Ми всього за один довгий вікенд до Нового року, великому екрану вже нічим нас здивувати. Значить, пора підбивати підсумки, звіривши свої спогади, і ось вам п'ятірка кращих фільмів за версією нашого четвергового огляду.
5. "Кіборги" – Ахтем Сеїтаблаєв
Скажи хтось рік тому, що в топ кращих фільмів (при тверезому розумі й твердій пам'яті) потрапить представник українського кіно, можна було б тільки посміхнутися. Сумно усміхнутися і сказати на своє виправдання, що ми поки що до цього не готові. Однак «Кіборги» сплутали всі некозирні карти – напевно, знайдуться ті, хто скаже, що неоепос Сеїтаблаєва гідний позиції вище п'ятого місця.
При досить обмеженому бюджеті нашим вдалося зробити гідне кіно, що стало справжньою культурною подією. Тримаємо кулаки за подальший розвиток українського кінематографа і беремо на олівець творців фільму й акторів, які зіграли головні ролі.
4. "Коко" – Лі Анкріч, Едріан Моліна
Повнометражні мультфільми давно переступили через опудало Бембі, ставши видовищем, орієнтованим не тільки на сімейний перегляд (коли маленькі дивляться на екран, а дорослі – на маленьких, розчулюючись). Тепер і батькам є над чим посміятися і, головне, про що серйозно задуматися. Черговим підтвердженням цього став новий піксарівський мульт «Коко».
Здається, років двадцять тому мультфільм про смерть зайняв би місце в ряду фестивальних хітів, але не більше, тепер же «Коко» зі зрозумілих причин б'є абсолютний рекорд зборів у Мексиці і розглядається як один із явних претендентів на «Оскар». Так, зборам далеко до золотого мільярда і не всі витрати на даний момент відбилися, але прецедент створено – аудиторія мультфільмів зростає і розвивається.
3. "Воно" – Андрес Мускетті
Вже скільки разів говорилося про те, що більшість екранізацій Стівена Кінга є чистим знущанням над літосновою, але гарне правило потребує винятків, і тепер до хороших фільмів за Кінгом додався ще один. Перша частина «Воно» вийшла вище скептичних очікувань, класичний роман-хоррор нарешті отримав гідну візуалізацію.
Фільм багаторазово окупився в прокаті, ставши найкасовішим фільмом жахів в історії (правда, з урахуванням інфляції «Той, що виганяє диявола» все одно попереду). Тепер чекаємо другої частини і сподіваємося на те, що творці врахують побажання фан-бази і зможуть утримати високу планку.
2. "Той, що біжить по лезу 2049" – Дені Вільньов
Патологічне бажання колективного Голлівуду зробити з будь-якої удачі франшизу часом просто вбиває – ми живемо в епоху римейків і перезапусків, великий екран програє позиції малому і боїться ризикнути багатомільйонним ресурсом. Але в даному випадку весь встановлений скепсис вирушає до кошика – Вільньову вдалося зняти ледь не ідеальне продовження культового фільму.
Можна тільки позаздрити смаку і чуттю агентів Райана Гослінга – він знову на коні, а «Той, що біжить по лезу 2049» залишає після себе гаряче бажання обов'язково переглянути фільм і, бажано, на великому екрані, з хорошим звуком. Інакше ризикуєш недоотримати свою дозу гарантованого кайфу.
1. "Дюнкерк" – Крістофер Нолан
Переможця, до речі, це теж стосується – хочеться ще раз подивитися, але не вдома, хоч бери і йди на повторний екран. Відмінне кіно, тут дива не сталося – новий фільм Нолана як очікувався з найсильнішим серцебиттям, таким і вийшов. Коли часто дивишся кіно з серіалами, рецептори забиваються цинізмом, думаєш: так, щось стає нудно, пора б авторам вбити якогось персонажа.
В "Дюнкерку" все зовсім інакше – вчепившись у крісло, переживаєш за кожного героя (благо, ворогів у кадрі практично немає) і сподіваєшся, що всі вони виживуть. Нолан знову підтвердив своє високе реноме, що, правда, зовсім не означає автоматичної видачі Крістоферу премії Оскар, у академіків свої резони, чого варте лише торішнє "Місячне сяйво". Але раптом вони захочуть нас приємно здивувати?