«Бракує фахового трамполога». Яку зброю наобіцяв Україні президент США і що насправді може передати — інтерв'ю з Катковим

Справа в тому, що доволі малологічно і непослідовно це все виглядає. Уже Трамп визнав, що він знав (до цього він говорив про те, що він не знав) про друге призупинення допомоги Україні, яке було на тиждень нещодавно. І якраз там застопорили ракети до Patriot і пояснювали, що «ця зброя нам самим потрібна». Доволі дивно передавати додаткові Patriot, якщо ти не можеш забезпечити потребу у ракетах до наявних.

Тобто виглядає все максимально дивно. Єдине, що хочеться, щоб йшлося не про 17 ракет до Patriot.

Наступний аспект. А у нас є 17 додаткових розрахунків? Мені щось підказує, що навряд.

Тому, можливо, одразу зменшити апетити, виходити з більш реалістичних позицій? Які полягають в тому, що, наприклад, Німеччина говорила про те, що готова профінансувати дві батареї, а Норвегія говорила про одну. Це те, що лунало до цього з офіційних джерел, якщо не помиляюсь, навіть український уряд офіційно про це говорив, що є дві країни, які готові викупити Patriot і поставити їх до України. Зокрема щодо додаткових двох німецьких інформація нібито вже підтверджена із Берліна.

Тобто це виглядає більш реальним щодо всього іншого.

Можливо, коли він сказав про 17 Patriot, він не сказав слова батарея. Можливо, мається на увазі те, що США має такий резерв, умовно, для таких постачань, коли хтось викуповує Patriot, постачає до України. Можливо, про це йдеться. Я не знаю.

Тобто мені об'єктивно не вистачає фахового трамполога.

— Про розрахунки ви сказали. Я пам’ятаю, що штат однієї батареї оцінюється приблизно в 90 людей загалом, які задіяні у її обслуговуванні. Я не помиляюся? Тобто, якщо говорити про 17 батарей, то це і штат такий — 17*90?

— Так. Це не саме оператори, це називається обслуга. Тобто люди, які розгортають комплекс, які його, зокрема, охороняють, обслуговують. А кількість операторів, які сидять за пультами, звісно, менша.

Але штатно — так, за американською штаткою. У нас може бути все по-іншому. Все може дуже відрізнятися від кількості пускових, зокрема. Тому що ця кількість у майже сотню [працівників] - це під повноцінну батарею з восьми пусковими, з відповідною кількістю машин забезпечення, тобто транспортнозаряджаючих машин, комунікаційних, генераторів… Тобто на кожну з них потрібен, як мінімум, водій, а ще потрібні люди, які будуть їх розставляти, з'єднувати, комунікувати.

Тобто це не про тих людей, які жмуть на пульті на запуск ракети. Тому це дуже сильно буде залежати навіть від конфігурації цих батарей.

Звісно, це штатний розпис, він не завжди відповідає реальному чисельному. Я б відштовхувався від того, що підготовка екіпажу розрахунку Patriot, якщо не помиляюся, це три або чотири місяці. Це мінімум. Тобто, ще є такий аспект.

— Тобто за тиждень це точно не з’явиться. Видання Axios пише, що до наступних пакетів допомоги США можуть включити далекобійні ракети, наступальні види озброєння, причому це ракети здатні дістати до Москви. CNN з посиланням на власні джерела стверджує, що на додаток до Patriot, які є головним пунктом у списку побажань Києва, США можуть продати ракети малої дальності, гаубичні снаряди, ракети середньої дальності, і ще номенклатуру озброєнь. Що це могло би бути? Наскільки ви вірите, що щось, що дістає до Москви, може купити потенційно хтось з наших європейських партнерів і, відповідно, передати Україні? Раніше були ж певні обмеження, і навіть ракетами ATACMS спершу не дозволяли бити по так званій канонічній території Російської Федерації. А зараз Трамп каже: «А чого ви по Москві не б'єте, тим більше по Пітеру?»

— Так, чому? Не здогадувались якось, напевно… Чому не б'ємо по Москві та Пітеру. Якось так от вийшло. Треба бити — так точно.

У чому аспект? Тут дуже насправді важливо, як взагалі ця домовленість буде реалізовуватись, на яких засадах.

Якщо йдеться про ідеалізований для нас варіант, як це було б абсолютно найкраще. Безпосередньо країни Європейського Союзу, європейського сегменту НАТО плюс Канада, укладають комерційні угоди на те озброєння, яке вони вважають за потрібне. Звісно, враховуючи наші потреби. Тому що вже пішли реальні гроші.

Тобто це вже не допомога на кшталт того, що «от ми зняли щось з озброєння, от ми вам його передаємо», з Німеччини кругові постачання, «вони нам потім це компенсують», а тут США випишуть ваучер для того, щоб ми нове озброєння купили… Ні. Пішов вже бізнес.

Тобто, умовно, Німеччина закуповує Україні два Patriot. Вона буде закуповувати вочевидь, в своїй конфігурації, де вони будуть працювати максимально ефективно за всі свої гроші. Так само і щодо всього іншого озброєння.

Наприклад, Україні і Європі, руками України, потрібно виносити російський військово-промисловий комплекс. Для цього потрібні далекобійні ракети. Чи можуть, умовно кажучи, продати Tomahawk? У цій позиції, скажімо так, мені здається, що якраз Берлін, Лондон, Париж, Варшава мають говорити: «Так, нам потрібні Tomahawk. А куди ми їх дінемо, це вже не ваші [проблеми] - ви ж їх нам продаєте. Продавцю має бути все рівно, куди дівається його товар».

Окей, не Tomahawk, є JASSM. Причому JASSM-ER з дальністю 900 кілометрів, які зараз знаходяться у серійному виробництві. Якщо ж будуть якісь обмеження (вони так чи інакше, все ж таки, щось мені підказує, що вони будуть), тим не менш це вже комерційна історія. Умовно кажучи, потрібно стільки-то ракет на такий-то строк, потрібно це, це і це. І вже не виходячи з того, що це допомога, а виходячи з того, що це реальні гроші, які треба платити.

Це вже інша історія. Можливо, якраз вона і змінить оцей підхід… Раніше, наприклад, Україна отримувала 150-мм боєприпаси, але не касетні, тому що «касети не можна; а те, що русня використовує, — це ж русня; а ви ж наче хороші, вам не можна, тому що ви хороші». А потім вже касетні боєприпаси пішли.

І тепер банальне питання. Касетний боєприпас коштує (умовно, абстрактні цифри, я точно не знаю, тому що їх же не виробляють) у півтора рази дорожче, ніж звичайний. Але ефективніший у п’ять разів. Здається, просто гроші треба витратити на більш ефективну зброю, тобто на касетний боєприпас. От про що йдеться.

— Нам є з чого використовувати Tomahawk чи JASSM в будь-якій модифікації? Чи це теж буде історія про довге навчання і, відповідно, про носії чи пускові, з яких воно працює?

— Якщо ми говоримо про носій JASSM, то це F-16, це його базова ракета. Можливо, знадобиться оновлення програмного забезпечення. Це також не безплатно, але реально має приїхати спеціально навчена людина, вставити спеціальну флешку, тобто під'єднати ноутбук, і завантажити нове програмне забезпечення на F-16.

У чому перевага цифрових видів озброєння? Тому що оновлення йде через версію програмного забезпечення. Далі - використання.

Щодо навчання. Треба навчити техніків, обслуговувати, проводити у бойовий стан ракету, і роботи з програмним забезпеченням для програмування, якщо це буде здійснюватись в Україні. Тому що історія зі Storm Shadow/SCALP показує, що можуть бути неприємні нюанси.

У поляків є JASSM. Тобто вони точно вміють його програмувати. Це для розуміння, хто може допомогти клацати мишкою у потрібні вікна через TeamViewer.

Щодо Tomahawk, то тут слідніше: носія немає. Носії Tomahawk — це насправді більше кораблі, підводні човни. Зараз є наземні пускові, зокрема Mk 70 або Typhon. Але їх треба ще виготовляти. Тому Tomahawk, мені здається, найбільш бажаний, але найменш ймовірний варіант.

Зрештою, можливо, були якісь ерзац-рішення (замінники — Ред.), але мені здається, що, по-перше, Tomahawk не так багато. Це також обмеження. По-друге, мені здається, буде поступове [нарощування наших можливостей]. Багато разів це бачили. Реально поступове покращення номенклатури озброєння. Тобто спочатку JASSM, і при чому не ER, а звичайні на 370 км. І це не дальність удару, це скільки ракета може полетіти. Вона буде летіти за складним маршрутом, запускати її будуть не з нуля, а з відступом. І тому глибина удару буде меншою.

Але ці ракети нам, наприклад, дуже потрібні для того, щоб реально винести склади забезпечення, логістичні центри, транспортні вузли, плюс аеродроми, які знаходяться на дальності, на глибині удару 200 км. Це вже величезний перелік.

І вже це буде безпосередньо впливати на те, що відбувається на землі. Якщо буде відповідна кількість засобів, при чому реально вони будуть відповідно працювати, і буде їх дуже велика кількість, то це має всі шанси повторити те, що було влітку 2022 року з виносом складів за допомогою HIMARS.

— Тобто зараз це треба робити на більшій дальності, тому що на дальності HIMARS вже росіяни нічого значного не складають. А для ATACMS є цілі адекватні? Багато хто пише в західній пресі, що ATACMS таки будуть надаватися.

— Так, але, знову таки, лякають цифри, які в десятках вимірюються. ATACMS — це дефіцитна річ, вочевидь. Принаймні, поки не запустили масове виробництво PrSM — це наступне [покоління ракет] уже на 500 кілометрів.

ATACMS потрібні для того, щоб полювати за польовими вертодромами РФ. Наприклад, Халіно, аеродром тактичної авіації під Курськом. Поки американці попереджали, що будуть передавати ATACMS, те, що вони передають їх по ложці, [росіяни] там побудували вже бетонні укриття для літаків. Аж стільки часу пройшло.

Тому для ATACMS в будь-якому випадку ми знайдемо відповідні цілі, питання у кількості. А з кількістю, вочевидь, є проблеми.