Планета майбутнього

До 2030 року світ радикально зміниться, умовно розділившись на дві великі системи — Ойкумену і Околицю. Між ними утворюється величезна прірва, що формується освітою та інституціями

Д ля сучасного світу настав один з найцікавіших і важливих періодів — коли всього лише один фактор може повністю змінити картину завтрашнього дня для всього людства. Чому завтрашнього? Тому що швидкість змін зашкалює.

Якщо розглядати песимістичний варіант майбутнього планети, то йдеться відразу про кілька загроз: ймовірність ядерної війни, масове переселення народів, створення штучного інтелекту, масштабні природні (і навіть космічні) катастрофи і зростання числа невиліковних хвороб. З іншого боку — якщо відкинути ірраціональність і припущення, то поточна глобальна криза може означати народження нового світу. Підсумок один: ми живемо в епоху змін. І їх варто обговорювати.

НВ запустив цикл лекцій Діалоги про майбутнє. Відомі економісти, успішні бізнесмени, вчені, мислителі і візіонери розповідають про те, чому вчитися в стрімко мінливому світі, куди вкладати гроші, як змінювати країну і змінюватися самому. Спектр тем: від глобальних трендів до бізнесу і самоосвіти. Всього до 30 листопада відбудеться ще чотири зустрічі.

6 жовтня в Києві пройшла третя лекція циклу під назвою Планета майбутнього. Пітер Дікінсон, науковий співробітник Atlantic Council, видавець журналів Business Ukraine і Lviv Today, розповів про те, якою до 2030 року буде Європа і яке місце в ній займе Україна. Іван Яковина, заступник головного редактора сайту НВ, назвав головні небезпеки для світу, починаючи з глобального потепління, вибуху зірки Бетельгейзе і закінчуючи повстанням роботів. А Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи, співзасновник платформи Нова країна, зупинився докладніше на понятті четвертого фазового переходу і поділу світу на дві великі системи — Ойкумену і Околицю. "Майбутнє настає не для всіх", — наголосив він.

НВ публікує ключові цитати з виступів учасників дискусії Планета майбутнього.

Іван Яковина,

заступник головного редактора сайту НВ

Розвиток науки, технологій і навіть суспільних дисциплін сьогодні йде по експоненті. Тому в 1900 році передбачити 2000-й було простіше, ніж зараз, в 2017-му, передбачати 2030 й. Швидкість змін в світі просто фантастична

Ми підійшли до точки, коли вірогідний найрадикальніший перелом — повне припинення існування нашої цивілізації. Раніше Земля пережила п'ять майже тотальних вимирань життя, шосте може статися в будь-який момент

До 2025 року, за оцінками ООН, близько 200 млн осіб не зможуть жити там, де живуть зараз. Їм потрібно буде кудись переселитися. І значна частина з них вирушить до Європи. Це породить жахливу кризу. Якщо від 1 млн мігрантів було настільки погано, чого чекати від двохсот?

Коли скидалася перша ядерна бомба, люди не знали, спрацює вона чи ні. Адже раніше таких технологій не було. Приблизно те ж сьогодні можна сказати про штучний інтелект. Ми не дуже добре розуміємо, до чого він призведе. Дуже небезпечно бути не найрозумнішою істотою на планеті

У світі майбутнього освіта стає головним активом будь-якої людини. Щоб зберігати свою конкурентоспроможність і бути корисним для швидко змінюваного суспільства, потрібно постійно самоосвічуватися. Освіта має тривати не п'ять років в університеті (відучився і пішов), вона має бути перманентною

Пітер Дікінсон,

науковий співробітник Atlantic Council, видавець журналів Business Ukraine і Lviv Today

До 2030 року Європейський союз, на мій погляд, існуватиме вже без Великої Британії. Але це згуртує Європу. Не скажу, що вона стане федерацією, але буде більш об'єднаною

Інформаційний простір продовжить фрагментуватися. Інтернет-ресурси, соціальні мережі посилять свій вплив. Багато авторитетних ЗМІ, як британська ВВС, сильно здадуть позиції. Це істотно позначиться на всіх країнах і їхній політиці. У кожного буде своє джерело інформації, якому він зможе довіряти. Залишиться набагато менше простору для спілкування і пошуку спільної мови

До 2030-го вся Європа стане старою, фізично старою. Вже зараз у всіх європейських країнах спостерігається демографічна криза. За даними ООН, в жодній країні ЄС немає достатнього рівня народжуваності для збереження чисельності населення в рамках нинішніх показників

У найближчі 10-15 років зросте українська діаспора в державах Центральної Європи. Головне завдання Києва — зробити так, щоб ці люди повернулися назад, вклавши зароблені гроші в українську економіку. Вони повинні бачити майбутнє своїх сімей тут. І це можливо. Коли піднялася економіка Польщі, багато поляків повернулися. Більшість людей вважають за краще жити вдома

Думаю, головною тенденцією наступних 13 років стане знайомство Заходу і всього світу з Україною. До 2014 року Україна перебувала в тіні, про неї мало що знали. У 1990-х її взагалі не відокремлювали від Росії. Тільки з 2010-х багато хто зрозумів, що Україна — незалежна країна. Думаю, до 2020-го вони зрозуміють, що це ще й європейська держава

Валерій Пекар,

підприємець, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи, співзасновник платформи Нова країна

Ми живемо в дуже незвичайний час. Фазовий перехід — найрідкісніша подія в житті людства. До сих пір він відбувся всього три рази. При цьому змінюється все: економіка, культура, держава, родина і так далі. Нам випало бути учасниками четвертого фазового переходу. Як і попередні, він жорстко розмежовує всі країни і народи на тих, хто перейшов, і тих, хто залишився. В яку категорію потрапляємо ми — питання на майбутні 15 років

В майбутньому світ умовно поділиться на дві великі системи — Ойкумену і Околицю. Ойкумена у древніх греків означало "там, де живуть цивілізовані люди". Околиця — всі інші. Між Ойкуменою і Околицею — величезна прірва, що формується двома речами — освітою і інституціями. Що таке Ойкумена в 2030 році? Це світ без кордонів з гарантованим доходом, дешевими благами і якісною освітою. Що таке Околиця в 2030-му? Це те саме, що і Околиця в 2017-му. Там нічого не змінилося — все ті ж бідність, неграмотність і інституційна неспроможність

Найбільша проблема фазових переходів - освіта наступного покоління: незрозуміло, чому вчити. Не варто забивати голову знаннями з книжок. Все це точно не знадобиться вже в найближчі роки. Знадобиться зовсім інше: вміння безперервно навчатися, постійно ставити під сумнів і переглядати свої знання, вміння розуміти інших людей і спільно з ними творити

Коли майбутнє настає дуже швидко, люди відчувають футурошок. Зараз весь світ охоплений футурошоком. І перша реакція на футурошок — голосування за політиків, які обіцяють "голосуйте за мене, при мені майбутнє не настане"

Різні країни на фазовий перехід свідомо чи несвідомо обирають різні стратегії: хтось швидко йде в майбутнє (наприклад, Північна Європа), хтось гальмує. Інші, як Китай, розвивають лише економіку, консервуючи політику і породжуючи напругу і перекоси. Багато хто прагне законсервуватися, а деякі навіть — архаїзуватися, тобто рухатися в минуле

19 жовтня відбудеться наступна лекція НВ — Люди майбутнього. Спікери: народний депутат (БПП) Мустафа Найєм, режисер, організатор Гогольfest Владислав Троїцький, засновник і власник брендингового агентства Fedoriv Андрій Федорів.

Як потрапити на лекцію: projects.nv.ua/dialogi-buduschego