Україна вперше взяла участь у Міжнародній програмі з оцінювання освітніх досягнень учнів (PISA). Дослідження проводять раз на три роки, цього разу в 78 країнах. PISA перевіряє 15-річних підлітків, рівень їхньої читацької грамотності, компетентність у математиці та природничих науках. В Україні тестування пройшли майже 6 тисяч школярів з усіх типів навчальних закладів: сільських і міських шкіл, загальноосвітніх і спеціалізованих, ліцеїв, гімназій, ПТУ та коледжів.
Чітких місць у рейтингу PISA немає, але є, так би мовити, слот. Згідно з ним, Україна опинилася в середині списку: за читацькою грамотністю — між 37-м і 42-м місцем, із математичної компетентності — між 41-м і 46-м, із природничих наук — між 35-м і 42-м.
Головна цінність PISA полягає в тому, що перевіряється не знання дітьми конкретної освітньої програми, а їхнє вміння і здатність вирішувати максимально життєві завдання, застосовуючи знання та навички, отримані в школі. За суттю, перевіряється готовність 15-річного підлітка до реального життя, адже роботодавців або університет не цікавить, за якою програмою ти вчився, — важливо, чи вмієш ти справлятися з реальними ситуаціями.
За читанням і природничими науками Україна трохи нижче середнього рівня в країнах ОЕСР (це країни з високим рівнем доходу), а ось результати з математичної грамотності — драматично невтішні.
Щоб зрозуміти природу цих цифр, досить поглянути на завдання PISA. Правда полягає в тому, що таких завдань не зустрінеш в українських підручниках і програмах (за рідкісним винятком). У тестах на читання немає завдань на знання певних творів або героїв. Вони містять комбіновані або перервані тексти: уривок художнього тексту, далі — науково-популярного або інформаційного, таблицю, графік або діаграму. Учень має знайти необхідну інформацію, надану в декількох уривках, інтегрувати зміст різних частин тексту, зрозуміти контекстний сенс слова чи фрази.
Українським підліткам виявилося складно критично оцінити текст, висловлювати припущення. Зробити детальний аналіз незнайомого тексту, якщо необхідно було робити припущення в умовах відсутності очевидної інформації, — із такими завданнями впоралися менше 4% школярів. Водночас діти здебільшого впоралися із завданнями, де потрібно було визначити головну ідею тексту, зробити прості висновки та провести деякі порівняння з інформацією в тексті — цей тип завдань є в українських підручниках, але таких навичок в інформаційному світі XXI століття вочевидь недостатньо.
У математиці тенденція ще більш невтішна: діти успішно виконують завдання на застосування елементарних алгоритмів і формул, справляються із завданнями з цілими числами, ідентифікують очевидну інформацію та можуть виконати дії за чіткими інструкціями. Але аргументувати свої дії, використовуючи процентні співвідношення, вирішити задачу, використовуючи прості або десяткові дроби, — становило проблему для більшості 15-річних. Лише 5% виконали завдання, де потрібно було працювати зі складними моделями і ситуаціями, показати вміння міркувати, аргументувати, узагальнювати, вміти символічно представити ситуацію.
Основний замовник і споживач результатів PISA — держава, саме вона може використовувати детальний науковий звіт і змінити свою освітню політику так, щоб дати дітям кращі шанси здобути в школі корисні і застосовні в реальному житті знання та навички. Що, натомість, можуть зробити батьки?
Кращі результати в читанні показували ті діти, які читають для задоволення, і необов’язково художні книги, а також ті, хто шукає і читає інформацію в інтернеті, зокрема публіцистичну або наукову.
Кращі результати показують діти, які відчувають підтримку батьків (PISA — це не тільки тест, але й анкета, що дає можливість виміряти суб'єктивне уявлення дитини про її обставини життя). Якщо батьки обговорюють з дитиною його навчання, підтримують роз’ясненнями і загалом дають зрозуміти, що освіта важлива, дитина демонструє кращі результати.
Ще один важливий момент, показаний PISA: дроби і відсотки, які важко даються українським школярам, — це програма 5−6 класу. Можна, звісно, чекати, коли міністерство змінить програми та навчить учителів нових методик, але ваші діти не можуть чекати. Поясніть їм самі на практиці, пошукайте відповідні поради або відеоуроки онлайн.
Місце України в нинішньому рейтингу PISA — лише перший замір, базова лінія. Головне, щоб МОН використовувало отримані дані на повну. Один позитивний сигнал уже є — міністр Анна Новосад анонсувала, що результати PISA врахують у новому Держстандарті базової середньої школи, а 2020-й оголошено роком математики.
Колонку опубліковано в журналі НВ від 5 грудня 2019 року. Републікацію повної версії заборонено.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ