Листи в редакцію

З подивом сприйняли публікацію статті Анни Павленко Родинні цінності (Новое Время №16 від 29 квітня). У цій статті автор, використовуючи недостовірні дані, робить спробу очорнити вище керівництво Азербайджану, поважну і шановану всіма сім'ю президента Азербайджану, пана Ільхама Алієва.

Так, дійсно, якщо чинний президент Ільхам Алієв вирішить балотуватися на головний державний пост країни в 2018 році, то він буде обраний знову не тому, що, як пише Павленко, "суспільство зосереджено на ескалації військового конфлікту з Вірменією", а тому, що всі нації і народності багатонаціонального Азербайджану бачать міць, опору і стабільність в Ільхама Алієва і з його ім'ям пов'язують своє майбутнє і майбутнє своїх дітей.

Дані щодо корупції в Азербайджані, наведені Павленко, не витримують жодної критики. Спираючись на некомпетентні дані недержавної організації OCCRP, публікує фальсифіковані матеріали про нібито "таємні володіння сім'ї Алієвих", золотодобувні та інші галузі індустрії Азербайджану. Ці матеріали нічим іншим, як тільки абсурдом, не назвеш.

Щодо придбання активів за кордоном за допомогою офшорних компаній, так звані фахівці OCCRP роблять безпідставні заяви, які повторює Павленко.

Автор статті глибоко помиляється, кажучи про те, що в Азербайджані встановлений жорсткий контроль над громадянськими свободами населення. Павленко намагається схилити читача до думки про наявність в республіці політичних в'язнів, так званих борців з корупційними схемами, наводячи як приклад Хадіджу Ісмаїлову з редакції Радіо Свобода, яка була засуджена за кримінальними статтями, пов'язаними з доведенням до самогубства і злочинами у сфері фінансів.

Загалом автор статті вибором мети свого "дослідження", негативною інформацією про главу Азербайджанської держави і його сім'ї, стилем матеріалу, опублікуванням недостовірних, брехливих, а фактично шкідливих даних про Азербайджан і його керівництво намагається ввести в оману пересічного українського читача, дезінформувати громадськість України, посіяти розкол серед національних меншин України, до яких відноситься півмільйонна азербайджанська діаспора.

Особливо відзначимо, що уряд Азербайджану на чолі з Ільхамом Алієвим завжди підтримував і підтримує незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Тому цю статтю інакше як провокацією не назвеш.
  

Назім Алієв,
тимчасовий повірений у справах
Азербайджанської Республіки в Україні

Вкрай необ'єктивна обкладинка вашого номера (Американські вибори. Вона чи воно, Новое Время №18 від 20 травня).

Розумієте, по‑перше, Трамп може бути не такий страшний для України — його реально дуже тенденційно висвітлюють в американських ЗМІ, перекручують слова тощо. Я за цим стежу, мені просто цікаві американські вибори, праймеріз тощо.

І цілком може бути, що ослабленням США стане не Трамп, а лівизна політики з високими податками, заграванням з нацменшинами та інші подібні речі. І що зрештою таке ослаблення економіки Америки позначиться і на силі їхньої зовнішньої політики — у підтримці США вільного світу та України зокрема.

А, по‑друге, ну як можна настільки жовто оформлювати обкладинку в принципі? От були б ви, наприклад, навпаки — за Трампа і проти Гілларі, чи оформляли б ви так? Уявіть собі на секунду.

Максим Сомов,
приватний підприємець, Київ

Коли був Майдан, всі журналісти виклалися по повній. Відразу після цього я сказала собі: "Журналісти своє слово сказали, а тепер, юристи, ваш вихід!" Я думала, що юристи наведуть лад у країні, і ми заживемо в правовій державі. Але найбільш корумпованими в нашій країні виявилися юристи.

Пропоную у вашому журналі створити рубрику, в якій би бралася яка‑небудь проблема в країні, доступно підносилася і вказувалася б чинна законодавча база, що покликана розв'язувати цю проблему, з аналізом всіх її недоліків і навмисних дір. І тут же аналіз аналогічного законодавства в іншій розвиненій країні, в якій ця проблема успішно рорзв'язуються або розв'язана.

Наприклад, я чула, що на виборчу кампанію президента США окрема юридична або фізособа не може перерахувати більше $1.000. А у нас все інакше: олігархи купують всіх і вся. Або ось: чому в нас так багато балотується партій і як розв'язали цю проблему інші розвинені країни?

І так можна проводити паралелі з усіх проблем — в економіці, медицині, освіті.

Валентина Маркова,
бухгалтер, Олександрія
Кіровоградської області