Цього тижня ескалація воєнних дій в Україні досягла свого максимуму за рік. Під прицілом російської артилерії і ракет опинилися не тільки українські військові, а й мирне населення вздовж лінії фронту на Донбасі.
«Кремль контролює насильство на сході України. Воно могло б припинитися хоч завтра, якби Москва цього захотіла», – заявила у вівторок у Вашингтоні прес-секретар Держдепартаменту США Хізер Нойерт.
Після чотирьох років постійних бойових дій і двох невдалих спроб припинення вогню, війна в Україні все ще триває. Якщо говорити точніше, єдина сухопутна війна в Європі вступила в свою циклічну фазу загострення і зменшення насильства, після других Мінських угод, які набрали чинності в лютому 2015 року. Зараз ці угоди вже недійсні.
Уздовж 450-кілометрової лінії фронту тривають обстріли. При цьому майже за 700 км від лінії фронту, в столиці України – Києві, ви ніколи і не подумаєте, що в цій країні йде війна.
Особливо минулого тижня: коли в суботу на стадіоні Олімпійський відбулася остання гра фіналу Ліги чемпіонів УЄФА 2018 року. Стадіон розрахований на 70 000 місць. Фінал Ліги чемпіонів – одне з кращих спортивних змагань Європи. Цього року грали футбольні клуби Реал і Ліверпуль, а київська влада очікувала 50 000 гостей.
Під звуки фанфар легко забути про війну
«Я знав про війну. Але припускав, що вона досить далеко», – поділився в п'ятницю Дейв Ньюшем, 47-річний житель Британії. Ньюшем вперше приїхав в Україну, щоб відвідати суботню гру Ліги чемпіонів.
«Атмосфера тут більш дружелюбна, ніж в Москві, – сказав Ньюшем, порівнюючи свою першу поїздку в Україну з попередніми візитами до Росії. – Люди посміхаються».
Гра повинна тривати
Загалом, туризм в Києві переживає бум: у 2017 році гостей з-за кордону було на 25% більше, ніж роком раніше. А це 1,6 мільйона туристів.
Приймати фінал Ліги чемпіонів – це велика можливість для України показати свою столицю. Також це шанс продемонструвати, наскільки країна еволюціонувала на шляху до західних демократій після того як в лютому 2014 року Майдан скинув колишнього проросійського президента України Віктора Януковича.
Минулого тижня вулиці Києва були переповнені іноземними гостями: кафе уздовж тротуарів були забиті вдень, а бари, не зачинилися вночі. У центрі Києва, на Бессарабській площі, на порожньому п'єдесталі, де раніше стояла статуя Володимира Леніна, помістили надувний футбольний м'яч.
Головна вулиця Києва, Хрещатик, була перекрита – щоб надати місце для наметового містечка фан-зони і музичним сценам, оточеним колонками, які гідні рок-концерту. Жива музика або танцювальна в записі була чутна у всіх напрямках на багато кварталів навколо.
Під звуки фанфар легко забути про війну. Проте, в натовпі часто зустрічалися українські солдати у військовій формі: багато хто з них перебував у відпустці з зони бойових дій. Український військовий ветеран Андрій Жупник сказав, що фінал Ліги чемпіонів може стати доброю нагодою «дати людям надію», що життя в Україні «не таке вже й страшне». «Але, з іншого боку, – додав Жупник, – для хлопців на фронті це навряд чи приємно».
Багато іноземних гостей, які приїхали цього тижня до Києва на гру, не помітили або навмисне упустили факт того, що на сході країни ведеться тривала війна.
Мо Хансон, 24-річний гість з Гонконгу, в Україні вперше. Він не турбувався про війну або свою безпеку. «Я думаю, що тут безпечно, – сказав Хенсон в п'ятницю, потягуючи пиво в фан-зоні центру Києва. – Війна невидима».
47-річний Лі Мейсон з Великобританії також був в Україні вперше. Коли його запитали, чи непокоїть його війна, Мейсон відповів: «Зовсім ні. Я знав, що йде війна, але ніколи її не брав до уваги».
Паралельні всесвіти
Навіть якщо життя в Києві в більшості своїй і ізольоване від війни, на Донбасі, уздовж лінії фронту, мирні жителі і солдати по обидві сторони гинуть практично кожен день. З квітня 2014 року українські збройні сили ведуть там оборонну війну проти об'єднаних сил проросійських сепаратистів, іноземних найманців і російських регулярних військ.
За повідомленнями українських військових, з 15 по 21 травня об'єднані російсько-сепаратистські сили шість разів обстріляли цивільні райони. Обстріли велися зі зброї: 82-мм і 120-мм міномети, артилерія 122 мм і 152 мм, багаторазові ракетні комплекси БМ-21 Град.
18 травня в підконтрольному Україні Троїцьку під артилерійським обстрілом загинули батько і його 13-річний син. За словами офіційних представників, мати вижила, але була важко поранена. 21 травня в Маріїнці (місто, підконтрольне українським військам) 36-річний чоловік був убитий випадковою кулею, випущеною з російсько-сепаратистських позицій. Також в цей день український підрозділ відбив атаку невеликого підрозділу в підконтрольному Україні селі Південне: вбито двох українських військових, один з яких – командир підрозділу, четверо – поранені. 22 травня убитий український солдат, ще троє отримали поранення.
У вівторок ОБСЄ повідомили, що один з їхніх безпілотників-розвідників зафіксував нарощування важкої зброї в підконтрольній Росії селі Бугаївка на Донбасі, забороненого Мінською Угодою про припинення вогню. Йдеться про 15 самохідних 122-мм гаубицях, 100-міліметрове протитанкове знаряддія, близько 60 бойових броньованих машин.
ОБСЄ є багатонаціональною групою, відповідальною за здійснення контролю за припиненням вогню.
«Російські та українські солдати, а також мирні жителі продовжують вмирати в конфлікті, створеному російським урядом, який продовжує озброювати, екіпірувати, командувати і навчати свої сили», – заявила у вівторок від імені Держдепартаменту США Нойерт.
Домоклів меч
Лідери України, Росії, Франції та Німеччини, а також влада двох самопроголошених сепаратистських територій на сході України, підписали другі Мінські угоди про припинення вогню в лютому 2015 року.
Хоча Кремль і заперечує причетність російських військ до бойових дій в Україні, Росія була одним з ініціаторів і учасників переговорів про припинення вогню.
Другі Мінські угоди спочатку були нежиттєздатними, хоча бойові дії і були обмежені, а також створена зона карантину уздовж статично зафіксованої лінії фронту: згідно з правилами припинення вогню.
Артилерійські і ружейно-кулеметні обстріли – майже щоденне явище. Тільки минулого тижня міжнародні спостерігачі за дотриманням режиму припинення вогню повідомили про 7 700 порушень на сході України.
«Минулого тижня відбувалося найгірше, що ми бачили в цьому році», – сказав журналістам у понеділок в Києві Перший заступник Голови Спеціальної спостережної місії ОБСЄ в Україні Олександр Хьюг.
Спостерігачі ОБСЄ можуть виявити порушення режиму припинення вогню, тільки якщо безпосередньо побачать або почують звуки вибухів або обстрілів зі стрілецької зброї. Кожен постріл не є явним порушенням. Іноді одне порушення припинення вогню включає десятки окремих атак.
За словами військових експертів, близько 80 000 військовослужбовців, оснащених броньованою технікою і артилерією, знаходяться з російської сторони поблизу кордону з Україною. Цих сил достатньо, щоб почати швидке великомасштабне наземне вторгнення.
З огляду на те, що українські і російські війська на Донбасі тож регулярно обстрілюють одне одного, українські представники не знижують ймовірність непередбачуваної ескалації – неминучий ризик через неясність бойової обстановки. Хоча ескалації навряд чи хоче будь-яка зі сторін. Ось чому кожен новий цикл ескалації існуючого конфлікту, прикладом якого є події цього тижня, є реальною загрозою національній безпеці України.
«Нехай Росія знає, що ми готові дати здачі: у нас є дев'ять грамів свинцю для всіх, хто прийде до нас з мечем», – заявив в березні президент України Петро Порошенко з приводу військової присутності Росії на кордонах України.
Тим часом, в п'ятницю в Києві, продовжилися урочистості напередодні фіналу Ліги чемпіонів. Кріс Вагенаар, 29-річний житель Нью-Йорка, був в натовпі присутніх в фан-зоні на Хрещатику. Коли його запитали, чи враховував він війну при плануванні своєї поїздки в Україну, Вагенаар відповів: «Ви маєте на увазі Крим?» Після того, як кореспондент розповів про ситуацію на Донбасі, а також про ескалацію насильства цього тижня, Вагенаар зізнався: «Чесно кажучи, я не знав, що йде війна. Я чув про Крим, але мені в голову ніколи не приходило, що все так інтенсивно».
Переклад НВ
Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Нолана Петерсона. Републікація повної версії тексту заборонена
Оригінал опубліковано на The Daily Signal
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени