«Нас треба якнайшвидше змінювати». Розмова з Железняком — про шість років Верховної Ради 9 скликання і перший місяць уряду Свириденко
Політика2 вересня, 07:28
— У мене нещодавно вся стрічка майоріла спогадами народних депутатів, як шість років тому вони прийшли, більшість із них — вперше, в стіни Верховної Ради і стали депутатами. Які відчуття після шести років роботи?
— Що нас треба якомога швидше міняти.
Передплатіть, щоб прочитати повністю
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Абсолютно байдуже на відчуття колег, сподіваюся, що вони у них є. Хочеш мою думку? Ми значно довше пересиділи на своїх кріслах. Я в жодному разі не агітую за вибори під час повномасштабної війни, це достатньо важко. Але те, що парламент за першої можливості треба змінювати на людей, які будуть представляти зараз суспільство і запити суспільства, це факт.
— А можна ж частково оновити парламент принаймні за рахунок депутатів-списочників? Мажоритарку ніяк ти не оновиш, тебе обирали люди і сиди тепер, поки сидиш. А серед списочників можна ж зробити ротацію?
— У тебе дуже перебільшені зараз очікування, що люди, які наступні в списках, хочуть заходити в український парламент.
Приклад тобі - маленька фракція Голос. У нас по три-чотири людини вже з тих рухів, які, на жаль, були… «На жаль», тому що через, зокрема, смерть народного депутата [Ярослава Рущишина]. Люди відмовляються йти.
Я не уявляю мотивацію людини, яка зараз зайде в парламент дев’ятого скликання. І я повністю розумію їх щодо того, що це не дуже і продуктивно. Тому, пробачте, але це ілюзія.
І щось я не бачив (я тут вже прямо скажу, покритикую) далі у списку тієї ж фракції коаліції, яка формує відповідний уряд і порядок денний, людей, які мають щось змінити. А з того, що я знаю, то там йдуть далі співробітники колл-центрів передвиборчих регіональних штабів Слуги народу.
— Коли у Слугу народу набирали депутатів в свій список, ходив анекдот: не виходьте з паспортом на двір, тому що Слуги народу набирають людей в список.
— Я знаю декілька народних депутатів, щодо яких це не є анекдотом.
— На відміну від Верховної Ради, у нас є можливість оновлювати уряд. І його, дійсно, оновили трохи більше місяця тому. Які перші результати роботи уряду прем'єр-міністра Юлії Свириденко, Ярославе?
— Щоб вже повністю справдливо говорити, це оновлення відбувалось тим, що ми ліжка пересунули, тобто в прямому сенсі люди, які в ложі уряду сиділи лівіше, пересіли на крісло правіше. Це все оновлення.
— Знаєш, Ярославе, точка сидіння визначає точку зору.
— Проблема з цими урядовцями, що у них немає точки зору, тому абсолютно байдуже, якою точкою і де вони сидять.
Глобально уряд Свириденко від уряду [її попередника Дениса] Шмигаля відрізняється нічим.
Єдина є різниця, яка для мене помітна і трохи дивна. Я представник фінансового комітету, у нас Юлія Свириденко чомусь (мені здається, по добрій традиції, коли в нас є прем'єр і її звати Юлія) почала роздавати безконтрольно гроші. Кожне засідання уряду або навіть кожна заява уряду — це ми комусь ще додатково даємо гроші. Десь — на підтримку прифронтових регіонів, десь — на ВПО, десь студентам підвищуємо стипендії, десь — роздаємо креативним індустріям, десь — просто роздаємо якимось індустріям, десь податкові пільги ми робимо, проти яких МВФ виступає, і таке інше.
І я б чесно і щиро радів би за таку соціальну орієнтованість нашого уряду, але кожного разу, коли я питаю, чи у нас з’явилися гроші, тим більш зайві, бо у нас там діра була на армію, у нас там діра на наступний рік не закрита; то відповідь на це запитання: «Ні, нічого не змінилося».
І я десь чув, що можна, звичайно, як людині, так і країні, жити на широку ногу, але є єдиний недолік — що дуже швидко гроші можуть і закінчитись.
І ось, напевно, ця різниця — це єдине, чим відрізняється новий Шмигаль від старого Шмигаля.
— А можна вже робити якісь висновки, наскільки Юлія Свириденко спрацювалася з парламентом? Здається, що не було ще очевидно маркерних законопроєктів для неї, але тим не менш.
— Свириденко на попередній своїй посаді і, в принципі, зараз відповідає за Ukrainian Facility. На єдиному пленарному тижні, де ми не ліквідували НАБУ і САП, або навпаки — не повертали повноваження НАБУ і САП, ми розглядали три законопроєкти Ukrainian Facility. Один — про профтехосвіту, він був всіма підтриманий і спокійно пройшов, два інших парламент завалив.
У нас не виконані половина зобов’язань по другому кварталу. Зараз третій квартал буде закінчуватися, а ми говоримо про другий квартал і європейські зобов’язання. Половина. Мені здається, це відповідь.
Я не переконаний, що багато народних депутатів, якщо Свириденко буде комусь телефонувати, піднімуть слухавку. Тому що пробач, але в нашому кулуарному світі вона як возила [голову Офісу президента Андрія] Єрмака на літаку, так і возить.
— Чи правильно я розумію? Якщо у Свириденко зараз з’являється якась ініціатива, можливо, навіть класна, і для цього треба голоси парламенту, то вона змушена дзвонити депутатам. Чи, можливо, Єрмак все «порішає»? Як тепер ця взаємодія відбувається?
— Уявимо, що є якась ініціатива, за яку, умовно, парламент не дуже хоче голосувати. Якщо популярна ініціатива, то ніхто заважати не буде.
Я працював з декількома прем'єрами. Арсеній Яценюк міг прийти в парламент і переломити ситуацію. [Володимир] Гройсман у цьому був взагалі майстер: приходив у ложу і збирав будь-яке голосування, навіть при найгіршому розкладі. Шмигаль, із певними складностями, але, напевно, міг би зібрати. Свириденко прийде і, найімовірніше, це зробить гірше для цього законопроєкту.
— Чому, Ярославе?
— Тому що вона не є в нашому розумінні прем'єр-міністром. Пробач, це не прем'єр.
— А чому Шмигаль був у вашому розумінні прем'єром, а вона ні? Ти ж сам щойно сказав, яка різниця?
— А хто тобі сказав, що Шмигаль у нашому розумінні був сильним прем'єром? Просто він був довго і об'єктивно дуже часто не робив якихось відвертих дурниць. Тому в нього були, напевно, певні людські відносини з явно декількома групами народних депутатів — не коментуватиму зараз, гарні, погані. Ми і до цього не відрізнялись його підтримкою, але вони були.
А в Юлії Свириденко ані відносин, ані авторитету, ані, відверто, візії немає. Тож тут можна говорити, що до неї ставлення як до прем'єра дуже скептичне в українському парламенті - з того, що я спостерігаю.
Ще раз: я не є фанатом ні першого Шмигаля, ні нового Шмигаля. Якщо завтра Єрмак призначить третього Шмигаля, то і третього. Яка різниця, хто сьогодні носить папірці на затвердження до Офісу президента? Мені абсолютно байдуже.
Але загалом, якщо хочеш мою суб'єктивну думку як людини, яка непогано розбирається в відносинах — кабмінівських і парламентських: Юлія Свириденко не сильний прем'єр із погляду взаємодії з парламентом.
Хочеш мене переконати в іншому, дайте мені хоч один приклад, де в неї щось вийшло.
— Не буду переконувати. Але я точно впевнена в тому, що, з погляду взаємодії або впливу на свій уряд, вона, на мою думку, має бути значно сильніша за Шмигаля, бо має дуже багато людей на чолі різних міністерств, яких можна назвати людьми з її орбіти. Це її заступники, які стали міністрами.
— Це рідкісний випадок, коли політик запитує журналіста, а не навпаки. Уявімо ситуацію, коли Свириденко просить своїх (говоримо про [міністра економіки Олексія] Соболєва, [віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса] Качку, [т.в.о. міністра культури та стратегічних комунікацій] Таню Бережну, не знаю, кого ще можемо сюди додати) міністрів щось зробити. А Єрмак просить навпаки — не робити. Як ти думаєш, через скільки секунд вони виконають вимогу Єрмака?
— Я не знаю. Можливо, вони завдячують Юлії Анатоліївні більше, ніж Андрію Борисовичу.
— Ти зараз їх сильно підставляєш, говорячи так. Немає міністрів Свириденко, як і немає всіх інших. Є міністри Офісу президента.
А якщо вже президент щось говорить, то байдуже, що Єрмак проситиме. Воно так і працює. Технічний менеджер.
— Цікавий політичний сезон нас очікує. Останнє питання не стосується ні уряду, ні Верховної Ради. Ти як знавець друга президента, співвласника Студії Квартал 95 тимура Міндіча… Міндічинолог? Можна тебе так назвати, Ярославе?.. Цього тижня має відбутись апеляція на запобіжний захід щодо детектива НАБУ Руслана Магомедрасулова, якого затримали ніби за те, що він допомагав батькові продавати до Росії коноплю. Справа дуже складна, до неї багато питань…
— Абсолютна фігня.
— Історія полягає в тому, що ніби саме цей детектив НАБУ вів і записував Міндіча в його власній квартирі. А ти, Ярославе, опублікував фотографію з цієї квартири, де золоті йоржики для унітазів і все таке «красиве», золоте…
— На жаль, і золоті унітази.
— Що ти думаєш про цю справу? Невже детектива НАБУ пресують лише тому, що він нібито документував Міндіча?
— Він ще СБУшників документував.
Я зробив на каналі Залізний нардеп два розбори. Перший — по доказовій базі СБУ. Повна, абсолютна, рукожопа (пробач, вдруге використаю це слово) фігня, яка розвалюється прямо на ходу. Якщо це максимум, що може сфабрикувати СБУ, в нас величезні проблеми зі професійністю, вже не говорю про морально-етичну складову.
Це фальсифікація справи. Вони навіть пошту фірми не перевірили, з якої писали. А ця фірма, яка буцімто закуповувала, в неї рахунки поблоковані з 2022 року. Це можна перевірити в публічних реєстрах цього Дагестану. Тому, хлопці, матчастину краще вивчіть.
Щодо Міндічу. Мені здається, що ви, коли чи якщо раптом у НАБУ будуть якісь питання до Міндіча, будете здивовані, з якої сфери воно прийшло. У нас точно, крім міндічезнавства з’явилась нова наука — міндічелогія. І там ці міфи про плівки, прослуховування, залученість… Уже Фламінго туди дописали. Воно, м’яко кажучи, не туди.
До нього багато питань. У мене є щонайменше дві заяви по ньому, які розглядаються. Ми робили розслідування щодо ОПЗ (Одеського припортового заводу — Ред.) і Енергоатому. Сфера інтересу в людини значно більша, вплив на державні структури та підприємства значно більший.
Але мені здається, зараз усі ці накиди на нього, особливо навколо прослуховування, трохи не в той бік пішло, з погляду фактології.
Тому моя позиція дуже проста. Я є заявником по деяких із цих справ, ми ще робимо розслідування щодо деяких здобутків цієї великої реформаторської людини — Тимура Міндіча. Давайте дочекаємось офіційних заяв НАБУ, якщо вони будуть. Потім, мені здається, воно все розкладе на свої місця.
Те, що Магомедрасулов — це, очевидно, була політична історія, зліплена настільки кострубатими руками, що я просто вважаю, цих людей СБУ має звільнити просто за профнепридатність. Вони нічого не можуть. Якщо такі речі не перевірили, що пошту взяли з держустанови, а не з фірми… Хлопці, треба звільняти і відправляти кудись, нехай бізнесом займаються.