Прес-конференція президента – це завжди своєрідний бій двох сторін. Журналісти думають про те, як поставити президенту запитання якнайгостріше. Президент думає, як зробити так, щоб не вийти з себе, продемонструвати готовність відповісти на це надгостре питання, ще й показати, що журналісти програли битву, і він на цьому полі сильніший.
Свого часу Порошенко продемонстрував, що може в цій грі йти на випередження. Одна з прес-конференцій відбулася після скандалу з Panama Papers, і Порошенко, помітивши в залі журналіста-розслідувача Дмитра Гнапа, який зняв сюжет про Panama Papers, попросив свого прес-секретаря відразу ж надати йому слово. Це був сильний і хитрий хід.
Тому дуже легко було передбачити перебіг нинішньої прес-конференції і те, що президент буде готовий відповісти на питання щодо кризових тем. Передбачити їх було легко. Абсолютно точно хтось запитає про відпочинок на Мальдівах (запитали двічі), хтось – про Антикорупційний суд і олігархів, хтось про Саакашвілі або Тимошенко. За хорошої підготовки – жодних нервів. Вистояв, відповів, пішов додому.
Президент живе в своїй реальності, а суспільство в своїй
Однак ця прес-конференція пройшла трохи інакше. Журналістам дедалі важче ставити прості запитання Порошенку і утримуватися від особистих оцінок. Багато питань були схожі на заяви і часом навіть звинувачення, і я прекрасно розумію, чому так відбувається. Давно помітно, що президент вважає себе великим реформатором, який витягнув країну з глибокої прірви під час війни. І дарма, що соцопитування показують, що зашкалює рівень розчарування владою в суспільстві. Це люди нічого не розуміють, реформи завжди непопулярні, а ЗМІ ще й нагнітають. Ахметов багатіє фантастичними темпами? Так Коломойський збіднів. Корупція в країні? Так ми створили НАБУ, ще й до судів доберемося. Бізнес-партнери президента (Олег Гладковський – заступник секретаря РНБО, Ігор Кононенко – перший заступник голови фракції БПП і т. д.) підставляють плече президенту і впливають на якісь схеми? Якщо є питання до них, нехай розбираються правоохоронні органи. Тимошенко, можливо, переможе? Ой, не треба, я ще нікому не програвав.
Президент живе в своїй реальності, а суспільство в своїй. І журналісти лише намагаються розповісти про цю реальність президентові. І тому в результаті виходять, скоріше, висловлювання, а не чіткі питання – що, де, коли. Я сама потрапила в таку пастку кілька років тому, коли на прес-конференції довго перераховувала претензії до генерального прокурора Віктора Шокіна і запитала, коли ж президент нарешті його звільнить. Порошенко відповів, що суспільству ніколи не подобається жоден генпрокурор, всю систему для боротьби з корупцією вже створено, президент навіть підписав у прямому ефірі закон про створення Державного бюро розслідувань (ДБР) і сказав, що Шокіна не звільнятиме. Цікаво, що думає зараз про ту відповідь нинішній генпрокурор Юрій Луценко. І, до речі, ДБР ніяк не може запрацювати.
Глава держави не звертає жодної уваги на критику, але вміє своєрідно на неї відповідати. Ваше питання точно не підштовхне його до якихось висновків і не відкриє очі на те, що відбувається в країні. Він точно думає інакше, наприклад, про те, що реформи у нас ідуть попереду планети всієї. Тому прес-конференція президента перетворилася на якусь формальність. Коли її потрібно провести, щоб показати діалог влади з суспільством, журналістам потрібно на неї сходити, щоб ставити питання. А новин у підсумку мало.
Глядачі ж незадоволені і журналістами, і президентом. Адже Порошенко не відповідає конкретно на питання (як у випадку з питанням журналіста програми Схеми Михайла Ткача, який запитав, чи літав із президентом на Мальдіви Борис Ложкін, президент про Ложкіна у відповіді взагалі не згадав), а журналісти формулюють питання так, щоб озвучити їх, не замислюючись, яку відповідь дасть президент. Головне запитати і донести інформацію про те, що відбувається в країні. Замкнуте коло.
Ось, хто вчинив у цій ситуації абсолютно чесно – це Дмитро Гордон, поставивши питання таким чином, щоб відверто пропіарити свій найближчий творчий вечір. Хоч не дарма сходив. А ось навіщо глядачі, президент і журналісти витратили дві години свого часу, особисто я відповісти не можу.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени