По той бік бака

Петер Керекдярто, гендиректор Shell Retail Ukraine, п'ятої за кількістю АЗС компанії в країні, розповідає про ступор, у який його вводять пересувні газозаправні станції без дозвільних документів, і методи, за допомогою яких можна зупинити потоки нелегального палива

Катерина Шаповал

Керування п'ятою за величиною в країні мережею АЗС, що складається зі 136 станцій у 18 областях, з квітня 2016 року стало роботою 47‑річного угорця Петера Керекдярто, нового голови українського представництва Shell — одного зі світових лідерів у сфері енергетики та нафтопереробної промисловості. Топ-менеджер працює в Shell близько 20 років, починав з посади менеджера з продажу в рідній Угорщині, а до приїзду в Україну обіймав посаду операційного директора Shell Retail в Центральній і Східній Європі.

В Україні світовий гігант не здається лідером — тут Shell виходить із проектів з видобутку сланцевого газу і не може змагатися за розмірами мережі з місцевими компаніями. Хоча саме заправки з логотипом у вигляді черепашки справили значний вплив на місцевий роздрібний ринок: вперше в Україні почали продавати хот-доги і каву саме тут.

У Керекдярто наполеонівських планів немає, він хоче лише збільшити частку компанії на все меншому українському ринку.

— Shell проводив роботи в Харківській області за проектом видобутку сланцевого газу. Тепер ви не берете участі у ньому?
— У нас був спільний договір з [державною] компанією Укргазвидобування. Ми пробурили дві свердловини, але, на жаль, комерційних запасів газу там немає. У зв'язку з цим було прийнято рішення про розірвання цього договору.

Я не можу прокоментувати рівень інвестицій, вкладених у цей проект. Але, як представники видобувного бізнесу, розуміємо: такі ризики існують.

— Ви також вийшли з договору щодо видобутку газу на Юзівському родовищі в Донецькій області, яке межує із зоною бойових дій. А там є комерційні запаси?
— Ми повністю вийшли з цієї угоди у зв'язку з тривалим форс-мажором у вересні минулого року, оскільки не могли виконувати свої зобов'язання.

Але говорити про те, чи було там щось, чи ні, немає ніякого сенсу.

На сьогодні у нас немає планів із газовидобування в Україні в короткостроковій перспективі. Це пов'язано з глобальними цінами на нафту, які не сприяють розвідуванню та видобуванню нетрадиційного газу. А газорозвідування та газовидобування потребують великих інвестицій. І ми зараз дуже уважно вибираємо, в які проекти інвестувати, в які — ні.

— А в Україні видобуток сланцевого газу — це перспективна галузь?
— Україна — країна, яка видобуває газ. І в перспективі видобуток нетрадиційного газу може стати актуальним. Але потрібно враховувати глобальну ситуацію: газові ресурси зараз коштують недорого.

Shell в Україні наразі зосереджена на роздрібному бізнесі.

— І які результати?
— 2013‑го весь ринок палива в країні становив 5,3 млн т. До кінця 2016‑го він впаде до 3,5 млн т. тобто ми бачимо зниження продажів на 39%. Також знизяться продажі палива з поліпшеними показниками — на 47%. Єдине паливо, яке показує позитивну динаміку,— це LPG —скраплений газ. І ми можемо сказати, що його продажі зростуть на 47%. Це пов'язано з економічною кризою.

— І як почувається Shell?
— Зазвичай ми не коментуємо свої економічні показники. Частка ринку Shell становить менше 5%, тому наше завдання на найближчі роки — збільшити її.

Нарощувати присутність на ринку плануємо за допомогою маркетингових інструментів та оновлення наявних АЗС. Про відкриття нових станцій поки не йдеться, оскільки економічна ситуація не дозволяє нам розпочати.

До того ж понад 30% ринку перебуває в тіні. І це ставить Shell в нерівні умови, адже тіньовий ринок не дотримується тих правил, яких ми дотримуємося.

Наприклад, якщо повернутися до сегменту LPG, який зростає найбільше, то тут ми відчуваємо дуже сильну конкуренцію. І навіть не з чесними компаніями, а з тими, які працюють в неконкурентному середовищі.

— Ви маєте на увазі нелегальні газові заправки, яких останнім часом з'явилося дуже багато?
— Так. Спостерігається слабка реакція на ситуацію. Ми, наприклад, мусимо відповідати чітким правилам, щоб встановити один LPG-модуль на наявній АЗС. А ці станції [нелегальні] відкриваються без будь‑яких документів.

Але особливо мене шокує, що є пересувні заправки, які відкриваються з п'ятниці до понеділка. І вони продають газ, не маючи при цьому жодних дозволів.

Я питав у своїх співробітників: як так виходить, що поряд з нашою заправкою починає працювати газовий модуль з нуля, не маючи при цьому ніяких реєстрацій, касового апарату, щоб видавати чеки? Вони мені відповідають: цей газовий модуль чотири рази закривали, але він чотири рази відкривався і продовжував працювати.

— Чи були подібні проблеми в тих східноєвропейських країнах, де ви раніше працювали?
— Такі само проблеми я бачив у Чехії та Польщі. У цих країнах впоралися ыз ситуацією. Все залежить від бажання уряду щось змінювати, тільки не на папері, а реально.

Наприклад, там створили активні мобільні групи з митників і податківців. Їх завданням було не тільки аналізувати, моніторити і контролювати паливо, яке завозиться в країну, але і контролювати якість на АЗС.

Ця команда заїжджала на кожну станцію, брала зразки і порівнювала їх з тими, що компанія показувала за документами. І дуже швидко вони знайшли канали, якими паливо потрапляло в країну нелегально. І закрили їх.

І в Україні такі мобільні групи зможуть дуже швидко вирахувати компанії або АЗС, які продають нелегальне, неякісне, змішане паливо.

— Продавці світлих нафтопродуктів скаржаться на високі податки й те, що 50% ціни українського бензину — це податкова складова. Як із цим у інших країнах?
— У Європі скрізь високі податки на паливо. Але якщо повернімося до України, то суто податкове навантаження становить 35% від ціни на стелі.

— Антимонопольний комітет (АМКУ) часто звинувачує гравців роздрібного паливного ринку в цінових змовах. Звинувачення обґрунтовані?
— Компанія-оператор нашої АЗС Альянс-Холдинг також була залучена до розслідування АМКУ. Комітет ухвалив несправедливе рішення, що звинувачує компанію в змові з конкурентами. Однак Shell не влаштовував цінових змов і не скоював незаконних дій, у яких його звинуватили. Якраз навпаки: ми працюємо чесно та прозоро.

Конкурентоспроможність складається не тільки з ціни на стелі. Є й інші чинники, як-от знижки, програми лояльності тощо. Все це формує пропозицію, стимулює клієнта до вибору.

З мого досвіду роботи в різних країнах можу сказати, що в Україні сильне конкурентне середовище. Тому завдання держави і АМКУ не в обмеженні конкуренції шляхом необґрунтованого переслідування обраних учасників ринку, а в тому, щоб забезпечити рівні правила для всіх. Уряд має очолити процес трансформації ринку в цьому напрямку, оскільки непередбачувані умови відлякують інвесторів і заважають наповненню бюджету.