Для України пріоритетними є п’ять реформ, на мою думку. Найперше — судова, за нею земельна, третьою буде забезпечення прозорості роботи уряду (тут в тому числі про ініціативу «держава в смартфоні»), четверта — цілковите розчищення податкової та митної системи, і насамкінець приватизація великих державних підприємств.
Все це — ринкові реформи, і я маю надію, що вони будуть зроблені, та це ніяк не назвати лібертаріанством. Бо відкрити ринок землі — це не лібертаріанство. Так само як і легалізація видобутку бурштину абощо — це абсолютна нормальна практика.
Лібертаріанство — набагато ширша ідея. І я думаю, що люди тут дещо плутають. Бо якщо вже йти геть до радикального кінця цього вчення — то це якнайбільше свободи, і якнайменше державного регулювання. Сьогодні я не знаю країни, яка є лібертаріанською. Є спільноти — наприклад, в Каліфорнії — де точно живуть без держави, такі собі чисті лібертаріанці. Та це мікрогрупи.
Думаю, що в суспільстві просто використовують слово «лібертаріанство» на позначення вкрай радикальної ідеї. І якщо така радикальна ідея надихає, то я не проти. Просто конкретно зараз про це не йдеться.
Натомість треба правильно здійснити реформи. І якщо ми, приміром, говоримо про земельну реформу, то тут потрібне регулювання. Тобто не кинути землю на ринок і нічого не робити, а натомість вибудувати прозорі системи.
Головне, щоб ринок запрацював. Я виступаю за те, щоб збудувати правильну ринкову економіку. Чи можна це зробити швидко? Це треба зробити чимшвидше. Бо поправки завжди можна внести пізніше, а поки у Верховній Раді є більшість, її треба використовувати на благо. Очевидно, що демократичний процес і обговорення необхідні, проте більшість цих ідей обговорюються вже 28 років. Я за те, щоб у економічному розумінні Україна стала могутньою державою якнайшвидше.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени