Путін демонструє, що став на радянську лижню. Вона веде під гірку, і він їде, посвистуючи, а в кінці цього шляху – бетонна стінка. У чому полягає довгострокова особливість цього процесу? Путінська модель з обмеженням прав приватної власності та особистої ініціативи завжди відстає від західної. Позаяк що в путінську, що в радянську епохи єдина сфера, де є щось, схоже на паритет, – сфера оборони. Тут навіть є перевага, у «вертикалі» набагато нижчий больовий поріг, за яким припиняються «допустимі бойові втрати». Знищили 200 «вагнеровців», але ніхто і не поворухнувся, а в США був би скандал, що підриває політичні позиції президента. Тож брязкати зброєю і грати словесами – єдина перевага, що є у Володимира Володимировича Путіна.
І він її щосили використовує, загрожує і мобілізує. Але в довгостроковому плані ця стратегія програшна, тому що в економічному, науковому або культурному плані вона програє. Ми бачимо, як російська валюта подешевшала, а економіка відстає вдвічі від середньосвітових темпів зростання. На цьому тлі продовжує звужуватися політичний вплив, на очах зменшується православний світ, Лукашенко дивиться вбік. І що в цій ситуації може робити Путін? Чи може він запропонувати спокусливий варіант для Лукашенка, Порошенка чи ще когось? Ні. Йому залишається тільки карати, погрожувати й устромляти палиці в колеса.
Путін демонструє, що став на радянську лижню
Основна стратегія – не розвивати свій простір, він не може цього робити, оскільки простір, що ровивається, такої величезної країни, як Росія, вимагає гнучкішої моделі, власних повноважень у регіонів. Але це Путіну як будь-якому «вертикалісту» – серпом і молотом по відомому місцю. Залишається тільки вчиняти провокації за кордоном: когось застрелити, когось отруїти, комусь розгойдати вибори або підтримати екстремістів. Це стратегія убогого, але іншої у нього немає. І зараз він починає постукувати кулачком. Це дуже схоже на те, що говорив товариш Громков у 1970-ті роки, коли розгортали ракети середньої дальності. Але ми знаємо, чим це закінчується, тому що риторика риторикою, а реальне відставання накопичується, зокрема і в технологіях. Літаки падають, американці насвердлили дірок у космосі, загалом, суцільні удари в спину. Це дуже передбачувано, закономірно і небезпечно.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени