Анджей Вайда був одним з найвидатніших польських режисерів театру та кіно.
Широке визнання до Вайди прийшло після фільму Канал (1957), лауреат кількох премій, у тому числі спеціального призу на кінофестивалі в Каннах у 1957 році. У СРСР цей фільм вийшов на екрани виключно тому, що отримав премію кіноконкурс, що проходив в рамках Міжнародного фестивалю молоді та студентів 1957 року.
Фільми Анджея Вайди відрізняються різноманітністю стилістичного рішення. На його рахунку й постановочні історичні картини (Попіл), і витончені алегорії (Весілля), і камерні психологічні драми. У фільмі Настасья (1994) за мотивами роману Достоєвського Ідіот Вайда використовував стилістику театру кабукі. Серед найбільш досконалих в естетичному відношенні фільмів Вайди - жорстка соціальна притча Земля обітована. Антикапіталістичниий пафос фільму поєднується з виразністю кіномови, часом нагадує про творчість Сергія Ейзенштейна.
(Wiki)