Вчора відбувся Всеукраїнський з'їзд малого і середнього бізнесу, зі всієї України приїхали майже 500 осіб. Приїхали самі, зробили вони це для того, щоб влада, уряд, міністри, їх почули.
Що їх хвилює?
Проблема номер один – бідність. У людей немає грошей. Реальні доходи впали на чверть, настільки ж стиснувся роздрібний товарообіг, інфляція б'є рекорди і наближається до позначки 50% за підсумками року. Найгірше дрібним підприємствам з невеликим оборотом і декількома співробітниками. Багато з них, скорочуються, з останніх сил виплачують зарплату. Хто не може потягнути – закривається.
Проблема номер два – «ініціативи» уряду. Підприємці бояться. Особливо після податкової «реформи», продавленої Кабміном у грудні минулого року. Загальний лейтмотив: залиште нас у спокої, не забирайте останнє. Довіри немає, як і бажання випробувати на собі черговий експеримент Міністерства фінансів, Державної фіскальної служби та інших держустанов.
Це два різних шляхи. Дві різні УкраїниПроблема номер три – повна невизначеність. Будувати плани неможливо. Ніхто не знає, що буде завтра, які методи тиску на мале та середнє підприємництво цього разу використають чиновники.
В результаті такої, м'яко кажучи, короткозорої політики, щодня ми втрачаємо величезні кошти. Ми продовжуємо падати вниз, хоча підприємництво здатне стати драйвером економічного зростання.
Для цього Кабміну потрібно виконати кілька завдань, ключові з них – це:
1. Збереження спрощеної системи оподаткування.
2. Тотальне спрощення адміністративних процедур, у тому числі спрощення адміністрування податків, митних зборів, процедур припинення юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та ін.
3. Посилення відповідальності чиновників. Зокрема, запровадження реальних механізмів відповідальності фіскалів за нанесення підприємцям збитків.
4. Скорочення кількості дозвільних документів та реформа органів влади, які здійснюють нагляд за підприємцями. Обов'язкова вимога: реформа Державної фіскальної служби, перетворення її на сервісну службу.
5. Реальне впровадження Акта з питань малого бізнесу для Європи і в Україні.
Що буде, якщо все це реалізувати? Як мінімум, кілька відсотків додаткового зростання ВВП щорічно, десятки тисяч нових робочих місць, подолання бідності, зростання середнього класу, реальна деолігархізація.
Це на одній шальці терезів, а на інший – соціальний вибух, голодні бунти, зростання популізму. Це два різних шляхи. Дві різні України.
Наш вибір визначить політику стосовно підприємців.