншим, крім поділу шкури невбитого ведмедя. Цілком серйозно розглядалися склади нового кабінету міністрів, точилися бійки за те, кому і в якій послідовності виступати на сцені і не було важливішого завдання, ніж срач через місце в Координаційній раді опозиції. Пам'ятаєте, була така? Навіть я туди з дуру поліз. Слава тобі, господи, одного місця не вистачило.
Влада тоді похитнулася. Я б навіть сказав, сіла на дупу від нокдауну. Але на добивати було вже нікому. Всі тоді билися за пояс чемпіона. Влада підвелася, обтрусилася, подивилася на цей клубок розмахувачів кульками і так уперіщила, що осколки досі жбурляє тепер по тюрмах, еміграціях і кладовищах.
Влада тоді похитнулася. Я б навіть сказав, сіла на дупу від нокдаунуЗараз фільм Навального подивилося двадцять мільйонів осіб. І я вже цілком серйозно читаю дискусію Олександра Плющева і Олексія Навального про те, якою буде журналістика в Прекрасній Новій Росії Майбутнього за нового Олексія Світлого Ліберала Визволителя.
Граблі, граблі наше все.
Росія тим часом стрімко скочується в ксенофобію і мракобісся, бідніє, дичавіє, вибухає агресією кожен божий день то тут, то там, життя нічогісінько не варте, суспільство атомізоване до крайнощів і ненавидить всіх інших, хто не належить до їхнього маленького кола, всі інститути зруйновані, економіка щоразу повертає на трасу Москва-Венесуела, Росгвардія закуповує вогнемети і підствольники і отримує в своє підпорядкування Збройні сили.
Ні, ну можна, звісно, при великому бажанні розгледіти в цих ознаках наближення Нової Прекрасної Росії Майбутнього, в якій однією з головних проблем буде дилема «повинен чи не повинен Навальний давати інтерв'ю Дождю, але ось щось якось особисто мені трошки інші перспективи вимальовуються. Де в кілька продірявленій засніженій студії Дождя ймовірніше сидітимуть неголені озлоблені дядьки з автоматами і смажити собачатину на багатті в бочці, аніж Ксенія Собчак з мікрофоном і прямим ефіром.
Ну а так, ми вже майже перемогли, а що.
Вдалих всім вихідних.
Текст опубліковано з дозволу автора