План Гройсмана

Прем'єр-міністр дав зрозуміти, що він зробить з країною в 2016 році. Експерти дали зрозуміти, що вони про це думають

Христина Бердинських,
Галина Корба

У день, коли парламент відправляв у відставку прем'єра Арсенія Яценюка і голосував за уряд Володимира Гройсмана, останній, перекрикуючи депутатів, спересердя сказав у сесійну залу: "Я вам покажу, що таке управління державою!"

Через місяць, в середині травня, Гройсман дійсно показав: на позачерговому засіданні Кабміну презентував проект Плану пріоритетних кроків уряду на 2016 рік. На 208 сторінках документа, який стане дорожньою картою для всієї країни на наступні 12 місяців, прем'єрська команда виклала свої пріоритети.

Їх п'ять: макроекономічна стабілізація та вихід на стійке економічне зростання, підвищення якості держуправління, створення сприятливих умов для ведення бізнесу, протидія корупції та безпека держави.

"Задається напрямок руху, те, чого ми намагаємося досягти",— пояснює суть плану аналітик Павло Кухта, котрий входить до групи стратегічних радників прем'єра. До речі, цією групою керують відомі східноєвропейські реформатори — словак Іван Міклош і поляк Лешек Бальцерович.

Під глобальні пріоритети кожне міністерство подало свої пропозиції щодо реалізації. Зрештою вийшло близько 80 напрямів, в яких відомства зобов'язуються досягти певних результатів. "Начебто вийшло непогано",— каже Кухта.

Над проектом Гройсмана попрацювали і експертні громадські організації, яким Кабмін запропонував співпрацю щодо його доопрацювання. Загалом тільки аналітики Реанімаційного пакету реформ (РПР) передали в уряд 60 сторінок своїх ідей і виправлень, розповідає Вадим Міський, координатор експертних груп РПР. Взяли їх чи ні, він не знає: наприкінці травня Кабмін затвердив остаточний варіант документа, але його поки так і не виклали у відкритий доступ. "Ми сподіваємося, що планом і хорошими намірами все не закінчиться",— каже Міський.

НВ зібрало всю наявну інформацію щодо плану Гройсмана, включно з його початковим проектом і деякими доробками. І з допомогою експертів оцінило якість цієї дорожньої карти, а також можливі результати від її реалізації.

Завдання, які ставить перед собою та своєю командою прем'єр, досить амбітні.

Уряд хоче домогтися того, щоб вже наступного року Україна залишила 83‑тє місце в світовому рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business і увійшла в топ-50 країн—лідерів цього списку, а в 2018‑му — і зовсім в топ-20.

Для цього Кабмін готовий вже цього року розпочати надавати 10-15 видів базових адмінпослуг в електронній формі та ліквідувати півсотні різних бюрократичних бар'єрів для підприємців.

Для малого та середнього бізнесу в червні відкриють 15 регіональних центрів розвитку. Цей проект підтримує Європейський банк реконструкції і розвитку, розповідає Юлія Клименко, заступник голови Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ).

Крім того, Гройсман і Ко планують, підвищивши ефективність держвидатків, урізати дефіцит бюджету країни з торішніх 4,1% ВВП до 3,7%. І, не зупиняючись на досягнутому, знизити цю цифру до 2018‑го до 2,5%.

Наслідком урізання держвидатків і зменшення адміністративного навантаження на бізнес стане і скорочення числа співробітників Державної фіскальної служби (ДФС) — з нинішніх 58 тис. до 41 тис. Це теж відображено в урядовому плані.

Влада хоче скоротити частину з тих 3,5 тис. підприємств, які сьогодні мають статус державних і генерують скарбниці мільярдні збитки. Але до якого рівня? У проекті прем'єра відповіді на це питання немає.

Також в уряді планують продемонструвати реальну прозорість роботи держорганів. Як? Запровадивши обов'язкову публікацію у вільному онлайн-доступі всіх договорів, в яких фігурують бюджетні кошти. Винятки становитимуть лише договори, що стосуються оборонної сфери. Ця практика, до речі, успішно застосовувалася в Словаччині.

План Гройсмана передбачає також, що по закінченні поточного року всі держзакупівлі стануть проходити через електронну систему ProZorro.

Не залишені без уваги і питання енергобезпеки. До 2020 року країна, на думку кабмінівських реформаторів, повинна наростити власний видобуток природного газу майже в півтора рази — до 27 млрд куб. м. Цей обсяг повністю задовольнить внутрішні потреби в блакитному паливі.

Крім того, в уряді вважають можливим за чотири роки вивести держшахти на беззбитковий рівень і законсервувати неперспективні об'єкти.

Гройсман не забув і свій вінницький досвід, а тому збирається поділитися з місцевими громадами низкою повноважень, зокрема у сфері розподілу фінансів на охорону здоров'я і школи.

Шанс відчути на собі турботу прем'єра мають і українські автолюбителі: влада планує ремонтувати та реконструювати дороги. За рік цій процедурі піддадуть 1,7 тис. км. Утім, це лише сота частина від того, що вже сьогодні вимагає термінової модернізації.

А ще Кабмін продовжить оновлювати армію і зобов'язується провести земельну реформу.

1. Підвищення якості держуправління і держпослуг

2. Макроекономічна стабілізація

3. Модернізація інфраструктури

4. Соціальна і гуманітарна політика

Експерти, як і самі розробники урядового плану, відзначають: у документі, що вийшов з‑під пера кабмінівських аналітиків, є спроба встановити чіткі критерії оцінки виконання завдань. Саме цим проект "від Гройсмана" вигідно відрізняється від тих програм, які презентували свого часу численні попередники нинішнього прем'єра.

Глібу Вишлінскому, виконавчому директору Центру економічної стратегії, імпонує, що в документі є чітка структура кожного розділу, проведено короткий аналіз того, що вже було зроблено, і сказано про те, які кроки робитимуться надалі. "Я так розумію, це досягнення групи радників Міклоша—Бальцеровича: вони хочуть структурувати план по‑людськи",— припускає експерт.

У плані Гройсмана прописані не тільки цілі та відповідальні за їхнє досягнення, а також очікуваний результат. У деяких випадках показник ефективності KPI вказаний конкретною цифрою, а не описаний обтічними фразами — нечувана для урядових планів чіткість. "Показниками ефективності не можуть бути слова покращити, поглибити і розширити",— резонно вважає Тарас Козак, координатор громадянської платформи Нова країна.

Клименко з МЕРТ пояснює: її відомство збирало пропозиції щодо плану від інших міністерств. У Кабміні розробили спеціальну форму — таблицю, в якій прописані кроки, їх пояснення, вказані відповідальні за виконання органи, а також строки й очікувані результати. У неї представники держструктур і вносили свої ідеї. Все це допомогло не тільки чіткіше планувати, але й скоординувати роботу різних відомств навколо стратегічних завдань.

Зараз, за словами Клименко, група Міклоша—Бальцеровича розробляє контрольні точки. За ними можна буде оцінити виконання програми кожним міністерством на щомісячній, щоквартальній та кінцевій основі.

При всіх своїх достоїнствах гройсманівський план далекий від досконалості і виглядає позитивно хіба що на тлі програм дій попередніх урядів.

Так, за словами Вишлінського, в документі залишилося багато води — безглуздих і неконкретних цілей або умов. "У багатьох розділах є речі на кшталт "розробити стратегію подолання якоїсь стратегії",— пояснює експерт.

А Козака не залишає відчуття, що план Гройсмана розроблений нашвидкуруч. І це ще не все: він проаналізував три розділи — про податки, реформу ДФС та інвестиції — і переконався, що особливих новацій ті не містять. "Плани в них не дуже реформаторські",— каже Козак.

Його також бентежить, що, наприклад, у розділі про ДФС виконання левової частки завдань залежить від роботи Верховної ради, а не уряду. “Потім можна буде сказати, що план провалив не Кабмін, а парламент,— пояснює експерт.— Тобто відмазки вже закладені в цей план".

Позиція депутатського корпусу важлива і для всієї урядової дорожньої карти. Її розробники, зокрема Кухта та Клименко, впевнені: 50% успіху проекту залежить від роботи парламенту та ухвалення ним реформаторських законів.

РЕЗУЛЬТАТОМ ЗАДОВОЛЕНИЙ: Павло Кухта, один з розробників плану Кабміну, вважає: цей документ вдався непоганим

У документі відсутня низка важливих для країни нововведень. Наприклад, в плані прописана земельна реформа, але про повноцінний ринок землі поки не йдеться. "Прямий продаж в існуючих умовах, при нинішньому складі Ради, в нинішньому суспільстві сприйняті не будуть",— вважає Тарас Кутовий, міністр агрополітики. Тому його міністерство поки що пропонує продавати не землю, а право на її довгострокову оренду.

Громадські організації та представники бізнесу скаржаться, що в урядовому проекті відсутня і ще одна найважливіша для країни реформа — податкова. Клименко з МЕРТ припускає, що в цій справі обережний Мінфін. Мовляв, у відомстві, яке відповідає за модернізацію фіскальної сфери, вирішили: раз між урядом, президентом і парламентом немає консенсусу з цього питання, не варто і писати що‑небудь у плані.

Але навіть якщо Рада буде безперебійно постачати Кабміну потрібні закони і всі гілки влади дійдуть консенсусу, план Гройсмана може завалитися під тягарем внутрішніх урядових проблем і політичних домовленостей. Адже реформаторська молодь, яка прийшла в держоргани після Майдану, за словами Клименко, поступово йде з влади. Зате залишаються держслужбовці з "глибокою інституційною пам'яттю", які майстерно вміють саботувати реформи. “Система сама себе ніколи не реформує. Має бути група людей, які можуть проводити реформи",— пояснює заступник міністра. З останніми в Україні завжди були проблеми.