До свого некруглого ювілею Володимир Путін отримав чудовий подарунок. У Москві побував король Саудівської Аравії Сальман Бен Абдель Азіз аль Сауд. Справа не в самому візиті, який, звичайно, важливий. І не в досить туманних перспективах політичного та економічного співробітництва двох держав. Справа в тому, що головний російський начальник, який перебуває в очевидній міжнародній ізоляції (західні лідери спілкуються з ним лише в разі потреби – коли доводиться усувати наслідки зовнішньополітичних ескапад Кремля – і вважають за краще при цьому використовувати телефон), отримав можливість знову долучитися до високої дипломатії. І головне – в тій її формі, яку Володимир Путін вважає єдино вірною. З недомовками і невизначеними обіцянками, таємними домовленостями, скріпленими монаршими гарантіями. І нескінченним говорінням слів, приємних співрозмовникам. Чого варті багаторазово і радісно повторені кремлівської пресою слова саудівського міністра закордонних справ про те, що, на його освічену думку, міжнародні санкції щодо Росії скоро будуть скасовані. Звідки він це взяв – бозна, однак приємно.
Крім того, хто, як не саудівський король, може гідно оцінити азіатську розкіш кремлівського оздоблення, всю цю сусальну пишність Андріївського залу, з місцем, відведеним для імператорського трону. Ну не ці ж кислі західники, змушені звітувати перед злісними депутатами за кожен витрачений євро і які облаштовують свої кабінети меблями з «Ікєї». Ні, Володимиру Путіну потрібен королівський розмах. Саудівець нас золотим трапом здивувати вирішив, а ми йому золоті хороми покажемо. Ось воно, дружнє змагання монархів...
Якщо ж не брати до уваги задоволення, отримане першою особою держави, то результати візиту досить скромні. Саудівці обіцяли інвестувати в будівництво дублера Кутузовського проспекту в Москві і легкого метро в Пітері. Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ) і Public Investment Fund (PIF) з Саудівської Аравії домовилися створити платформу обсягом 1 млрд доларів для інвестицій в технологічному секторі. Конкретних проектів, однак, поки не називають. Явно не відбулося прориву і в продажу російської зброї, на можливість якого щосили натякали в Москві напередодні візиту. Все обмежилося меморандумом про купівлю і локалізацію продукції військового призначення. Крім того, підписано контракт щодо «загальних умов» організації в королівстві ліцензійного виробництва автоматів Калашникова АК 103 і патронів різного призначення. Доречно нагадати, що Росія вже продавала «калашникови» саудитам на початку 2000-х, і тоді було вимовлено чимало промов про початок перспективного військового співробітництва. Однак все промовами і скінчилося. Цього разу навіть гучних промов не звучало. В офіційних заявах саудівців (на відміну від переможних реляцій вітчизняних торговців зброєю, вже підрахували вартість можливих контрактів) поки немає ні слова про можливий продаж Ер-Ріяду комплексів ППО С-400 «Тріумф». Москва покладала чималі надії на цей контракт. Лише телеканал «Аль-Арабія» з посиланням на якісь неназвані джерела повідомив про можливість такої угоди.
Показово, що саме тоді, коли «Тріумф» не трапився, Держдеп США схвалив продаж Саудівській Аравії комплексів протиракетної оборони THAAD. Сенатор-пропагандист Пушков поспішив повідомити, що американці, подібно до собаки Павлова, так відреагували на можливість закупівлі російського комплексу ППО. Справа, однак, в тому, що Вашингтон набагато далі просунувся в роботі над контрактом, ніж Москва. Причому це Ер-Ріяд просив США продати комплекси. Та й сума в 15 мільярдів Кремлю і не снилася. Поки що весь обсяг російсько-саудівської торгівлі не перевищує жалюгідні 430 мільйонів.
Досить важко розділити і захоплення прокремлівських експертів щодо того, що візит саудівського короля є великим успіхом російської політики на Близькому Сході. Безперечно, Саудівська Аравія – важливий гравець. Завдяки угоді з нею Росії вдається утримувати ціни на нафту. Однак варто мати на увазі, що головним стратегічним противником саудитів (проти якого вони озброюються) є Іран. Держава, що є якщо не союзником, то найближчим партнером Москви в її близькосхідних іграх, перш за все, у війні в Сирії. Росія вже постачає Тегерану комплекси ППО С-300. А тепер з'ясовується, що вона дуже хоче продати ворогам Ірану систему протиповітряної оборони наступного покоління. Це вже ігри в стилі Лоуренса Аравійського, який постачав зброю то одним, то іншим племенам... Не впевнений, що іранські аятоли до всього цього поставляться з розумінням. Не виключено, що, намагаючись налагодити тісну взаємодію з саудівцями, Москва може за невіглаством і легковажністю порушити складні регіональні баланси і вляпатися в який-небудь новий конфлікт.
Втім, яке все це має значення, якщо напередодні дня народження Володимир Путін зміг відчути себе падишахом всієї Русі...
Опубліковано з дозволу автора
Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени