Поки новозеландці розчулюються і радіють за прем'єр-міністра та її новонароджену доньку, французи лають свого президента за безглуздий наїзд на дитину. Еммануель Макрон на церемонії з нагоди пам'яті про загиблих героїв Франції чомусь почав лаяти 13-річного підлітка. Справа була так – Макрон тиснув присутнім людям руки. Підліток запитав його: «Як життя, Маню?».
По-французьки Маню – це скорочена, дружня версія імені Еммануель. Її вживають у позитивному сенсі, звертаючись до друга, доброго знайомого, до "свого хлопця", узагалі. Тут є відтінок фамільярності, але це не грубо. Нормальний зворот, нічого жахливого.
Але Макрон образився. "Як ти зі мною розмовляєш? Тут офіційний захід, ти повинен поводитися шанобливо. Клеїти дурня можна в інших місцях в і інший час. Я пан президенте". Потім він ще сказав цьому хлопцеві йти закінчити університет, а вже потім – починати виступати.
У словах Макрона, загалом, є сенс. Але під час передвиборчої кампанії він активно культивував образ "крутого хлопця", "свого в дошку", молоду людину. яка все розуміє, людину, з якою молодь може говорити на рівних. Він починав свої листи в уряді іншим міністрам зі слів "Привіт, дорогий, це Маню". А виступаючи перед студентами у США, сказав, що правила – "нісенітниця, їх іноді треба порушувати".
Якщо проблему не вирішити, почнеться фрагментація ЄС
Тепер ось з'ясовується, що порушувати їх можна американським дітям, але не французьким. Цим треба поводитися з паном президентом шанобливо. Французи тепер критикують свого президента за подвійні стандарти і взагалі вважають, що він сильно забронзовів на своїй посаді. Загалом, ця історія може Макрону ще й боком вийти.
А міг же просто відповісти цьому хлопчині: "Справи відмінно, вчися добре і сам скоро будеш на моєму місці!". Нормальна була б відповідь. Але чомусь президент вирішив, що треба надутися. Тепер ось розплачується. Так йому й треба. У політиці теж треба бути людиною – не як француз Макрон, а як новозеландка Арден.
Саміт порятунку Європи
В останні тижні тема боротьби з нелегальною міграцією посіла чільне місце в умах європейських політиків. Угорщина ухвалила закон, згідно з яким усі неурядові організації та люди, що допомагають нелегальним мігрантам, будуть оголошені злочинцями. Їм будуть загрожувати штрафи і навіть в'язниця за таку діяльність.
До речі, назвали угорці цей закон "Стоп Сорос" – на честь головного, як вони вважають ворога своєї держави – американського мільярдера Джорджа Сороса. Бачите, його не тільки у нас тут демонізують. Друзі Путіна в Угорщині теж не люблять Сороса.
Далі – Італія. Міністр внутрішніх справ Маттео Сальвіні пообіцяв провести перепис усіх ромів у своїй країні. Тих, хто не знає італійської мови, депортують геть. Сальвіні сказав, що з радістю позбувся б узагалі всіх ромів, але італійських ромів він вислати права не має.
Тут важливо те, що цей відверто антидемократичний і антиліберальний захід із величезною радістю підтримує більшість італійців. Рейтинг Сальвіні росте як на дріжджах. Проти виступають лише нечисленні ліві інтелектуали, професори університетів і журналісти з правозахисниками.
Всі інші готові повністю відмовитися від європейських і яких завгодно цінностей, заради того, щоб прогнати ромів та інших південних не італійців зі своєї країни. Європейські цінності взагалі зараз переживають занепад. Той же Сальвіні, до речі, вимагає зняти санкції з РФ. На Україну йому абсолютно наплювати.
У Німеччині в Ангели Меркель залишилося менше двох тижнів, щоб вирішити проблему біженців, які прибувають туди вже не з Африки та Азії, а з інших країн Євросоюзу. Якщо їх потік не буде припинено, то партнери по коаліції загрожують покинути уряд. Це призведе до його падіння і нових виборів. Дивлячись на все це, глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер у неділю терміново збирає у Брюсселі неформальний саміт лідерів деяких країн ЄС, щоб схвалити спільну стратегію боротьби з нелегальною імміграцією.
Там будуть присутні лідери Німеччини, Італії, Греції, Австрії, Іспанії, Болгарії, Франції. Результат зустрічі, звичайно, поки не відомий, але австрійський канцлер Себастіан Курц досить точно описав можливі альтернативи. "Або ми зміцнимо зовнішні кордони ЄС, або кордони з'являться всередині Євросоюзу".
Простіше кажучи, якщо проблему не вирішити, почнеться фрагментація ЄС. Це – дуже небезпечно для західної цивілізації. Одне з вирішень проблеми – перенесення центрів прийому біженців з Європи в Азію та Африку. Але це фактично – новий колоніалізм. Неймовірно серйозна і навіть вибухонебезпечна ідея. Дуже цікаво, чим закінчиться обговорення.
У будь-якому разі, недільний саміт – це майже остання надія ЄС зберегти повну єдність. Якщо він закінчиться провалом, то, боюся, далі почнеться зведення кордонів усередині ЄС і поступовий його поділ на окремі країни. Побажаємо учасникам успіху. Нам же залишається тільки сподіватися на краще.
Більше світових новин у відеоблозі Івана Яковини: