Падіння Шенгенської стіни

Україна практично отримала безвізовий режим з ЄС. Він принесе країні не тільки свободу пересування для мільйонів її громадян, але і появу нових лоукост-компаній і туристичних маршрутів

Христина Бердинських

Маленькому українцю Давиду в червні виповниться дев'ять місяців. І саме тоді він здійснить свою першу в житті подорож за кордон — у Німеччину і Португалію. На Захід він вирушить з біометричним паспортом і без шенгенської візи, адже з середини червня повинен запрацювати безвізовий режим між Україною і країнами Євросоюзу.

Світлана Тучинська, мама Давида і редактор служби подорожей в Азію, розповідає: спочатку вони з сім'єю планували поїздку в Європу на квітень, оскільки очікували, що до того часу візи скасують. Дізнавшись про чергове перенесення цього рішення, сім'я відклала подорож.

"Я можу отримати візу, це не проблема. Але треба йти з маленькою дитиною в консульство, збирати всі ці документи і доводити, що ти не верблюд",— пояснює Тучинська. Як і в інших членів сім'ї, у неї вже є біометричний документ особи, обов'язковий для безвізових поїздок. "Ми готувалися до цього [безвізу] і зробили все, щоб потім не стояти в чергах за паспортами",— говорить вона.

Тепер її родина, як і багато інших співвітчизників, готова вирушити в дорогу: 6 квітня Європарламент нарешті проголосував 521 голосом за надання безвізового режиму з країнами ЄС для громадян України. У найближчий місяць це рішення повинні ще підтримати посли та Рада ЄС, що остаточно відчинить європейські двері перед співвітчизниками. І через них — на вікенди, турпоїздки, на відпочинок — вирушать мільйони.

У 2016‑му українці отримали 1,36 млн короткострокових віз у країни Шенгенської зони, тобто приблизно стільки співвітчизників подорожували в ЄС за рік. Тепер, зважаючи на кількість виданих на сьогодні біометричних паспортів, їх стане як мінімум 3 млн. А насправді — набагато більше: експерти прогнозують зростання вдвічі-втричі.

За оцінками аналітиків Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), за останні два роки в ЄС побували 10% українців — це 4,2 млн. На тлі новин про скасування віз у КМІС прогнозують зростання числа таких мандрівників у півтора раза — до 6 млн.

"Це цивілізаційний виклик для України, зміна, яку дуже важливо зафіксувати. Ні в якому разі не слід применшувати його значення",— вважає Ірина Сушко, керівник громадської ініціативи Європа без бар'єрів.

Ігор Казакуца, співробітник прес-служби Адміністрації морських портів, який мешкає в Одесі, вже купив два квитки в голландський Ейндховен на листопад. "Я один з тих, хто з нетерпінням чекав безвіз",— зізнається він. За його словами, тепер можна орієнтуватися передусім на акції і знижки перевізників, продумувати більш детально поїздку, а не зациклюватися на збиранні пакету документів для консульства, очікуючи рішення про видачу або відмову в шенгенській візі.

Щоправда, у Казакуци залишається кілька питань з приводу перевірки на кордоні. Крім бронювання готелю, зворотного квитка і медичної страховки, потрібно ще підтвердити свої фінансові можливості. Але багато українців зберігають заощадження не в банках, а готівкою. "Сумніваюся, що хтось буде відводити людей вбік з проханням показати пачки євро",— припускає він, сподіваючись, що все проясниться в перші ж тижні після "відкриття" Європи.

У Грузії, де безвіз запрацював з 28 березня, майже півроку влада вела інформаційну кампанію про те, які документи потрібні для подорожі в ЄС. По телебаченню навіть демонстрували спеціальний ролик. А в аеропорту, розповідає НВ грузинський журналіст Дмитро Ахалайя, кожному, хто виїжджає, видають інформаційний буклет про те, що потрібно пред'являти на кордоні.

У Молдові, яка отримала безвіз майже три роки тому — 28 квітня 2014‑го,— випустили з цього приводу Твій путівник про свободу пересування в європейському просторі, говорить Даніела Морарі, заступник міністра закордонних справ і європейської інтеграції цієї країни. І на другий день після падіння Шенгенської стіни запрацював план заходів щодо запобігання і боротьби з можливими зловживаннями, які могли статися після лібералізації режиму.

Хоча в Україні ще немає таких методичок, як у Грузії та Молдові, івент-менеджер компанії Run Ukraine Анна Хохолкіна не боїться перепон на кордоні. "У мене завжди є відповіді на питання: куди і до кого я їду, скільки у мене з собою грошей і де буду жити. Я не збираюся бомжувати",— пояснює вона і говорить, що відповідально збере всі необхідні документи. Востаннє за кордон вона виїжджала ще до Майдану, але тепер разом з родиною планує відправитися на музичний фестиваль в польську Гдиню в кінці червня. А в серпні — на концерт Роббі Вільямса в Бухарест.

Ахалайя спілкується з НВ по телефону під час відпустки на Кіпрі, куди він прилетів 4 квітня. Журналіст задоволений відпочинком: Кіпр не входить у Шенгенську зону, але тепер і туди можна потрапити без візи, маючи лише біометричний паспорт. "На паспортному контролі нас зустріли з посмішкою, нічого не вимагали і сказали: "Ласкаво просимо",— згадує він.

За його словами, багато громадян Грузії вже скористалися безвізовими поїздками до Європи. І поки він чув тільки позитивні відгуки. "Скрізь зустрічали тепло і привітно",— говорить Ахалайя.

На кінець лютого 2017 року біометричні паспорти нового зразка оформив кожен четвертий житель з приблизно 3,7 млн населення Грузії.

За статистикою ж МЗС тримільйонної Молдови, до кінця 2014‑го подібні документи отримали 241 тис. громадян країни. А вже через два роки їх число зросло до 855 тис.

За даними української Державної міграційної служби, біометричні паспорти поки оформили понад 3 млн українців — 7% населення. Втім, мандрувати до Європи можна і зі старими документами, якщо є чинна шенгенська віза.

Для Молдови, Грузії та України безвізовий режим з ЄС дає право перебувати на території ЄС не більше 90 днів протягом півроку.

Але частина критиків, у тому числі і серед європейських політиків, стверджують, що безвіз спровокує різке зростання кількості нелегальних трудових мігрантів з України.

Приклад Молдови заспокоює: такого не повинно статися. "Введення безвізового режиму з Європейським союзом не спричинило за собою якихось особливих труднощів",— пояснює Морарі з молдавського МЗС.

За той час, поки ЄС тримає кордони відкритими, власники біометричних паспортів з Молдови відвідали Євросоюз більше 2,2 млн разів. Лише в 0,3% випадків їм відмовили у в'їзді. А порушників термінів перебування виявляли 10,4 тис. разів — це 0,5% від загального числа відвідувань. "Практика показала, що молдавські громадяни відповідально поставилися і продовжують ставитися до новопридбаної свободи переміщення в держави ЄС",— розповідає Морарі.

У випадку з Україною експерти теж дивляться в майбутнє з оптимізмом. Ірина Сушко пояснює: тепер лише від самих українців залежить, чи дадуть вони привід Європі призупинити безвізовий режим. А таке можливо, якщо критично зросте число нелегалів.

З реальних проблем експерт очікує лише зростання черг на кордоні. "Нам поки не вистачає пропускних пунктів у деяких популярних місцях",— пояснює вона.

Згідно з даними соцопитування КМІС, за останні два роки найчастіше в країни ЄС виїжджали жителі Західної України — у 19% випадків, а найрідше — лише 2% — представники сходу країни.

Але двері Євросоюзу відчиняються перед усіма громадянами країни. В тому числі і перед тими, хто проживає на окупованих територіях. Їм потрібно лише отримати український біометричний паспорт. "Цей меседж [про безвіз для всіх] Україні необхідно використовувати в інформаційній політиці для тих [окупованих] територій,— пояснює Девід Стулік, прес-аташе представництва ЄС в Україні.— Це показує, наскільки важливо і потрібно бути громадянином України".

Грузинський журналіст Ахалайя говорить, що подібні правила діють і для жителів окупованих Абхазії і Південної Осетії. "Я вважаю, це дуже важливий і потрібний меседж для Грузії",— упевнений він.

У Молдови — схожа історія з невизнаним Придністров'ям. За даними зовнішньополітичного відомства цієї країни, до кінця першого року функціонування безвізу біометричними паспортами володіли 76,7 тис. молдавських громадян, які проживають у віддаленому регіоні. А станом на початок 2017‑го — вже 116 тис. Притому, що все населення Придністров'я становить до 0,5 млн.

Безвіз — це не тільки про українців, які вільно мандрують на Захід. Це ще і про пожвавлення ринку перевезень та туристичної сфери. У цьому впевнений Володимир Омелян, міністр інфраструктури. Він не сумнівається: поява в Україні популярного у світі лоукосту Ryanair пов'язана безпосередньо з безвізом. "Вони чітко оцінюють ринок. Відсутність бюрократичних бар'єрів для перетину кордону — це великий стимул для авіаперельотів",— пояснює топ-чиновник.

Ryanair місяць тому оголосила, що почне здійснювати рейси з Києва та Львова з кінця жовтня. Але зовсім недавно компанія змінила плани: рейс Львів—Берлін авіаперевізник відкриє на місяць раніше, у вересні, через високий попит на квитки з боку українців.

Омелян розповідає, що зараз ведуться переговори ще з двома лоукостами. Їхній інтерес до країни також пов'язаний з безвізом. Міністр сподівається, що обидва почнуть працювати з Україною вже з наступного року. А значить, кількість доступних варіантів перельотів зросте. "Найбільше зараз затребувані дешеві авіаквитки",— пояснює він.

Топ-чиновник уточнює: поки що лише 4–5% українців користуються авіаперевезеннями. Але завдяки доступним цінам та входженню лоукостів ця частка зросте в 2–3 рази.

До введення безвізу між Україною та ЄС вже почали готуватися і туроператори.

Ігор Захаренко, директор фірми Феєрія, каже, що вони спеціально перепланували графік турів у Європу, скасувавши майже всі поїздки у другій половині травня і на початку червня. Мовляв, люди будуть чекати безвіз і залишаться вдома. А от далі Феєрія вирішила збільшити кількість маршрутів у Старий Світ.

Захаренко сподівається, що відкрита Європа ще і частково переорієнтує український турпотік від колишніх лідерів — Туреччини та Єгипту — на користь країн ЄС. Наприклад, Іспанії чи Греції. Але все залежатиме від вартості перельотів і готелів.

Також, за оцінками керівника Феєрії, зросте попит на гарячі путівки до Європи, адже тепер українці зможуть дозволити собі зібратися в поїздку в останній момент.

Проте фактором стримування стануть скромні доходи населення, додає Ігор Голубаха, президент туркомпанії Гамалія. Серед тих, хто на сьогодні жодного разу не відвідував ЄС, за даними опитування КМІС, більшість — 49% — не знайшли для цього можливостей.

У будь-якому разі безвіз, на думку експертів, дає набагато більше, ніж просто свободу пересування територією ЄС. На шляху до нього країна виконала безліч вимог європейців щодо проведення реформ, боротьби з корупцією, лібералізації дій влади. І це відіб'ється на житті кожного. "Зрушили з мертвої точки ті речі, які не змінювалися десятиліттями",— пояснює Сушко.

Та й сама можливість побачити Європу вплине на населення. "Людиною, яка бачила світ, складніше маніпулювати",— впевнена Сушко.