Скажіть спасибі гольфісту. Хто придумав переводити годинники восени та навесні і чому в Україні досі це роблять

…У стародавні часи люди й гадки не мали про циркадні ритми, і ніхто не скаржився на знецінення страждань через підйом на годину раніше в одну з весняних неділь. Усе було простіше. Світанок? Уперед на роботу (якщо ти не аристократ). Сонце близько до зеніту? Пора обідати. Сутінки? Кінець робочого дня, можна йти додому.

З часів розквіту Вавілону людство знало, що доба ділиться на 24 частини, а в Давньому Римі, скажімо, з ІІ ст. до н.е. було чимало сонячних і водяних годинників. Та великого значення точному часові не надавали — не було потреби. Хоча ті ж римляни усвідомлювали різницю між світловим днем в теплу й холодну пору року: так звана hora tertia (третя година від сходу сонця) влітку тривала 75 хвилин, а взимку — 44, свідчать історики.

Необхідність знати, котра саме нині година, з’явилася з розвитком транспорту (насамперед залізничного) і промисловості, тобто десь у XVIII столітті. А ХХ століття принесло ще одну новацію — різний час улітку і взимку…

Скажіть «спасибі» гольфісту

Ні, не Дональдові Трампу, хоча теж забудовникові. Великим любителем гольфу був лобіст літнього часу у Великій Британії, власник лондонської будівельної компанії Вільям Віллет.

У 1907 році він опублікував памфлет під назвою Марнування денного світла. У ньому запропонував у квітні чотири рази, щонеділі, переводити годинники на 20 хвилин уперед. І таким самим чином, але переводити назад, протягом вересня. Відтак «час заощадження денного світла» влітку відрізнявся би на 80 хвилин, вечори залишалися б світлими довше, що економило б, за підрахунками Віллета, 2,5 мільйона фунтів стерлінгів (грандіозна сума на той час) витрат на освітлення.

Злі язики казали, що Вільям просто дратувався через те, що гольф-клуб зачиняли влітку тоді, коли ще було світло і можна було грати. Однак забудовник зумів залучити до просування ідеї кількох парламентаріїв, зокрема впливового Роберта Пірса та молодого Вінстона Черчилля. Навіть король Едвард VII зацікавився і запровадив «літній час» (на 30 хвилин відрізнявся від звичайного) у своїй резиденції в Сандрингемі. Втім, законопроєктам на цю тему до І Світової війни бракувало голосів.

Вільям Віллет не дожив року до реалізації свого задуму, він помер у березні 1915 року від грипу, йому було 59. Закон про літній час був прийнятий парламентом Великої Британії 17 травня 1916 року, а годинники перевели на одну годину вперед наступної неділі, 21 травня. Це мотивували необхідністю підвищення рівня виробництва у воєнний період.

На той момент кайзерівська Німеччина уже перевела стрілки годинників, там аналогічна норма була запроваджена 30 квітня 1916-го. Війна виснажувала економіку країни, у Берліні та інших великих містах катастрофічно бракувало вугілля для опалення й освітлення. Штучне подовження світлої частини доби видавалося способом пом’якшити ситуацію.

Суперечки про необхідність переведення годинників тривають понад століття, проте «батька літнього часу» Вільяма Віллета знають мало. У Лондоні на його честь названа вулиця і встановлена меморіальна стела. Значно більш популярний рідний прапраонук активіста — Кріс Мартін, вокаліст гурту Coldplay.

Тільки для помірного клімату

Критики пересування годинникових стрілок обов’язково вказують, що більшість країн світу (125 станом на 2025 рік) обходяться без цієї процедури. Та забувають додати, що практично всі ці держави розташовані в екваторіальному, тропічному та субтропічному поясі. Там різниця між тривалістю світлового дня взимку і влітку мінімальна, отже, у літньому часові просто немає необхідності.

На мапі Вікіпедії темно-сірим кольором позначені території, де ніколи не запроваджували літнього часу. Як бачимо, це майже вся Африка та Південна Азія.

Світло-сірий колір — держави, де раніше переводили стрілки, а потім від цього відмовилися. Так, у Південній Америці тільки в Чилі процедура діє постійно.

У Європі одна країна живе за постійним «поясним» часом. Це Ісландія. Востаннє тут скасували дію літнього часу 29 жовтня 1967 року — і більше до цього не поверталися. Причина — прямо протилежна тому, що говорилося стосовно субекваторіальних держав. Через близькість Північного полюсу улітку на острові майже цілу добу світло — навіть опівночі можна читати книгу, не вмикаючи електрику. Натомість у грудні та січні день надзвичайно короткий. І який за цих умов сенс у двох часових режимах?

У Канаді з цих самих міркувань не всі провінції мають літній час.

Не виховуючи Аризону

Найбільше списів із цього приводу поламано у Сполучених Штатах. По завершенню І Світової війни Конгрес скасував перехід на літній час, однак президент Вудро Вільсон (теж, між іншим, затятий гольфіст) наклав вето. Згодом парламент його подолав, дозволивши Нью-Йорку і Чикаго як центрам біржової торгівлі пів року користуватися часом, що на годину відрізнявся від стандартного, — щоб мати більше можливостей для операцій із Лондоном.

Наступний президент Воррен Гардінг припинив «самодіяльність», заявивши, що будь-яке підприємство у теплу пору року просто може починати роботу на годину раніше, не о дев’ятій, а о восьмій, приміром.

Літній час в Америці запроваджували в роки ІІ Світової війни, а потім віддали це питання на розсуд штатів і округів. Наслідком виявилася така плутанина, що транспортні компанії обурилися: скласти нормальний розклад, ураховуючи розмноження часових зон, стало вкрай важко. «35-мильна (менше 60 км — ред.) автобусна поїздка зі Стьюбенвілля, штат Огайо, до Маундсвілля, штат Західна Вірджинія, проходила через сім різних місцевих часових поясів», — писав дослідник Майкл Даунінг у Smithsonian Magazine.

Тож у 1966 році Конгрес ухвалив історичний Закон про єдиний вимір часу, який встановив літній час з останньої неділі квітня до останньої неділі жовтня. З 1986 року стрілки переводили вже в першу неділю квітня, а з 2007-го літній час у США триває з другої неділі березня по першу неділю листопада, тобто більшу частину року.

Винятків два. Це Гаваї (ну, там завжди літо) та Аризона, де місцеві законодавці, ґрунтуючись на опитуваннях жителів, вирішили залишити штат у часі свого поясу на цілий рік.

Південні штати взагалі позитивно сприймали перехід на літній час. Він був зручним для туристів, зростала виручка ресторанів, спортивних центрів та мереж ритейлу. Урешті у 2022 році сенатор від Флориди Марко Рубіо (сьогодні він поєднує роботу державного секретаря й радника президента з національної безпеки) подав федеральний законопроєкт про запровадження літнього часу на всій території США. Він пройшов Сенат. Але Палата представників стала дибки: конгресмени з півночі та центру країни почали запитувати, а чому саме літній, а не стандартний час пропонує політик із півдня. Голосування в нижній палаті так і не відбулося.

Аргументи «за» і «проти»

Економія палива й електроенергії залишалася ключовим чинником запровадження двох режимів часу від початку ХХ століття. Енергетична криза другої половини 1970-х років стимулювала Європейський Союз уніфікувати перехід на літній час, який діє на континенті з останньої неділі березня по останню неділю жовтня. Такий самий режим в УРСР діяв з 1981 року (тоді республіка ще була в часовому поясі Москви), а остаточно узгоджений постановою Кабінету Міністрів України у 1996-му (уже в часовому поясі UTC +02:00).

Та сучасні дослідження демонструють, що заощадження вже малопомітне. Так, метааналіз, проведений у 2017 році, довів: літній час тягне економію електроенергії не більше ніж 0,3% впродовж року. Це зокрема пов’язують із відмовою від жарівок і переходом до енергоощадних ламп. Ба більше: у Європі почали більше використовувати кондиціонери, що у спекотні роки, навпаки, збільшує витрати електрики.

Згадані вище економічні переваги, справді, важливі. Світлі вечори збільшують активність населення та прибутки бізнесу: як писав той самий Даунінг, пізніший час заходу сонця спонукає людей зупинятися та робити покупки дорогою додому з роботи.

Ті, хто виступає за відмову від переходу на літній час, посилаються на дослідження західних сомнологів, нейробіологів тощо. Здебільшого вони попереджали про негативні наслідки для циркадних ритмів. ВООЗ заявляла, що скорочення дня на одну годину навесні спричиняє невідповідність між біологічним годинником та місцевим часом, цей стан іще називають соціальним джетлагом. Він має негативний вплив на фізичне та психічне здоров’я, включно з підвищеним ризиком розвитку діабету, ожиріння, серцевих захворювань, депресії та навіть деяких форм раку, стверджують спеціалісти.

Дослідження Американської академії з медицини сну 2022 року визначило, що підлітки втрачають у середньому 32 хвилини нічного сну після переходу на літній час. Наслідки — сонливість, сповільнення реакцій, менша успішність навчання.

Інші дані цієї установи вказують на зменшення продуктивності праці тих, хто починає робочий день рано-вранці, і це триває не один день, а тиждень або два після переведення стрілок навесні.

Більшість симптомів соціального джетлагу збігаються з тими, що відчуває людина при звичайному джетлагу — стані після перетину декількох часових поясів. Утім, як же тоді мільйони авіапасажирів здійснюють трансконтинентальні перельоти? «Це справді призводить до певного тимчасового дискомфорту, але не тягне тривалих негативних наслідків і зовсім не є підставою для відмови від подорожей за межі своєї годинної зони», — зазначав очільник української громадської організації Академія наук вищої школи Олександр Наконечний, послідовний прихильник продовження практики переведення годинників.

Літній час та українські реалії

Українським «Вільямом Віллетом навпаки», себто пропагандистом відмови від щорічного переходу на літній час, став спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук. Ще навесні 2021 року він подав законопроєкт 4201, запропонувавши «ввести природний для України зимовий час UTC +2, що відповідає поясному часу, і відмовитися надалі від переведення годинників».

Законопроєкт прийняли у першому читанні ще до повномасштабного вторгнення РФ — і відклали. Аж поки раптом документ не опинився у порядку денному Ради 16 липня 2024 року. Розгляд питання, згідно із сайтом парламенту, тривав 10 хвилин, після чого закон було прийнято у повторному другому читанні, 261 голосом «за».

19 липня 2024 року група академіків НАН України виступила на підтримку закону, закликавши президента Володимира Зеленського підписати його, зокрема заради українських дітей.

«Дотримання режиму дня, коли всі його елементи (види діяльності) починаються й закінчуються завжди в один і той же час, сприяє виникненню у дітей доволі стійких умовних рефлексів. Перехід на літній час позбавляє дітей вранішніх фаз „швидкого“ сну, призводить до хронічного недосипання. Зміна співвідношення тривалості „сон — пильнування“ несприятливо впливає на вищу нервову діяльність. Дефіцит сну спричинює різке коливання вегетативної реактивності, значно знижує фізичну та розумову працездатність», — зазначав президент Національної академії медичних наук України Віталій Цимбалюк.

Щоправда, науковці не пояснювали, як на дитяче здоров’я і режим дня впливають повітряні тривоги, обстріли та блекаути — порівняно з дворазовим переведенням стрілок.

Стефанчук також наголошував, що Європейський парламент 26 березня 2019 року підтримав ідею скасувати сезонне переведення годинника. Таке рішення було ухвалено за результатами онлайн-голосування, згідно з яким 84% відсотків жителів ЄС віддали голоси за скасування переходу на літній час. Проте Рада Європейського Союзу після того звернулася до Єврокомісії з проханням провести детальну оцінку наслідків відмови від звичної практики, а комісія своєю чергою заявила, що держави — члени Унії спочатку повинні подати спільну позицію щодо цього питання. Тут і почалися труднощі: країни не могли визначитися, який час залишати — літній або «зимовий». У результаті імплементація рішення шестирічної давнини фактично була заблокована.

Не рухається з місця і український законопроєкт 4201. Конституція надає президентові 15 днів на підписання або накладання вето на документ, який Рада прийняла в цілому та як закон. Але на цей дедлайн не звертали уваги ще й до Зеленського.

«Не планує президент підписувати», — так у жовтні 2024 року заявило джерело ВВС Україна в Офісі президента. Інший співрозмовник видання розповів, що вето не наклали, щоб «не ображати спікера». За словами цього джерела, відповідні розрахунки підтвердили, що розсинхронізовані з Європою маніпуляції з часовими поясами призведуть до «кількох мільярдів» збитків для економіки.

Отже, 26 жовтня 2025 року о 04:00 в Україні перестане діяти літній час, годинники переводять на одну годину назад. А навесні 2026 року, судячи з усього, відбудеться зворотний процес.