Отримайте й розпишіться

Ігор Смілянський, новий топ-менеджер держкомпанії Укрпошта та володар американської МВА, розповідає, як намагається перетворити пострадянського монстра на сучасну, ефективну компанію і що з цього виходить

Катерина Іванова

На стіні біля входу в кабінет Ігоря Смілянського, генерального директора Укрпошти, висить табличка: "Ведеться аудіо - та звукозапис". Цілодобове відеоспостереження — нововведення шефа найбільшого поштового оператора країни. "Це щоб не було питань", — пояснює він.

Залишаючись пострадянською держкомпанією як за рівнем оснащення, так і за якістю надаваних послуг, Укрпошта була і є об'єктом, контроль над яким хотіли б роздобути багато хто. Адже це гігант з річним доходом 4,4 млрд грн і найбільш розгалуженою в країні мережею відділень, яка нараховує 11,5 тис. офісів. У власності компанії — автопарк чисельністю 3,6 тис. машин та 76 тис. працівників, половина з яких — листоноші.

Перетворити заповідник застою на ефективну структуру, що крокує в ногу з часом, і взявся Смілянський. Цей випускник двох американських бізнес-шкіл і юридичного факультету Університету імені Джорджа Вашингтона у відкритому конкурсі обійшов 48 претендентів на посаду гендиректора Укрпошти. Раніше він був одним із менеджерів американського представництва аудиторської компанії KPMG. Свій інтерес до Укрпошти, абсолютно новій для себе сфері діяльності, Смілянський називає виключно професійним викликом.

За півроку на посаді йому вдалося наполовину збільшити обсяг посилок, які доставляються Укрпоштою і почати розбиратися з корупційними відкатами, присутніми у старих схемах підприємства, заощадивши таким чином понад 50 млн грн. Ще більш амбітні плани змін на підприємстві — на найближче майбутнє. Втім, Смілянський визнає, що поки досяг небагато. Зате встиг заробити імідж "ворога бізнесу" і налаштувати проти себе частину колективу.

Для розмови він запрошує НВ в свій робочий кабінет на Хрещатику, 22. На ньому джинси і темно-синя сорочка. На руці — фітнес-браслет, на столі — спортивна пляшка для води. Незважаючи на цілком демократичний вигляд, топ-менеджер обіцяє, що Укрпошту чекає ще багато непопулярних рішень.

— Ви прийшли в Укрпошту півроку тому, і дещо вам вдалося зробити. На яку оцінку претендуєте?

— Напевно, три з плюсом. Говорячи про зміни, я орієнтувався на швидкість дії бізнес-структури. Тільки для того, щоб вирішити питання з чергами, тут потрібно провести зміни в IT-інфраструктурі, а це 2,5 місяці тендерних процедур. І я недооцінив масштаб проблем.

—  Який реальний масштаб?

— У нас за фактом комп'ютеризовано всього 21% офісів з 11,5 тис. З цих комп'ютеризованих відділень 1.600 комп'ютерів — старші 15 років. Середній вік автопарку — 14 років. Третина цих машин не проїхала жодного кілометра, але на них списувався бензин, і ми це припинили.

Я можу собі поставити високу оцінку за команду, завдяки якій ці дані вдалося з'ясувати.

За планом йдемо з корпоратизацією, до березня 2017 року все буде завершено. Але щоб з'явилася незалежна наглядова рада, уряд має прийняти відповідний законодавчий акт.

— Нове лого компанії — Укрпошта — відправна точка українського e-commerce — звучить самовпевнено. Навіть топ-гравці української електронної комерції не інтегровані з вами. Це вони не хочуть або ви не змогли їх зацікавити?

— Ми провели зустріч з усіма ключовими гравцями — інтерес у них величезний. На жаль, у нас дві слабкі ланки — IT-інфраструктура і логістика. На відміну від приватних поштових операторів, ми доставляємо не лише посилки, але й газети, і це нас сильно обмежує. У той час як машини конкурентів вже роз'їхалися, ми сидимо і чекаємо на тираж. Зараз ми намагаємося змінювати нашу логістику під вимоги клієнтів.

— Доставка на наступний день — козир приватних операторів. Але для багатьох така швидкість непринципова, вони готові чекати і три дні, а заплатити менше.

— Ринок України специфічний. Наприклад, електроніку клієнти замовляють у трьох різних магазинах: хто перший привіз, з тим і розплатилися. Коли ви говорите, що хтось почекає, — можливо. Але для продавців суворе дотримання термінів доставки — це принципове питання, інакше вони втрачають клієнтів.

Через особливості логістики в деякі віддалені населені пункти машина Укрпошти приїжджає два рази на тиждень. Якщо вашу посилку встигли захопити, вам пощастило, ні — сидіть і чекайте. Це ненормально.

На відміну від приватників, я не можу вам компенсувати витрати у разі зриву термінів доставки — це вже корупція. Але це не привід не конкурувати, ми шукаємо можливості.

— А кого ви вважаєте своїм конкурентом — як на ринку поштових послуг, так і в цілому в країні?

— Як поштова компанія ми конкуруємо з приватними поштовими операторами Нова Пошта, Міст Експрес, Інтайм, як фінансова — з великими банками, як роздрібна — з магазинами. Але це у великих містах. А, наприклад, у селах, де немає ні банків, ні супермаркетів (а в таких умовах живе 35% населення України), ми конкуруємо з базарами.

— Столичні відділення Укрпошти, які торгують туалетним папером, виглядають дивно.

— Це зручно. Імпульсивна покупка. У нас обіг роздрібної торгівлі — понад 1 млрд грн. Це третє місце в структурі доходів після платежів, переказів і письмово-поштової кореспонденції.

— 1 млрд грн — на туалетному папері і милі?

— Так, причому я впевнений, що ми можемо в кілька разів збільшити обіг. У нас маркетингова мережа — 36 тис. листонош, більше бути не може, але її треба добре і якісно використовувати.

— Це не тільки маркетингова мережа, але й досить сильний адміністративний ресурс у період передвиборної агітації. Готові до того, що настане день, коли до вас звернуться з пропозицією, від якої неможливо відмовитися?

— Чому настане? Вже зверталися.

— Хто?

— Хто б не звертався, всі знають, що зі мною не можна домовитися. Я всім кажу: будь ласка, це комерційна послуга. Платіть гроші. Контракт, гроші, затверджений тариф. Все дуже прозоро.

Це нічим не відрізняється від тієї маркетингової продукції, яку ми розносимо, наприклад, за договорами з торговельними мережами. Питання в тому, що вона за гроші має носитися, а не безкоштовно, як раніше. І однакове ставлення має бути до всіх.

— А з яких дірок найбільше витікало грошей за схемами?

— Торгівля і закупівлі.

— Вдалося перекрити ці канали?

— Так. Загалом ми на закупівлях вже заощадили 50 млн грн. На тендері з корпоратизації — 8 млн грн, на закупівлі комп'ютерів — $700 тис. Це ж не якимось дивним чином виходить. Прийшли конкретні люди, перестали брати конкретні відкати, і стрічка відразу взяла і знизилася в два рази.

— Ви вже відмовилися приймати комунальні платежі, посилаючись на нерентабельність.

— Ми не приймаємо лише дуже обмежену частину комунальних платежів за постачання холодної води та прибирання прибудинкових територій. Тільки по Києву і тільки від ГІОЦ. Ми не можемо працювати у збиток.

— Здається, у ваших планах була ідея створення поштового банку?

— Банк ми не створюємо. Але розширення фінансових послуг — випуск карт та обслуговування поточних рахунків — плануємо. Підготовлений проект закону, ми поступово проходимо узгодження, спілкуємося з законодавцями, Нацбанком, урядом.

— Про які терміни йдеться?

— Припускаю, що в першому півріччі цього року стане остаточно зрозуміло, у який бік ми йдемо. Якщо Укрпошті дозволять ввести ці фінансові послуги — це буде принципово інша компанія.

— Нещодавно стало відомо, що ви пропонуєте ще один законопроект, яким Укрпошті надається право регулювати діяльність операторів ринку, обкладаючи їх податком у 0,2% від обігу. І ваша ж нібито ініціатива закріпити за Укрпоштою виключне право відправляти посилки вагою до 2 кг. Можете прокоментувати це?

— Це чутки. Почнемо з того, що в чинному законодавстві є монопольне право Укрпошти на доставку посилок без оголошеної цінності вагою до 10 кг, Що стосується податку — це була ініціатива НКРЗІ [Національна комісія з державного регулювання у сфері інформатизації та зв'язку].

— Але ви підтримуєте озвучені ідеї?

— Я підтримую ідею створення чесних правил, однакових для всіх гравців ринку. Все повинно бути економічно обґрунтовано. Якщо Укрпошта утримує об'єктивно неприбуткові офіси в малонаселених пунктах, то має бути якийсь механізм компенсації. У різних країнах це питання вирішується: держава створює фонд, де вводить якісь монопольні послуги, щоб вони могли компенсувати втрати.

— У вас на цьому ґрунті стався конфлікт з вашим конкурентом Новою Поштою?

— Конфлікту немає, кожен захищає свої інтереси.

— Володимир Поперешнюк, співзасновник Нової Пошти, навіть назвав вас ворогом бізнесу.

— Мене багато хто як називає. Я сказав, що в цьому кріслі має сидіти людина, яка спокійно реагує на подібного роду питання.

— Ви в одному з інтерв'ю озвучували ідею співпраці з Новою Поштою. Зустрічалися, домовлялися?

— Не виключаємо такий варіант. В різних країнах світу є такий формат. Наприклад, федеральна пошта США, USPS, доставляє до 40% посилок приватних операторів.

— А за що проти вас повстала частина колективу Укрпошти? Я маю на увазі лист-звернення до Володимира Гройсмана.

— Цей лист — реакція на те, що я оголосив про можливе об'єднання Київської та обласної дирекцій Укрпошти та, як наслідок, ймовірне скорочення штату. Природно, люди, які боялися втратити свої робочі місця, підігрівали колектив різними чутками.

Я також чудово усвідомлюю, що моя зарплата [333 тис. грн на місяць] викликає алергію у співробітників. Дешеві керівники коштували дуже дорого Укрпошті. Тому хоча б заради інтересу давайте дамо можливість дорогим.

— А зарплата рядових співробітників теж збільшилася?

— Вона зростає. Порівняно з минулим роком вона збільшилася майже на 30% і приблизно на стільки ж зросте в наступному році.

— Якою має бути зарплата, щоб людина трималася за своє місце?

— Скажу політично непопулярні речі. Не всі люди в нашій країні хочуть працювати більше, щоб отримувати більше. І це нормально. Комусь важлива корова у селі, і їхній час з коровою незрівнянно важливіший за будь-яку зарплату, яку я їм запропоную. Моє завдання — розробити таку систему мотивації, яка підходила би різним людям. Я проти зрівнялівки.