Батьки-руйнівники

Головні учасники президентської гонки вперше в історії США знищують все, завдяки чому ця країна стала великою

Томас Фрідман,
американський журналіст,
триразовий лауреат Пулітцерівської премії

Нинішні вибори в США здаються дивними. І ось чому. Якби хтось запропонував мені описати три головних джерела американської могутності, мій список виглядав би так: культура підприємництва, етика плюралізму і якість державних інститутів. Так ось — протягом всієї кампанії я спостерігаю, як провідні кандидати знищують кожен з цих пунктів.

Мільярдер Дональд Трамп добиває плюралізм. Демократ Берні Сандерс забуває про потреби бізнесу, запевняючи всіх у тому, що банки Уолл-Стріт, які надають кошти ризиковим компаніям, замішані в шахрайстві. А техаський сенатор Тед Круз у парі з аналітиком Республіканської партії Гровером Норквістом зневажливо відгукуються про державу. За словами Норквіста, держапарат час зменшити до таких розмірів, щоб він зміг затягнути його в ванну і втопити. Чи можна вважати мене поганою людиною, якщо я бажаю автору такої ідеї посковзнутися у цій ванні, подзвонити в службу порятунку 911 і не дочекатися відповіді?

Я не пригадаю виборів, під час яких серйозно атакувались всі підвалини США, та ще й під бурхливі оплески громадян, переважно — молоді.

На знаменитій кепці Трампа написано "Зробити Америку знову великою". Але це нереально, якщо єдине, що ти можеш сказати латиноамериканцям і мусульманам: "Забирайся". Так, проблема імміграції істотна. Те, що ми не можемо контролювати свої кордони,— неподобство. Але тут винні обидві партії: демократи, які розраховували на нових виборців, і республіканці, які роблять ставку на дешеву робочу силу. Ми не можемо закрити кордон, обізвавши кожного латиноамериканця ґвалтівником, а мусульманина — терористом.

Американська ситуація унікальна: у нас і неоднорідне суспільство, і плюралізм. Наприклад, у Сирії та Іраку ми спостерігаємо неоднорідні суспільства без плюралізму, тому ними можна керувати лише твердою рукою.

Просто хочу нагадати: американці двічі проголосували за чорношкірого чоловіка, чий дідусь був мусульманином. На праймеріз він обійшов жінку, а за президентське крісло змагався з мормоном. Де ще таке можливо? Це неймовірне джерело сили, магніт для найкращих талантів світу. Але Трамп своїм хрестовим походом вирішив знищити нашу унікальність замість того, щоб нею скористатися.

Сандерс мені здається непоганою людиною, і його думка слушна щодо того, що зловживання Уолл-Стріт допомогли обвалити економіку в 2008‑му. Але завдяки реформі Додда-Франка (що посилила контроль над наданням фінансових послуг) і законом про захист споживачів це більше не повториться.

Я сприймав би Сандерса серйозніше, якби він перестав говорити дурниці про поділ великих банків, зайнявшись тим, що дійсно важливо: створив сприятливі умови для підприємців і стартапів. Ніколи не чув, щоб Сандерс згадував, звідки беруться робочі місця. Адже ж вони з'являються завдяки роботодавцям, тим, хто готовий ризикувати і брати кредит на запуск бізнесу. І якщо ви хочете збільшити кількість працівників, вам потрібно більше роботодавців, а не просто державне стимулювання.

У мене навіть є для нього ідеальний план: звіт про підприємництво, опублікований у 2015 році Університетом Вірджинії, в якому говориться: "Доклавши чималих зусиль, будь-хто за допомогою підприємницької діяльності зможе прокласти свій шлях до успіху, створюючи робочі місця і зміцнюючи економіку". Тобто — ми не соціалісти. Звіт пропонує різні кроки — від дерегуляції до системи освіти і фінансів, які відкривають нові можливості для американських підприємців. І мова не тільки про Кремнієву долину, але і будь-яке інше місце, наприклад, Луїсвілль.

На відміну від Сандерса, Теда Круза я хорошою людиною назвати не можу. Те, як він обливає брудом Вашингтон, огидно. Я не готовий захищати всі рішення уряду. Але знаю ось що: чим більш незалежним стає світ, тим більш значуща якість державних інститутів. А наші не такі вже й погані. Побиймось об заклад, звичайні росіяни багато чого віддали б за те, щоб у них хоча б день потрудилися агенти ФБР, а китайці — за нашу Комісію з цінних паперів і бірж. Тед Круз загортається в американський прапор, але при цьому плює на все, що цей прапор уособлює.

Америка стала найбагатшою країною світу не завдяки соціалізму, а найсильнішою державою — не завдяки руйнуванню системи державного управління. І вже точно не за рахунок розпалювання страху у мігрантів — до нас прагнуть таланти з різних куточків планети. США стали великими завдяки гаслу E Pluribus Unum, тобто З багатьох — єдине.

Наші батьки-засновники так цінували цю фразу, що вона з'явилася не на кепці, а на доларовій банкноті. До речі, у Трампа стільки грошей, що міг би і помітити цей напис.

Текст друкується з дозволу автора.
Вперше опубліковано у виданні The New York Times.