Помилка президента

У перший свій президентський рік Дональд Трамп розв'язав запеклу війну з пресою. Серед результатів сутички — просідання рейтингу президента і зростання аудиторії ЗМІ

Анна Павленко

Ц ьогоріч щорічна вечеря Асоціації кореспондентів Білого дому, де традиційно присутній президент США, вперше за останні 36 років відбулася без його участі. Зустріч з журналістами Дональд Трамп проігнорував, посилаючись на необхідність виступити перед виборцями в Пенсільванії.

"Глави нашої держави тут немає. Це тому, що він живе в Москві, — уїдливо прокоментував, виступаючи під час вечері, американський кореспондент і комік Хасан Мінхадж, маючи на увазі втручання Кремля у вибори.— Що ж стосується іншого хлопця, думаю, він в Пенсільванії, так як не може спокійно переносити [такі] жарти".

Відносини Трампа з пресою не склалися ще з часів передвиборної гонки. Журналісти провідних видань і телеканалів не шкодували слів на критику кандидата-республіканця, а той звинувачував їх у брехні. Однак з точки зору медійності скандальний бізнесмен і політик став для преси справжньою знахідкою — про нього завжди багато писали і говорили.

Так, дослідження медіаприсутності Трампа в перші 100 днів його президентства, опубліковане Центром медіа Джоан Шоренштейн при Гарвардській школі управління імені Джона Фіцджеральда Кеннеді, встановило: за цей період американський президент став головною темою більше 40% всіх новинних випусків авторитетних американських ЗМІ — це втричі більше, ніж у випадку з іншими президентами США. Однак лише 20% присвячених йому телепередач і статей були подані в позитивному ключі.

З усіх проаналізованих ЗМІ — в тому числі The New York Times, The Wall Street Journal, CBS, CNN — найбільш лояльним до Трампа виявився республіканський телеканал Fox News, хоча і в його ефірі емоційне забарвлення сюжетів про президента коливалося в залежності від теми. Трамп поставив новий стандарт в несприятливому висвітленні діяльності президента, зробили висновок автори дослідження.

Тим часом сам американський лідер не приховує своєї неприязні до преси, називаючи журналістів "хворими людьми", "нечесними" і ворогами, "які намагаються встромити ніж прямо в наш пах". Ще в лютому 2017-го, через місяць після інавгурації, глава Білого дому написав у Твіттері: "ЗМІ брехливих новин — The New York Times, NBC, ABC, CBS, CNN — не мої вороги, вони вороги американського народу!" А пізніше навіть запропонував спецслужбам розглянути можливість садити журналістів за ґрати.

"Трамп докладає цілеспрямовані зусилля, щоб знецінити критику і підірвати довіру до преси, відкидаючи будь-які неугодні матеріали як "фальшиві новини", - констатує Енді Тучер, професор журналістики і директор програми комунікацій у Вищій школі журналістики Колумбійського університету.

На її думку, американські президенти завжди мали деякі розбіжності з новинними ЗМІ, однак президент Трамп в своїх спробах демонізувати пресу зайшов далі, ніж будь-хто з них.

К атерина Панова, засновник і головний редактор американського інтернет-видання Rubic.us, останнім часом помітила тривожну тенденцію: реакція читачів на будь-яку інформацію, яка не відповідає їхнім уявленням, зводиться до улюбленого вислову Трампа — fake news (брехливі новини).

Тільки за перші півроку в Білому домі Трамп використовував цей хвиський штамп в своєму Твіттері 69 разів. В одній з публікацій він навіть запропонував провести конкурс серед новинних мереж "на найнеправдивішу, корумповану і/або таку, що спотворює політичні новини про вашого улюбленого президента (про мене)". Переможцю президент пообіцяв вручити "трофей брехливих новин".

"Це почалося з моменту, коли Трамп виграв праймеріз, почав активно боротися проти [кандидата від Демократичної партії Гілларі] Клінтон та делегітимізувати факти за допомогою прийому fake news", — згадує Панова. На її думку, політик вирішив, що домовитися з провідними медіа на його умовах неможливо і єдиний спосіб перемогти — це дискредитувати їх.

Втім, є й інші версії про мотиви американського президента. Сьогодні політичні та медіа-експерти в США жваво обговорюють, чи є ворожість Трампа щодо ЗМІ щирою або це просто шоу, ділиться з НВ Джейн Елізабет, керівник Програми відповідальної журналістики в незалежній освітній організації American Press Institute.

"Створення [образу]" поганого хлопця "може бути способом привернути увагу, приписати вину, створити ілюзію влади і героїзму", — припускає експерт.

І хоча американський президент дійсно не страждає від браку уваги з боку преси, є у цієї медалі й зворотний бік. Ворожнеча зі ЗМІ відбивається на президентських рейтингах. В середині грудня це визнав і Білий дім.

Згідно поновлюваного кожні три дні аналізу дослідницької компанії Gallup, в січні 2017-го рівень схвалення і засудження роботи Трампа зрівнялися на позначці 45%. Однак уже в лютому частка критиків зросла і впродовж року не опускалася нижче 50%. У грудні вона сягнула 59%.

"Рівень довіри до Трампа нижчий, ніж був до будь-якого іншого президента у новітній історії", — констатує Елізабет.

За даними свіжого опитування Саффолкського університету, розташованого в американському Бостоні, рівень схвалення президента поступово знижується навіть серед глядачів Fox News, єдиного великого телеканалу, який проявляє до американського президента терпимість. Якщо в березні 2017-го Трампа позитивно оцінювали 86% аудиторії телеканалу, то в жовтні — вже менше 60%.

Нападки президента на журналістів змусили американців заговорити про посягання на 1-у поправку до Конституції, яка разом зі свободою віросповідання і зборів гарантує громадянам США свободу слова і преси.

"Критики Трампа вважають його атаки [на пресу] загрозою для демократичного процесу і ще одним приводом побоюватися його адміністрації і опонувати їй", — підтверджує Тучер. Хоча частина тих, хто голосував за Трампа бачать в його манері поводитися зі ЗМІ прояв сили і здатності відстоювати їхні інтереси, додає вона.

Останні — в меншості. За даними опитування, проведеного Квінніпекським університетом (штат Коннектикут, США) в серпні 2017-го, манеру поводження Трампа з медіа засуджують понад 60% американців. При цьому 54% опитаних довіряють журналістам більше, ніж президенту, вважаючи, що саме ті "доносять правду з важливих питань".

Американські медіааналітики визнають: нинішній глава Білого дому — не перший, у кого склалися непрості відносини з пресою. Однак, на відміну від інших президентів, Дональд Трамп атакує ЗМІ відкрито, смакуючи процес. Так, наприклад, Річард Ніксон негласно погрожував позбавити ліцензії неугодні йому видання, але рідко дозволяв собі випади на публіці. "Не думайте, що ви викликали у мене гнів — людина може сердитися лише на того, кого поважає", — з уїдливою посмішкою заявив Ніксон журналістам в листопаді 1973-го.

Менш конфронтаційну позицію зайняли президенти-демократи. Наприклад, Білл Клінтон та Барак Обама у взаєминах зі ЗМІ зробили ставку на об'ємні особисті інтерв'ю, таким чином прагнучи привернути журналістів і читачів на свою сторону.

До слова, саме Обамі, єдиному з останніх чотирьох американських президентів, вдалося в перші 100 днів правління отримати про себе більше позитивних публікацій, ніж критичних. В цілому за роки президентства він фактично став улюбленцем американської преси, хоча і отримував від журналістів гострі й незручні питання в тій же кількості, що і багато його попередників.

А перед тим як залишити Білий дім, прощаючись з журналістським пулом, він промовив: "Я отримував велике задоволення від роботи з усіма вами. Звісно, це не означає, що мені подобалися всі ваші матеріали, але в цьому ж і сенс наших взаємин".

І якщо за Обами співвідношення негативних новин про президента до позитивних в перші 100 днів склало 41% до 59%, то у Трампа ця пропорція кардинально змінилася: 80% до 20%.

В тім, в протиборстві Білого дому та ЗМІ не всі шишки сиплються на Трампа. Лише 40% американців схвалюють те, як журналісти висвітлюють діяльність президента. Більш того, багато хто вважає, що критичні матеріали виконують деструктивну функцію. За рік відсоток впевнених у тому, що журналістська критика на адресу політиків лише заважає останнім працювати, виріс: з 23% до 29% серед нейтральних виборців і з 20% до 56% серед прихильників Республіканської партії, констатували навесні 2017-го дослідники Pew Research Center.

"Багато провідних медіа дійсно порушують довгі традиції об'єктивності, щоб написати про нього [про Трампа] вкрай критично", — визнає Тучер. Як приклад вона наводить публікації The New York Times, які відкрито називали окремі висловлювання Трампа брехнею, чим викликали полеміку в суспільстві.

При цьому Елізабет зазначає: довіра американців до ЗМІ була невисокою і знижувалася роками ще до того, як Трамп заявив про свої наміри балотуватися.

До того ж існуюча система медіа не відповідала потребам всіх американців, доповнює Панова. Так, більшість американських ЗМІ, добре відомих за кордоном, — це медіа ліберальних поглядів, вони підтримують демократів і пропагують прогрес, науку і толерантність. При цьому в США є меншини, які сповідують інші цінності, і тепер у них з'являється все більше власних ресурсів, ділиться спостереженнями американська журналістка.

Втім, президентство Трампа принесло пресі деякі вигоди: аудиторію вдалося наростити як статечному мейнстрімовому The New York Times, так і ультраправому новинному ресурсу Breitbart News, який підтримує Трампа. "Люди читають більше тих новин, які підтримують їхню точку зору", — пояснює цей факт Тучер.

Її підтримує і Елізабет з American Press Institute. "Через низку причин люди зараз більше зацікавлені в медіависвітленні, і передплаті, а значить і фінансова підтримка, для деяких видань зросла", — говорить вона.

Н а початку листопада 2017-го укладачі тлумачного словника англійської мови Collins English Dictionary оголосили fake news фразою року, розшифрувавши її як "неправдиву, часто сенсаційну інформацію, яка поширюється під виглядом новин". За минулий рік вживання цього словосполучення у всьому світі зросло на 365%, повідомили вони.

"Трамп, звичайно, не придумав fake news, але він легітимізував і популяризував цей термін, зробив його повсякденним", - говорить Панова. Тепер цю фразу використовують американці як з прореспубліканському поглядами, так і з продемократичними, констатує вона.

Гостре мовне кліше стали використовувати не тільки прості громадяни, а й авторитарні лідери і режими по всьому світу. Так, сирійський президент Башар Асад спростував інформацію про 13 тис. загиблих в одній з його військових в'язниць, заявивши: "Сьогодні можна підробити що завгодно, ми живемо в еру брехливих новин".

Після гучного міжнародного скандалу про переслідування і винищення етнічної групи рохінджа в М'янмі один з місцевих чиновників так висловився про проблему: "Немає такого поняття, як рохінджа. Це фальшива новина". І навіть вічний критик американського режиму президент Венесуели Ніколас Мадуро перейняв стратегію Дональда Трампа і заявив пропагандистському російському виданню Russia Today, що світові ЗМІ поширюють неправду про його країну, додавши: "Саме це ми сьогодні називаємо fake news, чи не так?"

Елізабет наголошує: в такій ситуації журналісти повинні доносити до аудиторії суть своєї роботи — що і навіщо вони роблять. Не розуміючи, що відбувається, люди шукають простих відповідей. "Це змушує їх атакувати журналістику, що в свою чергу є атакою на 1-у поправку конституції США і на демократію", — стверджує експерт.

Тим часом очікувати потепління у відносинах Білого дому і ЗМІ в США не доводиться, вважають аналітики, а значить рейтинг Трампа продовжуватиме котитися вниз.

"В медіа і в країні розкол посилюватиметься, що зробить демократичний консенсус все більш складним", — ділиться своїм невтішним прогнозом Тучер.