Ситуація там досить складна, це правда, тому що російські окупанти продовжують максимально тиснути саме на Покровському напрямку. Я навіть сказав би так, це Торецько-Покровський напрямок, він максимально для них пріоритетний і небезпечний для нас. З іншого боку, ми бачимо, що росіяни зайняті виконанням одразу чотирьох задач.
Перша — це вийти на лівий берег річки Вовча та Карлівського водосховища, тобто це на південь від траси 0511, через Новоселівку Першу, Уманське та Яснобродівку. Поки що їм повноцінно це не вдається, тобто цю бойову задачу вони поки що не виконали.
Друга бойова задача — це просування по самій трасі 0511 в напрямку на Покровськ. І тут в них було просування після захоплення Вовчого, Прогресу та села Веселе. Просування продовжується, але більше це — формування флангів. Вони намагаються зараз тут сформувати фланги, щоб не отримати неочікуваний удар або в північній, або в південний з флангів. І їхній зараз напрямок — це лінія Сергіївка-Желанне. Вони намагаються прорвати цю лінію, а також на північ просування по Веселому в напрямку на Гродівку.
Третя бойова задача, яку вони намагаються виконати
Передплатіть, щоб прочитати повністю
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
— це перерізання траси 0504 через Воздвиженку. Хоча в них загальмувався цей процес. Вони більш формують зараз південний фланг в районі Лозуватського, захоплення села Тимофіївка. Все це — формування саме південного флангу для подальшого просування в районі Воздвиженки.
І четверта бойова задача — це розвиток подій на Торецькій агломерації з безпосереднім проривом до міста Торецьк, який поки що їм не вдалося реалізувати. Але бої вже, як відомо, в Торецькій агломерації ведуться як по півдню в районі Нью-Йорку, так і по сходу — це Залізне, Південне та Північне.
Основну роль грає домінування тактичної авіації
Тому вони одночасно намагаються виконати чотири бойові задачі. Звісно ж, одночасно на них всіх їм не вистачає повноцінного ресурсу. Але і ресурсу тут досталь, щоб продовжувати поступовий, покроковий рух з урахуванням, ну, наприклад, хоча б виконання задачі номер два, тобто просування вздовж траси 0511.
Що дозволяє росіянам потроху просуватися. Вони протягом майже всього червня та першої половини липня намагалися економити техніку. Більшість штурмів не відбувалася саме за підтримки такої великої механізованої компоненти. Але зараз все змінилося. Що може вказувати на те, що вони намагаються прискорити події, грати максимально в ва-банк, вже не займатися економією механізованої компоненти, яка в них дійсно дефіцитна.
Але все ж таки, основну роль грає не стільки людський ресурс та велика кількість механізованої компоненти. На жаль, основну роль продовжує виконувати домінантна присутність тактичної авіації, використання коригованих авіаційних бомб, що значно підсилюють можливості росіян по просуванню. Є позиція ЗСУ на шляху російських окупантів — вони використовують КАБи по цій локації, і звісно, одразу після чого починаються штурми і так далі. Тобто треба вирішувати проблему, в першу чергу, з тактичною авіацією, що б вона не мала такої домінантної присутності в повітряному просторі по цим локаціям.
Ми розуміємо, що єдиний спосіб боротися — це знищення саме носіїв. Це те, що може максимально допомогти дії ударами керованих авіаційних бомб. Бо керованих авіаційних бомб в них тисячі, навіть більше, а от саме носіїв — невелика кількість. Якщо ми говоримо про Су-34, то зараз боєздатних в них трохи менше, ніж сотня одиниць.
Ми би змогли діставати ці засоби ураження, якщо б отримали повний карт-бланш на використання західних ракет для ударів по території РФ. Наприклад, якщо ми візьмемо ракети ATACMS як варіант, то 300 кілометрів, це їхня максимальна відстань польоту, достатня, щоб уразити такі аеродроми, як Морозовський, Балтімор і не тільки. Отже, ми могли б дійсно здійснювати ось такий вплив на російських окупантів, до того, як вони мали можливість ці літаки кудись перебазувати.
Справа в тому, що коли ми відправляємо свої дрони для ураження їхніх аеродромів на території РФ, то дрони — це дозвукові засоби ураження: 150−180, максимум 200 км на годину. І допоки вони долітають, засоби протиповітряної оборони росіян їх помічають і, відповідно, надають інформацію про небезпечні ситуації, які загрожують їхнім літакам. Вони їх підіймають і перебазують, наприклад, з Морозовська в Моздок. І це є, звісно ж, витратою дрону по аеродрому, де вже немає Су-34. Якщо ми говоримо про балістичні ракети типу ATACMS, то там зовсім інша швидкість і відреагувати на таку загрозу росіяни просто не встигають. І такою ракетою буде накрито велику площу суббоєприпасами, де є велика кількість Су-34 (якщо ми говоримо про ракету з касетною бойовою частиною). Головне зараз отримати саме це погодження на використання ATACMS по території РФ.
Якщо підсумовувати про Покровський напрямок, то там ми можемо зараз росіян тільки гальмувати. Але повністю зупинити — поки що — ні. Повна зупинка росіян почнеться тоді, коли вони зустрінуть спротив по одній з ліній. Якою може бути або лінія Желанне-Сергіївка, у чому я все ж таки сумніваюся, або це може бути Миколаївка-Орлівка. Але найбільшою проблемою для росіян може стати Новогродівка. Тобто саме тут вони можуть повністю зупинити свої наступальні дії, оскільки це досить великий населений пункт, ще й із залізничним сполученням, не тільки автомобільним. Отже, там є, окрім природних перепон, ще й штучні перепони. Тобто — комплекс ось таких факторів, який може зупинити їхній наступ у напрямку на Покровськ.
Повну версію інтерв'ю з Олександром Коваленком слухайте на Radio NV