Починаючи з трактату Гуго Гроція «Про право війни і миру», написаного в роки страшної Тридцятилітньої війни і виданого в 1625 році, Європа шукала шляхи якщо не викорінення, то пом’якшення жахів, які несе війна. І, насамперед, жахів для нонкомбатантів, для мирного населення. І ось, до 400-річчя публікації цього трактату Путін підготував всьому цивілізованому світу «подаруночок». Він попросив депутатів Думи звільнити Росію від обтяження дбайливого ставлення до мирного населення під час військового конфлікту. Ні в Чечні, ні в Сирії, ні на Донбасі Путін про мирне населення не дбав і плював на нього, як, втім, і Сталін у «визволеній» Червоною Армією Європі в 1944−45 роках. Путін вихваляється тим, що випробовує на мирному населенні Сирії свої нові страшні бомби і ракети, руйнує госпіталі і школи. І раптом така «охайність». Вийдемо з протоколу до Женевської конвенції, щоб не порушувати міжнародний закон, якщо нам знову захочеться на комусь щось випробувати. Комісію, яка перевірятиме наші дії, відтепер ми не визнаємо. Звідки це?
А пояснення на поверхні. Ініціатива Путіна — відповідь на доповідь генсека ООН Антоніо Гуттеріша про становище в Криму, опублікований 14 жовтня. Саме в цій доповіді Гуттеріш звинувачує Росію в порушенні 4-ї Женевської конвенції. Звинувачує за те, що Росія намагається змінити демографічний склад Криму і вже переселила на окупований півострів 140 тисяч осіб (більше 5% населення).
Замість того щоб дотримуватися міжнародного закону, який підписав ще СРСР, Путін хоче з нього вийти і вкрай розперезатися в Криму і не тільки в Криму. Але ось біда, Путін забув, що за порушення цього закону за визначенням судити будуть навіть ті країни, які закон не ратифікували, оскільки військові злочини не перестають бути злочинами від факту підписання або непідписання, допущення комісії або недопущення.
Але вихід з протоколу до Женевської конвенції сам собою — потурання злочину, і якщо російські депутати проголосують за це (а у мене немає сумнівів, що вони не посміють ослухатися начальника), вони розділять з їхнім президентом місце на лаві підсудних майбутнього міжнародного трибуналу і за це теж. Причому про позицію кожного будуть судити за тим, як він подав голос — за, проти або утримався.
«Не китайською ж стіною від людей відділені ми», та й стіни, наприклад, Берлінська, «раптом» руйнуються. Навіщо перед усім світом поставати негідниками? Може краще почати дотримуватися міжнародні конвенції. Адже і Путін не назавжди. І не такі як він опинялися на Святій Олені або на Нюрнберзькому трибуналі. Життя мінливе, а репутація, це я скажу вам як історик, йде за росіянами у вічність.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ