Звичайно, все пов'язано з Брекзитом. Не те щоб британці переглянули своє ставлення до Брекзиту як такого, але виборцям явно не сподобалося, що Тереза Мей мовчки і по-партизанськи веде їх до найжорсткішого варіанту виходу з ЄС і толком нічого не пояснює, в той час як все ясніше стає, що вихід принесе купу проблем. Те, що ми зараз побачили – класичне протестне голосування проти хардлайнової політики торі, по суті, вимога поводитись м'якше, виразно роз'яснити перспективи і нормально домовлятися з ЄС. Враховуючи, що лейбористська партія не дуже популярна і сильно додала тільки в останні тижні за рахунок відбирання голосів у консерваторів, це явно можна кваліфікувати як протестне голосування із запитом на пом'якшення риторики з Брекзиту.
Мені ось кажуть – а ти що, радієш перемозі пропутінського комуніста Корбіна, чи що? Ні, я не радію перемозі пропутінського комуніста Корбіна, але торі мали бути покарані за свій поступовий дрейф вкрай вправо і в бік від Європи. Дуже добре, що це сталося, сподіваюся, це спричинить за собою висновки і деяку внутрішню реструктуризацію (хоча вона займе час, Мей поки сказала, що не хоче йти). До речі, у Корбіна шансів стати прем'єром я поки не бачу, так що страхи даремні.
Ефект Трампа тут, звичайно, теж зіграв свою роль. По всьому світу хвиля йде зараз проти неоиізоляціонізму, і це добре.
Спроби працювати на розкол Єдиної Європи впевнено обертаються проти того, хто розколюєУ Великій Британії зараз взагалі немає політичних сил, які були б мені симпатичні. Ну лібдеми хіба що, хоча це нішева партія, їх перебування в уряді в 2010-2015 показало, що до повноцінної мейнстрім-партії вони поки не дотягують. Як преса Британії вся – суцільно жовті таблоїди – так і політичні партії. Жахливо примітизована політика в країні.
Європейці, звичайно, радіють. Вони повністю у виграші від цієї ситуації, життя показує, що спроби працювати на розкол Єдиної Європи впевнено обертаються проти того, хто розколює. Переговори вести немає з ким, годинники цокають, Британія влипла, звичайно, в історію.
Дивуюся партії торі: ось вже другий раз поспіль за два роки вони заради внутрішньопартійних цілей роблять ризиковані ставки в загальнонаціональному голосуванні, і другий раз поспіль з тріском програють, коли ніщо взагалі-то не віщувало.
1) У торі 318 місць з 650 за підсумками підрахунку всіх округів (було 330 в попередньому скликанні, для більшості необхідно 326).
2) Вони будуть формувати коаліцію з північноірландської DUP (пробританська юніоністська партія), у якої 10 місць, у сумі виходить 328, вистачає для формування уряду.
Проблема (велика): DUP виступає за м'який Брекзит, торі – принципово за жорсткий. Всередині такого уряду будуть величезні розбіжності з питання змісту переговорів з ЄС, ситуація буде вкрай нестійкою і може розвалитися в будь-який момент.
Текст опубліковано з дозволу автора