Повний віджим

Рейдери в Україні під прикриттям поліції і чиновників Мін'юсту розв'язали масове полювання на нову гладку "здобич" — аграріїв. Не дивно — цей ринок в числі небагатьох, де є стійкий підйом. До того ж земля ось-ось перетвориться на відмінний актив з перспективою росту

Іван Верстюк

М икола Трібіненко, фермер з Кіровоградщини, зізнається: "У мене автомат під подушкою лежить". Зброя знаходиться там з квітня цього року — з того самого часу, як у Трібіненка "віджали" його компанію Нива-2010, а сам власник не зміг врятувати її навіть за допомогою держорганів. Рейдери стріляли по фермеру гумовими кулями, підвозили "тітушок". І, зрештою, оформили, хоч і тільки за документами, контроль над підприємством на себе — фізично на ферму їх не пустили соратники Трібіненка.

Ця історія — лише одна з низки випадків, коли вітчизняні фермери стають жертвами недружніх поглинань.

Про потенціал українського аграрного сектора часто говорять українська влада і аналітики. І до цих слів, схоже, все частіше прислухаються не тільки інвестори, а й рейдери.

З початку року Антирейдерський союз підприємців (АРСП) зареєстрував сім десятків випадків силових захоплень агропідприємств, і це вдвічі більше, ніж було за весь 2016-й.

Офіційні інстанції відзначають той же тренд. У Мінекономіки, наприклад, підрахували: рейдери захопили за рік до 3 тис. га землі. А в Мін'юсті запевняють, що їх антирейдерська комісія в 2017-му задовольнила вже дві сотні скарг з приводу оскарження прав власності на ділянки.

Побачили погіршення ситуації в цій сфері і в Офісі українського бізнес-омбудсмена.

Саме земля — вірніше, перспектива швидкого прийняття закону про введення її в комерційний оборот — загострила ситуацію. "Рейдери зацікавилися сільським господарством в надії зростання цін на землю і підйомі аграрного ринку", — впевнений Андрій Семидідько, глава АРСП.

Найчастіше недружні "поглинання" відбуваються в Центральній Україні, трохи менше їх на півдні країни. Подібні дані має Асоціація тваринників. "На сьогоднішній день фермер не може захистити свій бізнес, свою власність, свій урожай, — підкреслює Ірина Паламар, голова ассоціаціі.— Він може втратити все за лічені хвилини".

Нива-2010 — аграрна компанія середніх розмірів, що базується в селі Бережинка, яке розташоване поруч з обласним центром — Кропивницьким.

Фірма вирощує пшеницю, соняшник, кукурудзу, сою. Також тут розводять свиней.

Все йшло тихо-мирно, поки в квітні ліцензований Мін'юстом реєстратор не зафіксував зміну в її структурі власності. Підставою послужила дарча Трібіненка, який нібито відмовився від 65-відсоткової частки на користь белізького офшору Fortress For Anu Association LTD. Той в свою чергу в лічені дні передав акції торговому дому Дніпромет. Одночасно пройшла процедура зміни директора.

Трібіненко стверджує, що ніяку дарчу він не писав. Втім, прокуратура Кіровоградської області підтвердила автентичність підпису на цьому документі, хоча в Київському інституті судових експертиз прийшли до висновку, що вона підроблена.

Далі події розвивалися по висхідній. Спочатку співробітники охоронної фірми Борисфен спробували захопити підприємство і вимагали від селян переоформити земельні паї на нового власника.

У відповідь місцеві, багато з яких працюють на Трібіненка або здають йому в оренду землю, найняли для захисту добровольчий батальйон Донбас. Останній офіційно надає подібні послуги.

Однак на наступний день після появи в Бережинці добробатовців туди ж прибули бійці Національної гвардії, яка підпорядковується МВС. Супроводжували нацгвардійців представники поліції.

У підсумку в селі почалася війна — Нацгвардія і поліція проти Донбасу і селян, — яка від справжньої відрізнялася лише тим, що в якості боєприпасів використовували гумові кулі. Кілька місцевих жителів отримали поранення і травми.

Поліцією в Бережинка керував Роман Піцків, який в 2014-му балотувався в депутати Верховної ради від партії Народний фронт (НФ). Причому саме представник НФ Арсен Аваков очолює МВС.

"Поліцію і Національну гвардію [в Бережинці] надіслав особистим наказом Аваков",— робить висновок Семен Семенченко, народний депутат і засновник батальйону Донбас.

І Трібіненко киває на НФ: мовляв, справа тут не тільки в участі МВС, але і в тому, що захопленню сприяв Мін'юст, керівник якого Павло Петренко також є народнофронтовцем.

А син фермера, який брав участь у подіях, додає: координував захоплення Юрій Береза, народний депутат з НФ.

НВ звернувся до Берези з проханням прокоментувати ці слова, але парламентарій проігнорував запит.

Сільські суперечки показали телеканали Euronews та Росія-24, в село приїжджала комісія ОБСЄ.

В результаті, фізично підприємство селяни відстояли. Але повністю повернути собі його акції Трібіненко так і не зміг, хоча скаржився в усі інстанції — від Верховної Ради до Мін'юсту. Останнє відомство через свою антирейдерську комісію повернуло бізнесменові лише 35%. "Що я буду робити з ними, якщо вони не дають право операційного контролю?" — нарікає обманутий власник.

У тій же Кіровоградській області на початку 2016-го постраждала фірма Південна, що володіє 3 тис. га, на яких вона вирощує зерно. Туди прийшли представники виконавчої служби у супроводі "тітушок". І принесли рішення Приморського райсуду Одеси — стягнути на користь якоїсь компанії Новотект-Інфо, з якої у Південної не було раніше ніяких спільних справ, 22 млн грн за нібито поставлені паливно-мастильні матеріали. В результаті всього за два дні агресори вивезли зі складів "жертви" продукції на 48 млн грн. Причому провернули цю операцію підготовлені люди, які вміють користуватися елеваторним обладнанням, уточнює Ілля Шарапа, начальник охорони Південно.

У цій справі також фігурувала поліція — її представники під'їхали на місце подій і попередили Шарапу, щоб він зі своїми людьми не втручався. Інакше, мовляв, буде "силовий сценарій і затримання".

Схожий випадок стався і в Черкаській області, де рейдери захопили два підприємства — Богодухівське і Довіра, що належали Сергію Зінченку. В сумі це 5,5 тис. га землі, на яких вирощують зернові.

У січні 2016-го київський нотаріус Олена Заремба перереєстровувала зміну власника цих підприємств — ним став якийсь Сергій Лісовий, який тут же поступився своїми майновими правами белізькій компанії Амтек Холдинг, а та в свою чергу передала їх агрогрупі Деметра.

Деметра належить Геннадію Сидоренко, який в Раді VI скликання був помічником нардепа Івана Сидельника з Блоку Юлії Тимошенко. "Новий власник тут же почав виводити з компаній мільйони гривень кешу", — розповідає Василь Сметана, адвокат сім'ї Зінченка. За його словами, Деметра ще в 2015 році "віджати" підприємство Ярина в Полтавській області, а також отримували землю від держкомпанії Конярство України, корупцію в якій зараз розслідує Генпрокуратура.

Незабаром власник обох атакованих компаній Сергій Зінченко загинув при загадкових обставинах: від кулі, випущеної з його ж карабіну.

Потім Обухівський райсуд, а також апеляція і касація постановили повернути фірми-спадкоємиці Зінченка. І Мін'юст виконав необхідну для цього дію в реєстрі, але лише відносно Довіри.

"Над Богодухівським досі не відновлений контроль, — скаржиться адвокат. — Ми просто не готові до фізичного протистояння".

Олена Сукманова, заступник міністра юстиції, у відповідь на звинувачення потерпілих, що її відомство часто діє на стороні рейдерів, заявила наступне: ті, чиї скарги не задовольнила антирейдерська комісія, намагаються зганьбити Мін'юст, "не гребують брудними піар-кампаніями". Адже саме міністерство, мовляв, намагаючись вирішити проблему недружніх поглинань, створило "антирейдерські аграрні штаби" за участю профільних асоціацій.

Сам же Петренко раніше заявляв, що проблему перереєстрацій нотаріусом прав власності повинен вирішити антирейдерський закон. "Фактично ми прибрали 90% механізмів рейдерського захоплення, до того ж ввели кримінальну відповідальність", — сказав він. Однак, за даними Офісу бізнес-омбудсмена, закон, прийнятий в листопаді 2016-го, проблему не вирішив.

У МВС проігнорували запит НВ. Позицію міністерства в питанні аграрних воєн на своїй Фейсбук-сторінці озвучив сам Аваков. Він написав, що поліції розіслана нова сувора інструкція про те, як реагувати на дії рейдерів. "Це наша нова жорстка лінія! Є ще бажаючі рейдерити, грати "тітушіними" мускулами і зброєю — привласнюючи собі право на насильство? Тоді ми йдемо до вас", — написав міністр.

Від розгулу аграрного рейдерства в Україні страждають навіть іноземні інвестори.

У Чернівецькій області знаходиться завод Дьолер, який займається виробництвом яблучного концентрату — з нього згодом отримують соки Sandora і Rich. Завод заснував в 2005-му німецький громадянин Едвард Кіселіус, інвестувавши в виробництво €13 млн.

Для розвитку бізнесу він найняв Андрія Кравченка, Олега Корнєєва і Фреда Германа, яких йому порадили як людей, які добре знають український ринок. Щоб мотивувати менеджерів, Кіселіус поступився їм сумарно 2% акцій.

Але прибутку німець не дочекався — топ-менеджери говорили йому, що грошей немає, хоча, за внутрішніми даними, завод щорічно приносив €1 млн чистими. Кіселіус вирішив продати збитковий актив і знайшов на нього покупця з Німеччини, який погодився заплатити €8 млн. Однак трійця міноритаріїв, що мали підконтрольне керівництво, різко наростили заводу штучні борги. І довели його до ручки. А коли Дьолер змінив топ-менеджмент, стали вимагати з німця €1 млн. Виробництво зупинилося — з заводом ніхто не хоче співпрацювати, бо всіх його контрагентів викликають на допити в прокуратуру Чернівецької області.

Не пощастило з українським менеджментом і голландцеві Корнеліусу Хузінхе. Його Blue Oil Company виробляє соєву макуху і олію в Черкаській області.

У серпні 2014-го Хузінха призначив гендиректором підприємства українця Олександра Гончарука. Після цього бізнес різко перетворився з прибуткового на збитковий. Крім того, у компанії почав рости борг перед певною Ресурс Центр-М за послуги, яких та не надавала, каже теперішній директор Blue Oil Company Іван Іжко. Борг сягнув 843 тис. грн, і за рішенням суду Ресурс Центр-М спробував заволодіти майном Blue Oil на суму €1 млн.

"Ми витратили більше 2 млн грн на юристів і оформлення документів, — скаржиться Іжко.—А Гончарук вивів з оборотного капіталу мінімум 2 млн грн, і ви ще врахуйте недоотриманий прибуток за ці роки". Зараз справа зависла: її слухають відразу кілька судів різних інстанцій. "Навіть не знаю, як довго це ще триватиме", — говорить Іжко.

Паламар з Асоціації тваринників вважає: частково в нинішньому зростанні аграрного рейдерства винна реформа дерегуляції. Скорочення кількості документів, необхідних для переоформлення власності, полегшило завдання не тільки аграріям, а й рейдерам. "Анонсована як допомога бізнесу, вона обернулася серйозною проблемою для українських підприємців", — відзначає вона.

Але все ж ключовим каталізатором, на думку багатьох експертів і учасників ринку, стала близька перспектива зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Дана реформа знаходиться в осінньому порядку Верховної ради. Її прийняття вимагає Міжнародний валютний фонд, хоча і не прив'язує до нього виділення чергового траншу. Закликав парламент зняти мораторій і президент Петро Порошенко під час свого щорічного виступу в Раді.

Для фермерів подібний законодавчий акт може стати лінією, за якою їх земля перетвориться на предмет постійної боротьби, а агрорейдерство — на масове явище. Побоюються цього не тільки бізнесмени середньої руки, але навіть титани галузі.

Наприклад, Олексій Вадатурський, власник одного з вітчизняних агрогігантів — компанії Нібулон, ще навесні 2017-го в інтерв'ю НВ заявив, що потрібно знімати мораторій цивілізованим шляхом. Інакше люди, які працюють на землі, можуть бути обмануті.

"Сьогодні дуже багато прихованих форм, коли право оренди перепродано на багато років вперед. Непоодинокими є факти, коли у однієї і тієї ж ділянки є кілька власників, — пояснював він.— І не кожен власник наділу може бути впевнений, що його землю ніхто не забрав".

Якщо ж відкрити ринок в його нинішньому вигляді, почнуться міжусобні сутички за наділи. І ніякі інвестиції не хлинуть в країну потоком, коли навколо землі почнуться масштабні проблеми. "У нас, в Миколаєві, є тому приклад: у Первомайському районі щороку ділять землю, — розповідав Вадатурський Це війни, справжні війни".

Щоб уникнути подібного в масштабах всієї країни, бізнесмен пропонує встановити на ринку чіткі правила гри.

Семидідько з Антирейдерського союзу підприємців ратує за посилення покарання для тих, хто провинилися — реєстраторів і нотаріусів. І хоче, щоб в країні з'явилася єдина електронна база прав власності.

В Офісі бізнес-омбудсмена згодні з таким підходом. Там також вважають, що необхідна інформаційна взаємодія між електронними реєстрами, в яких вказані майнові права.

А в Мін'юсті, за словами Сукманова, вирішити проблему хочуть, крім іншого, за допомогою закону про недопущення подвійної реєстрації договорів оренди. А ще у відомстві працюють над підвищенням профрівня реєстраторів і перевіряють їх роботу.

Але всі експерти вимагають ще одного: безумовного верховенства права і реформи судової системи.

В іншому випадку хвиля аграрного рейдерства змиє з українського чорнозему багатьох нинішніх підприємців.