Показовий урок

Євроскептикам легко переконати голландців проголосувати проти на референдумі щодо українського питання. Набагато складніше знайти аргументи на підтримку країни, яка загрузла в корупції

Сергій Лещенко,
народний депутат (БПП)

Наступного тижня в Нідерландах відбудеться референдум, на якому громадяни цієї заможної європейської країни вирішать долю Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Провівши безліч зустрічей в Амстердамі та Гаазі, я дійшов висновку: ми потрапили у дивну ситуацію, оскільки на місці України могла опинитися будь-яка країна. 6 квітня багато голландців прийдуть голосувати не стільки проти України, скільки проти власного уряду та брюссельської бюрократії.

Закон про референдум в Нідерландах ухвалили минулого року під тиском демократичних партій, що прагнули розширити набір інструментів прямої демократії. Однак ним скористалися реакційні ізоляціоністські сили, розчаровані в Європейському союзі. Вони і зібрали необхідну кількість підписів. Так зване українське питання стало першим, на чому буде апробовано голландський референдум.

Євроскептики щосили використовують демократичні інститути заради негативного для України результату. Уряд виділив €2 млн на агітацію під час референдуму. Кошти розподілено майже порівну: по €700 тис. організаціям або фізичним особам, що виступають за або проти асоціації з Україною, і €600 тис.— тим, хто займає нейтральну позицію. В Україні складно собі уявити, що уряд може заохочувати опозиційні сили, але саме так виглядає демократія.

З високою ймовірністю українське питання отримає негативну відповідь. За даними соціології, в березні 2016 року 43% респондентів готові були голосувати за, а 57% — проти. При цьому зірвати референдум, знизивши явку нижче 30%, не вийде. Голландці мають намір проголосувати хто поштою, хтось особисто відвідавши дільниці.

І хоча рішення референдуму не є обов'язковим, голландські політики не зможуть ігнорувати власний народ. Тому боротьба ведеться швидше за те, щоб розрив між так і ні був в межах розумного, і в уряді Нідерландів змогли знайти аргументи, чому асоціація України та Євросоюзу має відбутися. Інакше влада потраплять у пастку, вихід з якої незрозумілий, оскільки Угоду про асоціацію вже ратифіковано парламентом та підписано королем.

Власне факт винесення на референдум міжнародного договору суперечливий. Адже, за великим рахунком, питання в тому, чи можуть в XXI столітті держави самостійно обирати шлях розвитку або ж існує прецедент накладення вето — не тільки в путінській диктатурі, але і в демократичному ЄС. Причому європейці готові забороняти, не заглиблюючись в деталі. Під час зустрічей в Нідерландах ми просили підняти руку тих, хто читав Угоду про асоціацію. Зазвичай таких в аудиторії не виявлялося, але майже всі планували голосувати, ґрунтуючись лише на публікаціях в пресі або на партійних переконаннях.

Проблема голландського референдуму в тому, що ті, хто агітують проти, добре організовані, ходять від дверей до дверей та вміло спекулюють на втомі європейців від розширення ЄС, стверджуючи, що Угода про асоціацію з Україною призведе до нашого членства в Євросоюзі. Хоча документ не містить про це ні слова. Говорять і про те, що у владі в Україні перебувають ультранаціоналісти. Доводиться докладати чимало зусиль, щоб переконати: батальйон Азов став частиною Національної гвардії, а партія Свобода не представлена у парламенті.

Також у Нідерландах серйозно обговорюють захист прав тварин в Україні. Наприклад, як вирощена в негуманних умовах українська курятина потрапить на голландські ринки. Хоча в реальності цей процес квотований, а власники Нашої ряби в принципі називають зону вільної торгівлі з ЄС брехнею.

Звісно, багато  хто говорить і про Росію. Крім санкцій, через які страждає дух підприємництва голландців, вони бояться своїм так на референдумі дестабілізувати Путіна та викликати нове загострення у Європі.

Не менше голландців турбує ситуація з правами людини в Україні. І мова не стільки про свободу слова, скільки про захист сексуальних меншин. Тому багато хто був здивований, що минулого року в Києві відбувся ЛГБТ-парад, а восени парламент ухвалив спеціальну поправку про заборону дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації.

Євроскептикам легко пояснити голландцям, чому потрібно голосувати проти. Набагато складніше знайти слова, переконуючи жителя Нідерландів сказати так країні, розташованій за 3 тис. км на схід, де тривалий час не можуть провести реформи, а місцева корупція стала міжнародним брендом. Тому результати референдуму мають стати уроком не тільки для голландських політиків, але і для печерського трикутника. А можлива поразка в Нідерландах — поштовхом для кадрових змін в українській політиці.