Паспорт відрази

Екс-депутат Держдуми РФ Денис Вороненков, що голосував за анексію Криму, отримав українське громадянство. Про це стало відомо кілька днів тому. Нібито він володіє цінною інформацією і готовий дати свідчення, які доводять держзраду Віктора Януковича. Знаєте, що мене обурює в цій ситуації? Навіть не те, що йому видали український паспорт (раптом у суді він підірве інформаційну бомбу і ця угода з екс-депутатом того варта). Мене обурює інше. Вороненков вважає, що всі навколо ідіоти, а він - чистий розум. Прочитала його інтерв'ю на Цензорі, подивилася ефір на Громадському. Зверхня брехня.

В інтерв'ю Цензору колишній депутат фракції комуністів каже, що не голосував за анексію Криму, проголосувала його картка. В інтерв'ю ж Громадському він починає виправдовуватися, що знаючи проблеми, які йому інкримінувала російська влада з 2013 року, Вороненков зважував при голосуванні, що вирішить його голос: «Якщо я скажу, що я думаю, що я отримаю? Отримаю те, що буде розтоптана моя сім'я - нічим не погребують». У цей момент, телеглядач, напевно, повинен вмитися сльозами співчуття до російського політика, забути про анексію Криму, про війну і 10 тисяч загиблих на сході України. Треба також пожаліти й помічника Путіна Владислава Суркова. Адже, за словами Вороненкова, він теж був категорично проти анексії Криму. «Він же розумна людина», - пояснює екс-депутат і додає, що рішення щодо ЧФ було прийнято одноосібно. Всі нормальні люди були проти.

Бідний Сурков! Бідний Вороненков! Бідна його дружина - депутат Єдиної Росії Марія Максакова. Уявляю, які муки і страждання відчувала вона в 2015-му році на власному весіллі. Нареченій довелося співати в дуеті з головою Держдуми Сергієм Наришкіним (зараз голова Служби зовнішньої розвідки РФ) і слухати «народного артиста ДНР, героя республіки» Йосипа Кобзона з його привітаннями та піснями. «Ситуація в Росії - як у нацистській Німеччині» (цитата з інтерв'ю на Цензорі), напевно, думав у той момент її чоловік, закушуючи креветками з ікрою і перепілками. «Не хочу жити у брехні і лицемірстві», - можливо, саме цей уривок з інтерв'ю закрався тоді йому в думки. Цікаво, до того моменту він уже пошкодував, що привітав читачів твіттера зі створенням Новоросії? Чи може Вороненков повторював про себе нинішні слова: «Війна - це біда. Українці повинні проявити максимум сили волі. Будуть жертви, але потрібно відстояти свою територію».

У 2016-му році Вороненков балотувався в Думу. Вибори влада сфальсифікувала, говорить він. У вересні опозиціонер, що вміло шифрувався, не пройшов до парламенту. Тут знову треба було б пустити сльозу. Адже напевно, потрапивши знову в парламент, колишній член фракції комуністів заявив би, що виступає проти анексії, війни, Путіна і що він мовчав усі ці роки тільки через родину. А ось в цьому моменті можна голосно сміятися.

У жовтні, тобто через кілька тижнів після виборів, він виїхав з Росії. Хоча інтерв'ю на Громадському новий прихильник українських націоналістів, почав з того, що не втік з РФ: «Хлопці, який я втікач?». Вороненков просто переїхав жити туди, куди йому подобається, і де ніяких кримінальних справ проти нього немає. «Всім керує ФСБ. Я вважав, що треба пробувати цьому протистояти - на жаль, переоцінив свої можливості і масштаб проблеми», - розповідає людина, яка може вільно пересуватися всюди і просто поміняла місце проживання.

Втік, поміняв, яка різниця. Сьогодні вигідно тут, завтра там, мотиви зрозумілі, навіщо тільки розповідати нам цю пишномовну нісенітницю і розмірковувати про війну? Йому б заткнутися в цій ситуації, радіти мовчки паспорту і насолоджуватися життям в Києві. Але ні. Виявляється, Вороненков збирається ділитися з Україною своїм державним досвідом. Цікаво яким? Як кнопкодавити в парламенті під час ключових голосувань? За нього ж по Криму нібито голосувала його картка, а не він сам. Чи як при скромних доходах жити на широку ногу й накопичувати майно та машини?

У нас таких фахівців хоч відбавляй! Писати енциклопедії можна. Чи співавтор законопроекту про обмеження частки зарубіжних акціонерів у капіталі власності ЗМІ розповість, як краще обмежувати свободу слова в Україні?

Є ще одна кумедна дрібниця, що показує як далекий від сучасного світу молодий 45-річний політик. Влітку 2016-го Вороненков просив голову ФСБ, організації, яка його ж переслідує, заборонити покемонів у Росії. Він вважає, що гра Pokemon GO є «продуктом, розробленим спецслужбами США з метою безперервної розвідувальної діяльності».

Зараз Вороненков може розповідати все, що завгодно, ненавидіти Опозиційний блок, захищати націоналістів, але анексія Криму та війна на сході України, що прийшла за нею, - персональна відповідальність кожного депутата Держдуми РФ. Політичне боягузтво і нікчемність не можна виправдати обставинами. Ясно ж, що цей продукт Держдуми РФ застарів, не придатний більше до застосування, а тільки до використання в певних цілях. Якщо цього не розуміє наш новий співвітчизник Вороненков, то нехай зрозуміє хоча б влада. У будь-якому випадку, отримання ним українського паспорта не має нічого спільного з повагою, прощенням або співчуттям.