Вважалося, що бідність можна подолати, а виявилося, що не можна. Здавалося, що кризи можна розрулити, а виявилося, що ні.
Здавалося, що люди і країни прагнуть до економічної вигоди, а виявилося, що не завжди.
Економіка стала нераціональною, імпульсивною, сенсорною, що залежить не тільки від квот, мит, податків і пільг, а й від настрою і нервів.
З'ясувалося, що люди зазвичай не приймають рішень про покупки, роботу, партнерів, місце проживання раціонально.
У цьому біда багатьох дорослих бізнес-шкіл, що неухильно втрачають свої рейтинги. Адже там вчать схемам і формулам, а бізнес вже складається не тільки зі схем, грошей і алгоритмів.
Куди поділася знаменита формула: «Покупець завжди правий»? Тепер всім начхати на покупців, – що авіапасажирів, що туристів, що відвідувачів ресторанів. Купили – добре, не купили – обійдемося ...
Неймовірно, але вже не всі прагнуть тільки до прибутку. Адже капіталізація навіть збиткових компаній, все частіше важливіша за їх прибуток. Це розуміють у Фейсбуці (де капіталізація величезна, а прибуток мізерний ... Це розуміють у футбольних клубах Челсі й МЮ, які коштують понад мільярд, а показують збитки ...
У цьому ж ряду і вплив (політичний і психологічний) нерентабельних компаній, який все частіше важливіший за їх доходи.
А криптовалюта, яку й помацати не можна, однак капіталізація її росте.
Бізнес тепер взагалі складається не стільки з грошей, скільки з домовленостей, знайомств, зв'язків, політики, особистого інтересу, волі, наполегливості, характеру, кмітливості, комбінаційного мислення, рейдерства, бартеру, миттєвого настрою, віртуальних грошей, і багатьох інших реалій і нереалій.
Люди зазвичай не приймають рішень про покупки, роботу, партнерів, місце проживання раціональноІ до біса прибуток!
Тільки 20% людей роблять точний розрахунок – чи пити їм каву, чи купувати третій телевізор, чи продавати завод, чи розвивати мережу ресторанів, чи йти в депутати чи міністри, чи сідати на дієту, чи будувати будинок, чи їхати з країни, чи брати кредит і чи створювати бізнес.
А чим же керуються інші 80%?
Відповідь: інтуїцією, досвідом, почуттями. Але тоді яка взагалі роль "економіки" в нашому житті?
До речі, деякі країни цілком можуть існувати взагалі без економіки. Для них всі ці ВВП, бюджети, зарплати, пенсійні фонди і податки – просто як настирливі мухи, які заважають жити. І це – замість того, щоб всі ці економічні пружини обожнювати,
У деяких країнах, зокрема й у нашій, грошообіги носять зовсім інший характер, масштаби, траєкторії й цілі. Це просто паралельний світ.
І я скажу вам: в ньому дуже цікаво жити.
Опубліковано з дозволу автора
Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє. Детальна програма тут
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени