Щотижня вибухають нові скандали – як от щодо корупції в оборонному секторі чи з підкупом виборців з боку різних політичних сил. І все це впливає на розстановку сил, рейтинги та шанси кандидатів у президенти.
Хоч вибори відбудуться вже зовсім скоро, за лютневими даними соціологічного опитування КМІС, 30% виборців ще досі не визначилися за кого голосувати. Третина – це дуже багато.
Ці голоси сильно хотів би отримати, наприклад, президент Петро Порошенко. І він знає як.
Логіка така: деякі виборці категорично не сприймають Юлію Тимошенко і Володимира Зеленського, і роблячи свій вибір, будуть голосувати проти них, а не за когось. Це добре розуміє штаб кандидата Петра Порошенка. І тут важливо показати цим людям не стільки що було і буде зроблено, скільки що інші ще гірші, ніж Порошенко. І в разі їхньої перемоги буде хаос і криза. Саме так працює ця технологія.
За голоси тих, хто не визначився, змагається і Володимир Зеленський. На відміну від Порошенка, логіка Зеленського полягає в іншому. Подивіться на ці скандали, на підкупи. Усі ці старі політики однакові: що влада, що опозиція. Ці люди вже дуже довго у політиці, і краще вже нова людина без досвіду, ніж вони. Це логіка «противсіх». І враховуючи те, що скандалів у владі зараз дійсно багато, Зеленському дуже легко доносити цей емоційний меседж суспільству. Люди починають замислюватися – дамо йому шанс, може у нього щось вийде, у гіршому випадку хоч посміємося.
Юлії Тимошенко боротися за голоси тих, хто не визначився, дуже й дуже складно. У неї є вірний їй електорат і за віком, і за соціальним положенням: розширювати аудиторію для неї проблема. Вона може скільки завгодно критикувати Порошенка, але вона в цьому не унікальна. Їй терміново треба вигадувати щось нове. Наприклад, якесь зрозуміле пояснення для виборців, чому краще вона, ніж Зеленський.
Але зараз з’явився ще один гравець, який так само може претендувати на голоси тих, хто ще не визначився зі своїм вибором. Це Анатолій Гриценко, лідер Громадянської позиції. Першого березня мер Львова Андрій Садовий заявив, що знімає свою кандидатуру на користь Гриценка, щоб дати шанс об’єднаній демократичній опозиції поборотися за перемогу.
Це повертає Гриценка у велику гру. Адже до цього моменту виборці сприймали його як «непрохідного» кандидата і шукали варіанти серед фаворитів. Зараз підтримка Садового може йому допомогти. Адже є виборці, які не сприймають Порошенка, Тимошенко і Зеленського.
Але у Гриценка теж безліч проблем. По-перше, час. Три тижні – це зовсім мало. 3араз йому дуже важливо щодня створювати інформаційні приводи і встигнути донести виборцям не тільки міст, але й селищ, що навколо нього об’єднуються політики і громадські діячі. Цей процес триває вже якийсь період. До його команди вже давно приєдналися, наприклад, екс-депутат Єгор Фірсов і нардепи Віктор Чумак і Світлана Заліщук.
Зараз Гриценка вже підтримав мер Львова Андрій Садовий, а також народний депутат Мустафа Найєм. Точно знаю, що у штабі Гриценка дуже б хотіли, щоб його підтримав і лідер гурту Океан Ельзи Святослав Вакарчук. Це би додало драйву кампанії, дало б їй новий подих і було б чітким сигналом для виборців, що ось вона, демократична альтернатива. У вас є вибір. Це точно би вплинуло на виборчу ситуацію.
Але поки що Святослав Вакарчук мовчить. І Гриценку та його старим і новим партнерам треба думати, як додати енергії до кампанії, зробити її активною. Адже підтримки Вакарчука вони можуть просто не дочекатися. А змагатися за голоси тих, хто не визначився, треба вже зараз. І це буде не просто.
Порошенко веде дуже активну кампанію і майже щодня відвідує нову область. Зеленський у цей час підкорює інтернет. Гриценку, Садовому, Найєму теж треба активізуватися у ці три тижні. Адже це дійсно унікальний шанс і можливість довести виборцям, що навіть амбітні політики вміють домовляються. Чи переконає це виборців? Невідомо. У березні це, здається, остання інтрига.
Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени