Такі твердження не узгоджуються з фактами - в минулому році за даними ЄС, короткострокові туристичні візи отримали 1 мільйон 300 тисяч громадян нашої країни.
При цьому всі вони поїхали в ЄС як туристи, адже для поїздок на заробітки отримують іншу - трудову візу.
Але навіть ця величезна кількість людей не відображає весь попит, адже деякі українці мають багаторічну мультивізу, тому не зверталися за візою в минулому році.
Ще вагомішою виглядає цифра тих, хто вже подбав про отримання біометричного паспорта - їх видали більше 3 мільйонів.
Безвізовий режим цікавий українцям. І не в останню чергу завдяки економії коштів. Тільки в 2016 році ми заплатили більш ніж півтора мільярди гривень в якості візового збору та для оплати послуг консульських центрів. Тепер ці витрати для людей, що виїжджають за кордон зайві. Хоча бронювати готель і купувати страховий поліс все одно доведеться.
Тепер ніхто не повірить в «сильні проросійські настрої» про які нам розповідала пропаганда.Настільки позитивне голосування по безвізу в Європарламенті: 521 «за» при 75 «проти» - це, звичайно ж, перемога української дипломатії і президента. В першу чергу тому, що тепер ніхто не повірить в «сильні проросійські настрої», про які нам розповідала пропаганда.
Для Порошенко безвіз - це взагалі багаторічна мета і його робота. Вперше питання візової лібералізації відкрилося саме з його перемовин у 2009 році, коли нинішній президент був міністром закордонних справ. Для отримання безвізу Україна пройшла нелегкий шлях довжиною у 8 років. Втім, у грузин цей шлях зайняв майже вдвічі більше часу - після революції троянд вони отримали безвіз тільки на 14-й рік.
Зрозуміло, що без українського євромайдану, який привів до влади проєвропейського президента і проєвропейських політиків, ніякого безвізу зараз би не було. У кращому випадку нам зберегли б право за внутрішніми українськими паспортами їздити до Мінська та Москви.
До слова, багато українських опозиціонерів, свого часу доклали чимало зусиль, щоб Україна виконала 144 критерії для безвізу, так що це не тільки перемога Порошенко, але і всіх українських політиків, та й усього народу.
Але, треба сказати, жовчю харкають після рішення Євросоюзу не тільки в Москві - є у нас особлива когорта проросійських політиків, які не зникли навіть після початку війни. Їх послухати, так 10 тисяч смертей на українському Донбасі - зовсім не результат нападу російських військ та окупації української землі. У всіх бідах вони звинувачували і продовжать звинувачувати Київ. Безвізовий режим для них зовсім не досягнення, а скоріше навіть навпаки. От якби їм відкрити прямий авіарейс на Москву...
Тим часом Європарламент своїм рішенням не просто дав безвізовий режим Україні - він визнав прогрес українських реформ, тих самих, які краще видно ззовні. Сергій Єсенін, описуючи революційні події в 20-х роках написав: «Обличчям до обличчя - обличчя не побачити. Велике бачиться на відстані ... »
А поки для остаточного запуску українського безвізу необхідне затвердження Європейської Ради, органу в який входять всі керівники 28 країн ЄС. Але після такої української переваги голосування в Європарламенті, схоже з цим не буде проблем.