Спочатку надихаюча новина про принципову позицію американської влади в їхій непримиренній боротьбі проти випадків відмивання на території США капіталів, здобутих злочинним шляхом, які ще деколи зустрічаються: США повернуть Киргизії 4,6 мільйони доларів, викрадених сім'єю колишнього президента Курманбека Бакієва. Це передбачено підписаною 25 лютого в Бішкеку заявою урядів двох країн "Про повернення (репатріацію) активів Киргизії, викрадених під час попереднього режиму Курманбека Бакієва". Спільну заяву підписали міністр фінансів Киргизії Бактигуль Жеенбаева і перший заступник помічника держсекретаря США у справах Південної і Центральної Азії Еліс Уеллс. "Всі ці кошти будуть спрямовані на розвиток регіонів республіки", – сказала міністр. У свою чергу, представник Державного департаменту наголосила, що "адміністрація США рада повернути кошти киргизькому народові і повністю підтримує боротьбу президента Сооронбая Жеенбекова з корупцією".
"Адміністрація США рада повернути кошти киргизькому народові" – чудові слова, буквально запозичені (з заміною "російського народу" на "киргизький") з моїх статей, виступів, меморандумів, спрямованих до впливових американських політиків, у яких я пропонував адміністрації США зробити наступну заяву : "Ми не протистоїмо Росії і народам Росії. У нас конфлікт з російською клептократією, що пограбувала свій народ і відмивала свої величезні кошти на нашій території. Mи маємо намір, слідуючи вимогам нашого законoдатель ства, заморозити активи корупціонерів і повернути отримані злочинним шляхом кошти російському народові, передавши їх першому посткримінальному уряду Росії", – пише Андрій Піонтковський для Радіо Свобода.
Закон "Про протидію противникам Америки за допомогою санкцій", майже одноголосно прийнятий Конгресом США і вкрай неохоче підписаний у серпні 2017 року Дональдом Трампом, сприймався і у Вашингтоні, і в Москві як незворотний механізм санації кримінальних "російських" активів загальною вартістю приблизно в 1 трильйон доларів. Фінансовій розвідці США було доручено протягом 180 днів представити конгресу доповідь ( Kremlin Report) про активи "помітних політичних фігур, тісно пов'язаних з правлячим в Росії режимом, в контексті їх залучення до корупції". Насправді, 180 днів – якийсь образний вислів. Безумовно, всі ключові персонажі та їхні активи в США були встановлені вже давно, і залишалося тільки оголосити публічно їхні імена, а потім застосувати до них давно існуючі американські закони, що стосуються відмивання капіталів, нажитих злочинним шляхом.
Повний список – це Who is Who російської клептократії, включаючи перших осіб. Після того, як цих людей офіційно буде названо в доповіді Конгресу, ситуацію неможливо вже буде повернути назад, тому що судові процедури щодо них будуть питанням не політики, а рутинного виконання американського законодавства про кримінальні фінанси. І в чому я абсолютно впевнений, це полювання на вовків було б зустрінуте з ентузіазмом і вдячністю в Росії. Дуже важко собі уявити, щоб кремлівській пропаганді вдалося б пробудити симпатію до фігурантів "Кремлівської доповіді".
Американська фінансова розвідка фактично продовжила б роботу Фонду боротьби з корупцією, маючи в своєму розпорядженні незмірно більші ресурси, ніж Олексій Навальний і його співробітники. З метою сприяння цим благородним цілям впливовий американський дослідницький центр Atlantic Council підготував для Конгресу й адміністрації США аналітичну доповідь. Я був одним з її співавторів і досі пишаюся тим, що своєю рукою вписав у нього наступний абзац: "Визначення в "Кремлівській доповіді" імен корумпованих чиновників і політиків, близьких до режиму Путіна, може спонукати їх до "закручування гайок" і проведення акцій проти тих урядових інститутів США, які займаються введенням санкцій проти Росії. Це процес, в свою чергу, може призвести до дій щодо заморожування активів корумпованих чиновників і політиків, з тим щоб у слушний момент ці кошти було повернено народу Росії ". Забігаючи вперед, скажу, що цей "подвиг розвідника" виявився моїм останнім успіхом у справі повернення російському народові зниклого трильйона. Деякою втіхою для мене служить справедливе рішення американською адміністрацією аналогічної проблеми щодо братнього киргизького народу. В англо-саксонській системі прецедентного права це дуже важливо.
Наближався крайній термін подання доповіді, 29 січня 2018 року. Зовсім випадково, напевно, 27 січня Вашингтон відвідала безпрецедентна делегація – вищі керівники трьох російських спецслужб, двоє з яких перебували під персональними санкціями. Трійка прилетіла регулярним рейсом "Аерофлоту" і публічно ніде не світилася. На той час "Кремлівська доповідь" вже було узгоджено відомствами, що над нею працювали і підготовано до передачі в Конгрес. Тільки вранці 30 січня з'ясувалося, що опівночі доповідь все ж було Міністерством фінансів представлено. Очевидно, затримка була викликана тим, що на якомусь дуже високому адміністративному рівні в останній момент в документ внесли суттєві зміни.
Більшість спостерігачів відразу ж назвали її "телефонною книгою адміністрації президента й уряду РФ". Стаття 241 закону "Про протидію противникам Америки..." вимагала від виконавчої влади не тільки представити список людей, близьких до режиму Володимира Путіна і залучених в його діяння, а й надати за кожним з цих персонажів докладну фінансову документацію, що включає розмір статку, джерела доходу, корупційні схеми, власність родичів і повний список всіх активів, що знаходяться в юрисдикції США. Вся ця інформація була перенесена в закриту таємну частину доповіді, що не дозволяло використовувати її для подальших юридичних процедур. Важко було не пов'язати цю затримку з таємничим візитом трьох вищих керівників російських спецслужб до Вашингтона. У Москві 30 січня зітхнули з глибоким полегшенням.
Під тиском Конгресу 6 квітня Міністерство фінансів США зробило перші конкретні дії щодо виконання положень статті 241 закону. Дослухавшись, нарешті, до багаторічних закликів російської опозиції боротися з відмиванням кримінальних російських грошей на території США, Міністерство фінансів США заморозило активи 24 представників "путінської еліти": "Всі фінансові активи, що знаходяться під юрисдикцією США і належать особам [які підпадають під санкції], заморожуються і будь-які взаємодії з ними забороняються".
Дуже показовою була реакція Росії. Путінська пропаганда вже через кілька годин після оголошення персональних американських санкцій зробила непоправну політичну помилку, запустивши кампанію солідарності з "капітанами російського бізнесу", на священну приватну власність яких замахнулися заокеанські русофоби. І не просто кампанію солідарності, а патріотичний почин пересічних громадян фінансово розділити тягар замучених від санкцій мільярдерів. Справедливо відповів Навальний : "Це для вас, путіністів, санкції проти громадянина Кіпру Дерипаски – образа Росії і невдача Росії. А для нормальної людини і Дерипаска, і Вексельберг, і Ротенберг, і Шамалова – вороги Росії і та народу". Правда сьогоднішньої Росії полягає в тому, що це оцінне судження поділяють, ймовірно, 99% населення країни. І кожне нове розширення кремлівського російського списку зустрічатиметься народною думкою з тим же гарячим одностайним схваленням.
У Кремлі, мабуть, це зрозуміли, тому тема санкцій 6 квітня і реакція на них була в пропаганді сором'язливо приглушена. З Думи було відкликано урядовий законопроект про контрсанкції. Припинилися розмови про компенсацію постраждалим "капітанам російського бізнесу". А от у Вашингтоні, схоже, так і не відчули величезного політичного значення масового позитивного, нехай і мовчазного, відгуку росіян на дії американської влади. І це після десятиліть істеричної антиамериканської пропаганди! Відтоді Міністерство фінансів ось уже близько року мовчить. Більш того, в січні цього року санкції з підприємств найбільш одіозного з 24 ворогів Росії та її народу було частково знято. В інтересах американської економіки, як роз'яснив той же Мінфін.
Киргизам пощастило. У них вкрали 4,6 млн доларів, і США повертають цей дріб'язок киргизькому народові радісно й урочисто. У росіян вкрали 1 000 000 000 000 доларів. І ці величезні активи вже запрацювали в американській економіці, ставши її органічним елементом. Повертати їх дійсно складно і болісно. Але якщо не повертати, то все, що сталося з Росією за останні три десятиліття буде сприйматися як гігантська двоходова комбінація з її пограбування підступними англосаксами. Інша інтерпретація просто виявиться неможливою.
Тим часом стратегічною метою Заходу, найважливішим завданням його безпеки є не загострення відносин з Росією, а припинення гібридної війни, нав'язаної йому кремлівським режимом. Ця війна підживлюється всередині Росії безпрецедентною кампанією ненависті до Заходу, що спирається на пропагандистські міфи про "вину" Заходу і "приниження" Росії. Захід може виграти цю війну (як і попередню, холодну) тільки в умах і серцях російських громадян. Але для цього Захід повинен ясно показати, що протистоїть не Росії та росіянам, а кремлівській клептократії, що принизила власний народ. Реальна вина Заходу – в тому, що він так довго співпрацював з клептократією, дозволяючи їй відмивати награбоване. В результаті Захід отримав і ганьбу співучасті, і гібридну війну. Ще не пізно змінити модель поведінки: суворо слідуючи своєму власному законодавству, заарештувати величезні активи клептократів, щоб передати їх законному власнику – першому посткрімінальному уряду Росії.
P.S.: Нам не дано передбачити, як наше слово відгукнеться. Ніколи раніше моє скромне слова не озивалося так містично швидко. Не встиг я відіслати цей текст редактору, як Палата представників Конгресу США вимагала від директора Національної розвідки США підготувати звіт про активи Володимира Путіна. Я назвав би цю резолюцію Putin – Bakiyev Act.
Надруковано з дозволу Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа, 2101 Коннектикут авеню, Вашингтон 20036, США
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени